Рішення № 99480198, 09.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року місто Київ №640/17107/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

про визнання протиправним та скасування припису від 05.02.2020 №108,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якому просить суд:

- позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №108 від 05.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено припис № 108 від 05.02.2020 «Про усунення порушень вимог законодавства» за зверненням гр. ОСОБА_1 , а саме:

1. Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» врахувати показання вузла розподільного обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 .

2. Здійснити перерахунок за опалювальний період 2019-2020 року з урахуванням показань вузла розподільного обліку теплової енергії, встановленого в квартирі АДРЕСА_1 .

КП «Київтеплоенерго» не погоджується з винесеним приписом та вважає його таким, що винесено з неповним встановленням необхідних обставин, невідповідності висновків перевірки обставинам справи та нормам чинного законодавства, неправильного застосування норм права, а також, у разі його виконання, призведе до порушення прав третіх осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17107/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 11.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за участі представника позивача у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №640/17107/20 за участі представника позивача у судовому засіданні.

Від представника Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (надалі - відповідач), через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не погоджується та вважає, що для задоволення позову відсутні підстави, оскільки, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (за вх. Н-142 від 19.01.2020 року), погодження Мінекономіки від 20.12.2019 року № 3631-06/55104-03, наказу Головного управління від 16.01.2020 року № 249, направлення на проведення заходу від 17.01.2020 року № 199, Головним управлінням здійснено позаплановий захід - перевірку КІІ «Київтеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_2 , - предметом якої було дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, Головним управлінням складено Акт від 04 лютого 2020 року № 249-1, в якому зафіксовано порушення: абз. 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відносно КП «Київтеплоенерго» видано обов`язковий до виконання припис від 05 лютого 2020 року № 108 зі строком усунення виявлених порушень до 28 лютого 2020 року.

Також, відповідач зазначив, що відносно заступника директора з операційної діяльності СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» ОСОБА_2 , Головним управлінням розглянуто справу про адміністративне правопорушення, складено Протокол про адміністративне правопорушення від 11 березня 2020 року № 105 та за її результатами винесено Постанову від 19 березня 2020 року № 106 та застосовано штраф у розмірі 85 грн. 00 коп. Дану постанову про адміністративне правопорушення від 19.03.2020 року №106 не було оскаржено, а штраф було сплачено в повному обсязі згідно квитанції від 26.03.2020 року за №0.0.16614033881.

Від позивача 14.09.2020 року, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої він зазначає, що на доповнення до вже викладених обставин у позовній заяві повідомляємо, що індивідуальні лічильники тепла вказаного будинку встановлені та взяті на облік у 2017-2018 роках ПАТ «Київенерго» на підставі діючого на той час законодавства. Однак, самим же споживачем та відповідачем вказано, що індивідуальні лічильники тепла були взяті на абонентський облік не КП «Київтеплоенерго», а ПАТ «Київенерго», іншою юридичною особою. Відповідно до правоустановчих документів КП «Київтеплоенерго» не є універсальним правонаступником ПАТ «Київенерго», адже відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України та договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, КП «Київтеплоенерго» набуло лише право вимоги на заборгованість, яка виникла у частини споживачів перед ПАТ «Київенерго». Тобто у нового кредитора в особі КП «Київтеплоенерго» виникли права до боржників, а не зобов`язання. Відповідно до частини 7 статті 4 Закону України «Про комерційний облік», вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються. Послуги надання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надаються Відповідачем виключно на підставах договірних відносинах, умови яких зазначені у типовому публічному договорі (далі - Договір), що знаходиться у вільному доступі: https://kte.kmda.gov.ua/ukladaniiva-dogovoru-z-kp-kyvivteploen/. Відповідно до п. 9 Договору «Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 Правил, згідно з яким у разі несправності засобів обліку гарячої води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання та/або випадків, коли квартирні засоби обліку не знаходяться на абонентському обліку Виконавця або зняті з нього.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, у яких він зазначає, що по-перше, Головним управлінням 04 лютого 2020 року відносно позивача складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів № 249-1 та зазначено детальний опис виявленого порушення. Відповідно до пояснень Позивача від 31.01.2020 року № 30/3/2/1649, Головному управлінню не надано жодного доказу, що відповідно до правоустановчих документів КП «Київтеплоенерго» не є універсальним правонаступником ПАТ «Київенерго», та Позивач набув право вимоги лише на заборгованість. Наголошуємо, що такі твердження та обґрунтування позивач почав зазначати лише у своїй Відповіді на відзив, та не зазначав під час перевірки, а отже Головним управлінням 04 лютого 2020 року повністю правомірно встановлено порушення, що визначені в Акті перевірки № 249-1 та Приписі від 05 лютого 2020 року № 108. По-друге, відповідно до звернення гр. ОСОБА_1 зазначено, у 2019 були встановлені індивідуальні лічильники тепла згідно чинного законодавства на той період. ПАТ Товариством «Київенерго» була розглянута технічна документація, прийнято лічильник на облік та на протязі з лютого 2019 року по 24.11.2019 року споживачем гр. ОСОБА_1 сплачувалося за теплопостачання згідно показників свого теплового лічильника. Жодних претензій споживач не отримувала. Варто зазначити, що згідно заяви гр. ОСОБА_1 з листопада 2019 року її лічильник було знято з обліку. Разом з тим, лічильник тепла у квартирі АДРЕСА_1 ) гр. ОСОБА_1 вже був встановлений на облік, а тому таких технічних вимог до встановлення не існувало, а отже підстав для зняття Позивачем лічильника тепла з обліку є повністю безпідставним та незаконним.

Позивачем подані до Окружного адміністративного суду м. Києва клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме, серед іншого: копію позовної заяви від 18.11.2019; копію ухвали про відкриття провадження від 22.11.2019 у справі № 756/12280/19; копію вступної та резолютивної частин рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 758/12036/19 від 09.09.2020; рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2020 у справі №754/2479/20, копію постанови Київського апеляційного суду від 05.11.2020 у справі №754/2479/20. Обґрунтовуючи клопотання про приєднання доказів, позивач зазначає, що рішення судів, на які посилається позивач безпосередньо стосуються предмету спору по справі № 640/17107/20, оскільки судами загальної юрисдикції визнано неправомірним врахування показань вузлів розподільного обліку квартирних лічильників у опалювальний сезон 2018-2019, оскільки останні встановлені з порушенням п. 6 Порядку №829. Позивач стверджує, що припис № 108 від 05.02.2020 підлягає скасуванню, оскільки залишення його в силі призведе до виникнення ситуації (колізії), за якою КП «Київтеплоенерго» фактично повинно буде виконати рішення, які є протилежними за змістом, а саме: за рішенням суддів загальної юрисдикції зобов`язаний буде здійснювати нарахування споживачам без урахування показань приладів обліку, а за рішенням ОАС м. Києва, зобов`язаний буде виконати припис та здійснити нарахування з урахуванням показань приладів обліку.

Відповідачем, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва, 12.01.2021 надано заперечення на клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, відповідно до яких зазначено, що виконання позивачем вимог розпорядчого документу посадової особи Головного управління - припису № 108 від 05.02.2020, не може призвести до виникнення колізій. Припис № 108 від 05.02.2020 спрямований на усунення порушень вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом перерахунку плати за опалення із врахуванням показань індивідуального лічильника, встановленого у кв. АДРЕСА_1 . Отже, зазначеним розпорядчим документом врегульовує окремий випадок, пов`язаний із неправомірним справлянням плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку, без урахування їх показань, що стосується виключно зазначеній у приписі адреси. Припис № 108 від 05.02.2020 не стосується спірних правовідносин, пов`язаних із справлянням позивачем плати за комунальні послуги за адресами споживачів, зазначеними у судових рішеннях, на які посилається позивач. Судові рішення, на які посилається позивач не встановлюють прав та обов`язків для суб`єктів правових відносин, щодо яких Окружним адміністративним судом розглядається справа № 640/17107/20.

Позивачем, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва, 03.02.2021 надано пояснення щодо заперечень відповідача на клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у яких зазначено, що у наданих позивачем рішеннях судів, встановлено, що в житлових будинках за адресами АДРЕСА_3 (справа 754/2479/20) та АДРЕСА_4 (спра 753/2748/20) наявна внутрішньобудинкова система опалення так званого змішаного типу. Така ж сама система функціонує і в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , по якій видано оскаржуваний Припис.

Суди у вказаних вище рішеннях, прийшли до висновку, що саме у зв`язку із відсутністю технічної можливості (невідповідністю усім чотирьом критеріям, передбаченим п. 6 Поряд №829) у квартирах житлових будинків із змішаною системою опалення можуть бути встановлені прилади-розподілювачі, а не вузли розподільного обліку теплової енергії. Було визнано незаконним поставлення на обліку програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» вузлів розподільного обліку теплової енергії, а також відповідно - перерахунок плати опалення із врахуванням показань індивідуального лічильника.

З огляду на викладене вище, виконання оскаржуваного Припису призведе до колізії, саме: Позивач буде змушений виконати Припис та враховувати показники вузла розподільного обліку в житловому будинку по АДРЕСА_1 , в той час як відповідно і наведених вище рішень судів по АДРЕСА_3 (справа 754/2479/20) та вул. Kняжий Затон. 11 (справа 753/2748/20) таке врахування судами визнано незаконним.

Відповідачем, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва, 19.07.2021 надано письмові пояснення, у яких він зазначає, що позивач посилається на Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затверджений постановою КМ України від 10 жовтня 2018 р. № 829 (надалі - Порядок № 829), згідно вимог (критеріям) якого лічильник в квартирі АДРЕСА_1 встановлено з порушенням цього Порядку № 829. Звертає увагу суду, що матеріали справи № 640/17107/20 не містять жодного належного, допустимого доказу, зокрема, доданий позивачем акт обстеження від 24.01.2020 (без номеру) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складений та підписаний заступником начальника районного відділення збуту № 6 СП «ЕНЕРГОСБУТ» КП «Київтеплоенерго» С.Є. Юрченко, головним інженером КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Киева» Г.Д. Синельник, начальником ЖЕД № 319 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» А.В. Коновал, не містить відомостей щодо технічної неможливості встановлення вузлів розподільного обліку за адресою: вул. Радунська, 5-Б.. Крім того, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» га КП «Київтеплоенерго» не є суб`єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів та відповідно не мають повноваження складати акти обстеження щодо технічної можливості встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії. Одночасно повідомляє, що акт обстеження від 24.01.2020 (без номеру) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не містить відомостей щодо обстеження саме вузла розподільного обліку в квартирі АДРЕСА_1 , як цього вимагає пункт 4 Порядку № 829.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (за вх. Н-142 від 19.01.2020 року), погодження Мінекономіки від 20.12.2019 року № 3631-06/55104-03, наказу Головного управління від 16.01.2020 року № 249, направлення на проведення заходу від 17.01.2020 року № 199, Головним управлінням здійснено позаплановий захід - перевірку КІІ «Київтеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_2 , предметом якої було дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .

Головним управлінням складено Акт від 04 лютого 2020 року .№ 249-1, в якому зафіксовано порушення: абз. 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 та відносно КП «Київтеплоенерго» видано обов`язковий до виконання припис від 05 лютого 2020 року № 108 зі строком усунення виявлених порушень до 28 лютого 2020 року.

Відповідно до припису № 108 від 05.02.2020 КП «Київтеплоенерго» зобов`язано:

1. усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, враховуючи показання квартирного засобу обліку теплової енергії:

2. про виконання Припису та вжиті заходи надати інформацію Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві з документальним підтвердженням до 28 лютого 2020 року проведення перерахунку в опалюваному періоді 2019-2020, з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі АДРЕСА_1 .

Вважаючи, що припис № 108 від 05.02.2020 є протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено підстави проведення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно з ст.ст. 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Спеціально уповноваженим центральним органом у сфері захисту прав споживачів є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві є її територіальним органом.

Згідно пункту 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до абз. 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно вимог абз.5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії.

Пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Згідно п. 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

Відповідно до вимог п. 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення, встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 затверджений Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік.

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку № 270 представник оператора зовнішніх інженерних мереж під час прийняття приладу обліку на абонентський облік виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік. Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла комерційного обліку зазначаються в акті про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

Відповідно до пункту 10 розділу III Порядку № 270 з дати складання акта про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву відповідачем, відповідно до звернення гр. ОСОБА_1 (за вх. 11-142 від 09.01.2020 року), зазначено, що ще у 2017-2018 рр. були встановлені індивідуальні лічильники тепла згідно чинного законодавства на той період. Також, Публічним Акціонерним Товариством «Київенерго» була розглянута технічна документація споживача, прийнято лічильник на облік та протягом 2017-2019 років гр. ОСОБА_1 сплачувала за спожите теплопостачання згідно показників свого теплового лічильника. Жодних претензій споживач не отримувала. Відповідно до листа ПАТ «Київтеплоенерго» від 04.10.2019 року чітко зазначено, що проект квартирного вузла обліку теплової енергії (КВРТЕ) за адресою: АДРЕСА_1 розглянуто без зауважень за умови виконання п.4 ст. 11, ст.7 Закону України «Про облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року №2119-VІІІ. 04.10.2019 року гр. ОСОБА_1 отримала лист від позивача з вимогою надати акт обстеження із відповідним виконанням до п.4 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою КМ України від 10 жовтня 2018 р. № 829, та після отримання вказаного листа лічильник споживача було знято з обліку.

Крім того, у письмових поясненнях відповідача зазначено, що споживачем гр. ОСОБА_1 додано до звернення Робочий проект обладнання вузла обліку теплової енергії на об`єкті: квартира АДРЕСА_1 , який розроблений інженером-проектувальником ОСОБА_3 , розглянуто Інженером Департаменту з технічного забезпечення обліку ПАТ «Київенерго», погоджено начальником ЖЕД. Згідно Кваліфікаційного сертифікату № 010402 Серія АР інженер-проектувальник ОСОБА_3 пройшов професійну атестацію, що підтверджує його відповідність кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, професійну спеціалізацію, необхідний рівень кваліфікації і знань. Кваліфікаційний сертифікат видано ОСОБА_3 18.11.2014. Тобто, даний погоджений Робочий проект повністю підтверджує, що вузол обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . встановлено за технічної можливості. Індивідуальний лічильник гр. ОСОБА_1 був погоджений та взятий на облік 13.02.2019 року згідно Акту прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення.

В останньому абзаці листа від 31.01.2020 № 30/3/2/1649 КП «Київтеплоенерго» повідомлено Головне управління, що встановлення вузлів розподільного обліку за адресою: АДРЕСА_1 виконано з недотриманням у повному обсязі вимог діючих на той час нормативних актів та нині не відповідає вимогам чинного законодавства, у програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» за особовим рахунком гр. ОСОБА_1 знято ознаку наявності вузла розподільного обліку. Тобто у програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» за особовим рахунком гр. ОСОБА_1 був в наявності вузол розподільного обліку, а отже, КП «Київтеплоенерго» було прийнято на абонентський облік індивідуальний лічильник споживача.

Також, відповідач у письмових поясненнях зазначає, що акт обстеження від 24.01.2020 (без номеру) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не містять відомостей щодо обстеження саме вузла розподільного обліку в квартирі АДРЕСА_1 , як цього вимагає пункт 4 Порядку № 829.

З огляду на те, що Порядок № 829 набрав чинності лише 24.10.2018 року, то положення та вимоги даного порядку мають застосовуватися з моменту набрання ним чинності, до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.

Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по даним лічильникам, які надаються споживачами.

Також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку №829.

Так, згідно п. 12 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).

Таким чином, у КП «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуального лічильника гр. ОСОБА_1 , який був погоджений та взятий на облік.

А тому, позивачем порушено абз. 2 пункту 10 Правил № 630, відповідно до якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного припису діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, а відтак оскаржуваний припис є таким, що не підлягає скасуванню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягає поверненню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.