Рішення № 99479318, 06.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" вересня 2021 р. № 520/13325/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.

представника позивача - Гапонова Є.А.,

представника відповідача - Моїсеєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807170/2021/000078/2 від 06.05.2021 р.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Новий Стиль” витрати зі сплати судового збору 2 845,87 грн. за звернення до суду.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA807170/2021/000078/2 від 06.05.2021 р. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA807170/2021/000078/2 від 06.05.2021 р. є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 05.05.2021 року до митного поста «Харків -товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби AT «НОВИЙ СТИЛЬ» була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) № UA807170/2021/026715 на товар «Силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення модель: SKQ-A-140-12600шт.; LT03B-50D70C-180A-300шт. Використовуються для виробництва меблів. Виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка ANHUI» за зовнішньоекономічним контрактом від 05.12.2019 №05122019-LANT, укладеним з ANHUI LAITE GAS SPRING CO., LTD, Китай. У вказаній ЕМД митна вартість була визначена декларантом - за першим методом (за ціною договору) на рівні: товар — 1,8590 дол. США за 1 кг. товару.

Як передбачає ст. 248 Митного кодексу України (далі - МКУ), митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.1 ст. 53 МКУ з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл — номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "ш". Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі — Класифікатор документів).

У графі 44 вказаної ЕМД декларантом були зазначені наступні документи:

- за кодом «d0271» - пакувальний лист №б/н від 11.03.2021;

- за кодом « 0380» - рахунок-фактура № NOWY01/02/2021 від 11.03.2021;

- за кодом «d 0705» - коносамент № COSU6293713090C від 21.03.2021;

- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна № 220/2 від 27.04.2021;

- за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №21С3405В0С18/00015 від 25.03.2021;

- за кодом «d3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ-22021 від 21.04.2021;

- за кодом «d3007» - довідка про транспортні витрати № 21/04/11751-3 від 21.04.2021;

- за кодом «d3007» - довідка про навантажувально-розвантажувальні роботи від 21.04.2021;

- за кодом «d3014» - прайс виробника від 01.01.2020;

- за кодом «d 4103» - додаткова угода №34 від 11.03.2021;

- за кодом «d 4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) №05122019-LANT від 05.12.2019;

- за кодом «т4301» - договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 01042020 від 01.04.2021;

- за кодом « 5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю №6943554 від 05.05.2021;

- за кодом «d9000» - взаємозалежність (ст. 58 МКУ) від 05.05.2021;

- за кодом «d9000» - лист б/н (Страхування) від 05.05.2021;

- за кодом «d9000» - опис від 05.05.2021;

- за кодом «d9610» - декларація країни відправлення №223120210000963074 від 21.03.2021.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, — банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями пунктів 1-3 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(Ь) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки митної вартості.

Суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2019 (справа №826/19400/15) дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Як було встановлено судом відповідачем за результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

1. У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених в митному відношенні раніше, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС 1,8589 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 3,752 дол. США/кг., що підтверджується даними які містяться у витягу з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, умов поставки, країни походження, інше та ін.

2. Для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 p., митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Як було встановлено судом та не заперечувалось позивачем по справі, що прайс-лист від 01.09.2020, наданий декларантом до митниці, адресований тільки позивачу та не містить такої складової умов продажу товару як умови поставки товару, що прямо впливає на ціну товару, який поставляється.

Як було зазначено відповідачем, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців та повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.

Враховуючи вище викладене суд критично оцінює спірний прайс-лист оскільки він не відповідає змісту прейскуранта (прайс-листа), а отже відповідач мав обґрунтовані сумніви та не міг використовувати прайс-лист від 01.09.2020 як документ, що містить відомості щодо «дійсної вартості» товару позивача.

3. Згідно з ч.4 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті \58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була: фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як було встановлено судом позивачем разом з ЕМД №UA807170/2021/026715 від 05.05.2021 до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- коносамент №COSU6293713090C від 21.03.2021;

- рахунок-фактура № СФ-22021 від 21.04.2021;

- довідка про транспортні витрати № 21/04/11751-3 від 21.04.2021;

- довідка про навантажувально-розвантажувальні роботи від 21.04.2021;

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 01042020 від 01.04.2021.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд аналізуючи документи надані позивачем відповідачу на підтвердження вартості транспортних витрат зазначає, що предметом договору про надання транспортно-експедиційних послуг №01042020 від 01.04.2020 укладеного між AT «НОВИЙ СТИЛЬ» та ТОВ «Глобал Оушен ЛінкУкраїна» є транспортно-експедиторські послуги по забезпеченню та організації перевезення вантажу морським, залізничним, авіа- чи автомобільним транспортом в прямому чи змішаному сполученні по маршруту, визначеному в транспортній Заявці на передбачених даним договором умовах.

Згідно п. 2.2 вказаного договору Заявка повинна бути передана клієнтом експедитору не пізніше, ніж за три календарних дні до запланованої клієнтом дати початку перевезення....В заявці клієнт зобов`язаний повідомити експерту найменування та вагу вантажу, його пакування, об`єм транспортного засобу, умови і строки перевезення, місце та час навантаження та вивантаження товару та інші дані, необхідні для даного перевезення.

П. 2.3. визначено, що експедитор зобов`язаний не пізніше 24 годин з моменту отримання від клієнта заявки, підтвердити її шляхом підписання, із зазначенням необхідної інформації для перевезення та передати заявку клієнту.

П. 2.4 визначено, що узгоджена сторонами заявка є обов`язковою для виконання.

Попередня вартість послуг експедитора, згідно п.5.1 Договору №01042020, узгоджується сторонами та зазначається в кожному конкретному випадку в заявці.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень Договору №01042020, вбачається, що він є угодою довготривалої дії, а кожна окрема послуга з організації перевезення оформляється відповідно заявкою, яка по суті є разовим договором (додатком до основного договору).

Пунктом 5.1 Договору №01042020 визначено, що оплата послуг та інших видатків, понесених експедитором при виконанні даного договору здійснюється клієнтом в національній валюті по рахунку експедитора. При цьому, пунктом 5.2 Договору №01042020 передбачена післяоплата послуг з перевезення.

Як було встановлено судом морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментом COSU6293713090C від 21.03.2021 перевізником TOG NINGBO TOGETHER SHIPPING CO., LTD, тобто іншим суб`єктом господарювання, ніж контрагент по Договору №01042020.

Враховуючи вище викладне суд приходить до висновку, що станом на момент митного оформлення товарів позивача, послуги з морського перевезення були виконані 27.04.2021 та, відповідно, мають бути засвідчені відповідним рахунком та актом виконаних робіт.

З огляду на викладене, належним підтвердженням, в даному випадку, витрат на транспортування мали бути наступні документи:

- заявка (з відображеною попередньою вартістю послуг);

- акт виконаних робіт в частині морського перевезення;

- рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг;

- банківські платіжні документи.

Як було встановлено судом безпосередньо вартість послуг з організації перевезення міститься в поданих до митного оформлення рахунку-фактурі №СФ-22021 від 21.04.2021 про морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Одеса (Україна) та довідці про морський фрахт №21/04/11751-3 від 21.04.2021.

Зі змісту наданих документів вбачається, що визначена в них сума охоплює: - морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Одеса (Україна) - 75273,74 грн.; ТЕО по території України-1250,00 грн.; навантажувально-розвантажувальні роботи - 8333,33 грн.

Отже згідно змісту вище зазначених документів вони стосуються лише морського перевезення, оскільки назвою чітко окреслено обсяг наданих послуг - морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Одеса (Україна) тобто, до розрахованої декларантом митної вартості" за ЕМД №UA807170/2021/026715 включено лише вартість морського перевезення в розмірі 75273,74 грн., що підтверджується декларацією митної вартості позивача.

Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем невключено послуги експедитора до митної вартості, оскільки експедиторська послуга - це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»), витрати на вказану послугу розподіляються пропорційно витратам за весь маршрут перевезення.

Оскільки як було встановлено судом вище експедиційна винагорода не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №UA807170/2021/026715 то вказане свідчить, що позивачем порушено вимоги ч. 10 ст.58 МКУ.

Крім цього суд зазначає, що як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось позивачем до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат декларантом заявка, акти виконаних робіт, звіт експедитора не подавались.

4. Згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Як було встановлено судом надана позивачем декларація країни відправлення №223120210000963074 складена на китайській мові без перекладу.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач позбавлений можливості з`ясування відомостей зазначених у цьому документі, а тому відповідачу видається майже не можливим і виключно шляхом порівняння наданої позивачем експортної декларації з деклараціями інших суб`єктів ЗЕД, що подавалися до митного оформлення з перекладом.

Крім цього суд зазначає, що дата оформлення митної декларації країни відправлення раніше дати видачі поданого до митного контролю коносаменту, а саме — експортна митна декларації країни відправлення №223120210000963074 датована 16.03.2021, а коносамент № COSU6293713090C - 21.03.2021. Також, у вказаній експортній декларації взагалі зазначений інший номер коносаменту -COSU629371309002.

Таким чином суд приходить до висновку про підтвердження наявності у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у ЕМД № UA807170/2021/026715, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до вимог ч.5 ст.55 МК України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що 05.05.2021 відповідачем позивача було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ (принт-скрін повідомлення АСМО «Інспектор» додається до відзиву).

Також, було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вказаний запит позивач листом № 05.05.2021/3 від 05.05.2021 попрохав надати Рішення про коригування митної вартості по ЕМД №UA807170/2021/026715 від 05.05.2021.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

- у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України;

- відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України);

- невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МК України).

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладений у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019, по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18) обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

Оскільки як було встановлено судом вище у відповідача були обґрунтовані сумніви та наявна розбіжність в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів то вказане виключало можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України визначено, що у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст.58 — 63 МКУ наведене у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA807170/2021/000078/2 від 06.05.2021.

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено за ЕМД №UA807170/2021/008366 від 16.02.2021, №UA807170/2021/013865 від 11.03.2021, №UA807170/2021/014892 від 16.03.2021 (додається) на рівні товар -3,7520 дол. США/кг., що узгоджується з частиною 2 статті 64 МКУ - митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Також судом встановлено, що 25.06.2021 на адресу відповідача надійшов лист AT «Новий Стиль» №24.06.2021/1, до якого позивачем, були долучені транспортні документи та звіт про оцінку майна №25/05/2021/03 від 25.05.2021.

Щодо наданого позивачем звіт про оцінку майна від 25.05.2021 №25/05/2021/03 то суд аналізуючи зазначений звіт ставиться до нього критично, оскільки відповідно до нього мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

Як зазначено у Розділі « 1 Вступ, «Використання результатів оцінки (Функція оцінки)» дана оцінка виконана і може бути використана з однією метою -визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

Суд зазначає, що ринкова та митна вартість є відмінними поняттями, оскільки відповідно до ч.4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу. (Розділ « 1 Вступ , «Визначення виду вартості (Стандарт вартості)).

До того ж відповідно до Розділу 3 «Вихідні дані»: «Даний звіт складений на підставі візуального обстеження, спостережень, вивчення необхідної документації».

Відповідно до розділу «Об`єкт оцінки. Загальні відомості, опис об`єкту оцінки»: «Огляд об`єкту оцінки оцінювачем не проводився».

Крім цього суд зазначає, що даний документ не можна вважати належним підтвердженням ціни товару, оскільки таке визначення ціни не передбачено умовами контракту, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2020 по справі №820/10288/15.

Також судом встановлено, що AT «Новий Стиль» при випуску товарів у вільний обіг за МД №UA807170/2021/027217 від 06.05.2021 скористалось правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України, а саме, товари було випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Таким чином, Слобожанською митницею Держмитслужби правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та прийнято Рішення, чим не допущено можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною позивачем, у розмірі 189724,86 грн.

Враховуючи викладене та надані додатково документи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було спростувано сумніви відповідача щодо наявності розбіжностей в наданих документах та відсутності всіх складових митної вартості поданого до митного оформлення та митного контролю товару, а тому рішення про коригування митної вартості №UA807170/2021/000078/2 від 06.05.2021 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено 09 вересня 2021 року.

Суддя Спірідонов М.О.