Рішення № 99480240, 09.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м. Київ № 640/16163/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника відповідача Кушнір Л.В., вирішивши у відкритому судовому засіданні клопотання про розподіл судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №65632611/20.1/24 від 04.06.2021 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В іншій частині відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Крім того, згідно змісту рішення суду, вирішення питання розподілу судових витрат буде здійснене судом у разі подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після дати ухвалення цього рішення суду в порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду 25.08.2021 року представником позивача адвокатом Белінським В.А. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 року призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09.09.2021 року.

У судове засідання 09.09.2021 року прибув представник відповідача.

Судом повідомлено, що у заяві від 25.08.2021 року представник позивача просить суд вирішувати клопотання про розподіл судових витрат за його відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткового рішення суду заперечує усно; вважає заявлений до стягнення розмір судових витрат неспівмірним із діями адвоката позивача, вчиненими у цьому судовому процесі та з огляду на те, що відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду від 16.08.2021 року у справі №640/16163/21.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 09.09.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду.

Всебічно і повно дослідивши матеріали справи, обґрунтування заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, усних заперечень проти цієї заяви, оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: остаточний розрахунок суми витрат, які позивачем понесено у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції у загальному розмірі 13 500,00 грн., копію Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги; копію Додатку №1 до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги «Протокол погодження договірної ціни» від 08.06.2021 року; копію Додаткової угоди №5 до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги від 08.06.2021 року; копію Додаткової угоди №6 до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги від 08.06.2021 року; копію Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги від 19.08.2021 року на загальну суму 13 500, 00 грн.

Так, згідно із змістом копії Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги, з урахуванням змісту копії Додаткової угоди №5 до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги від 08.06.2021 року, адвокат Белінський Віктор Анатолійович бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту - ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором щодо захисту інтересів Клієнта, зокрема, в Окружному адміністративному суді міста Києва, за позовом ОСОБА_2 до, зокрема, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору від 06.05.2021 року про надання правової допомоги від 19.08.2021 року та Протоколу погодження договірної ціни, адвокатом Белінським В.А. надані наступні послуги ОСОБА_2 : написання позовної заяви - 5 год. - 5000,00 грн., написання та подання (направлення) заяви про розподіл судових витрат - 0,5 год. - 500, 00 грн., написання та подання (направлення) клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника - 0, 5 год. - 500,00 грн., написання та подання (направлення) заяви про зміну предмета позову - 1 год. - 1000, 00 грн., написання та подання (направлення) відповіді на відзив - 4 год. - 4 000,00 грн., написання та подання (направлення) клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - 0,5 год. - 500,00 грн., написання та подання (направлення) детального опису виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правової допомоги - 2 год. - 2 000,00 грн., написання та подання заяви про виконання/примусове виконання рішення - 2 год. - 2 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг склала 13 500,00 грн., які заявлено представником позивача до стягнення.

Разом з тим, суд зауважує, що такі послуги як-то: написання та подання (направлення) клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, написання та подання (направлення) клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та написання та подання (направлення) детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правової допомоги не є послугами з надання професійної правничої допомоги, оскільки, лише свідчать про намір позивача відшкодувати витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги шляхом долучення доказів їх понесення, та не є процесуальними заявами по суті справи.

В свою чергу, така послуга як написання та подання заяви про виконання/примусове виконання рішення є витратами позивача в межах виконання рішення суду, проте не у судовому процесі під час вирішення справи №640/16163/21, та не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання адвоката позивача про розподіл судових витрат за вищевказані послуги.

Разом з тим, сума понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. підлягає відшкодуванню позивачу шляхом стягнення останньої за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окремо суд зауважує, що представником відповідача обґрунтованих заперечень щодо зменшення розміру судових витрат не надано.

В свою чергу, твердження представника відповідача щодо подання апеляційної скарги на рішення суду від 16.08.2021 року у справі №640/16163/21, не є належним доводом щодо відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскільки положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу із постановленням судового рішення за результатами розгляду справи, або шляхом прийняття додаткового судового рішення у встановленому цим кодексом порядку.

Крім того, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 року у справі №640/16163/21 набрало законної сили 26.08.2021 року, оскільки строк подання апеляційної скарги на рішення суду, встановлений частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, сплинув.

Враховуючи викладене, твердження представника відповідача, наведені у судовому засіданні 09.09.2021 року, не спростовують доводів представника позивача, викладених у клопотанні про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 6, 9, 143, 195, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання адвоката Белінського В.А. про розподіл судових витрат у справі №640/16163/21 задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

3. В іншій частині заявленої суми судових витрат на правову допомогу відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної сили у порядку та строк, встановлений статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено у порядку статей 292, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Повне додаткове рішення складено 09.09.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна