
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/6742/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточнених позовних заяв від 30 червня 2021 року та від 10 липня 2021 року) до Головного управління статистики у Полтавській області /далі – відповідач/ про:
- визнання протиправними дій / бездіяльності начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року;
- зобов`язання начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни видати наказ щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до наданої щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року;
- стягнення з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року у сумі 17470,11 грн;
- зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області надати ОСОБА_1 щорічні основні оплачувані та додаткові відпустки державного службовця за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року без обмеження у 59 календарних днів за рік з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при використанні права на щорічні основні відпустки;
- визнання протиправними дій / бездіяльності начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо позбавлення прав ОСОБА_1 у частині отримання грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки шляхом невиплати грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року;
- визнання протиправними дій / бездіяльності начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л.В. щодо позбавлення прав ОСОБА_1 на використання щорічних основних оплачуваних відпусток та додаткових відпусток державного службовця за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року шляхом включення 12 червня 2021 року у зміни до графіку відпусків працівників Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік 35 календарних днів її відпусток, застосувавши обмеження у 59 календарних днів за рік /а.с. 18-24, 40-43/.
Позов обґрунтований тим, що позивача поновлено на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області з 12 квітня 2017 року, а відтак вона має право на використання щорічних основних відпусток за період з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року. Позивач використала основні щорічні відпустки лише частково та станом на 20 червня 2021 року нею не використано 132 календарних дня відпусток. 12 червня 2021 року відповідач вніс зміни у графік відпусток працівників ГУС на 2021 рік, надавши право позивачу на відпустку у кількості 24 календарних дня із їх загальної кількості 132 календарних дня, чим порушив право позивача на відпустки. 16 лютого 2021 року позивач надіслала відповідачу електронною поштою заяву на виплату грошової допомоги, передбаченої статтею 57 Закону України «Про державну службу» та Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженим наказом № 19 від 19 лютого 2019 року, на якій начальник ГУС Калашник Л.В. поставила резолюцію від 17 лютого 2021 року: «розглянути за умови отримання заяви, підписаної заявником власноруч». 18 лютого 2021 року позивач власноруч написала заяву про надання грошової допомоги, на якій начальником ГУС проставлено резолюцію: «при наданні наступної частини відпустки». Зазначена резолюція начальника засвідчує факт відмови позивачу у наданні грошової допомоги при використанні нею щорічної основної оплачуваної відпустки у січні-лютому 2021 року. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують її право на виплату грошової допомоги відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» та право на відпустки відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки».
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 45-49/ зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі №816/654/17 позивача поновлено на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області та за час вимушеного прогулу позивача з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року накопичилися невикористані нею дні щорічних та додаткових відпусток у кількості 166 календарних днів. Відповідно до графіка надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік позивачу з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року була надана щорічна відпустка на 24 календарні дні за період з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року. Заяви про надання грошової допомоги при наданні такої відпустки позивач не подавала, а тому грошова допомога до цієї частини щорічної відпустки не виплачувалась. 18 лютого 2021 року, тобто після виходу позивача із відпустки, позивач подала заяву про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення згідно статті 57 Закону України «Про державну службу». Оскільки розмір вказаної допомоги обчислюється виходячи з середнього заробітку за останні два місяці, що передують даті початку відпустки, підстав для виплати грошової допомоги після відпустки не було. В подальшому грошова допомога на оздоровлення в сумі 14281,17 грн виплачена позивачу до наступної частини основної щорічної відпустки (відпустка з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року) відповідно до поданої нею заяви від 18 лютого 2021 року. Також у грудні 2020 року позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік. Грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується при наданні щорічної основної відпустки (або її частини) один раз на рік та не може бути поділена на частини відповідно до наданих працівникові частин відпустки. У випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у повному розмірі виплачується до будь-якої частини на власний розсуд працівника, про що він зазначає у своїй заяві. Відділом управління персоналу Головного управління статистики у Полтавській області листом №19-22/10-21 від 02 червня 2021 року запропоновано позивачу надати пропозиції про час та термін використання нею щорічних та додаткових відпусток та відповідно до наданих позивачем пропозицій нею не враховані всі дні невикористаних відпусток. Таким чином, довід позивача про обмеження її права на використання відпусток 59 календарними днями є безпідставним та не підтвердженим будь-якими доказами.
У відповіді на відзив /а.с.71-75/ позивач зазначила про безпідставність доводів відповідача, оскільки її було обмежено у використанні всіх невикористаних днів щорічних та додаткових відпусток за час вимушеного прогулу внаслідок невнесення змін до графіку надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, а також порушено право на отримання грошової допомоги.
В запереченнях на відповідь на відзив /а.с.81-86/ відповідач зазначив, що позивач не зверталася до Головного управління статистики у Полтавській області із проханням надати одразу всі відпустки за час вимушеного прогулу. Обмеження позивача щодо використання нею лише 59 календарних днів щорічних відпусток не відбувалось та відповідний довід позивача є надуманим. Грошова допомога на оздоровлення позивачу виплачена відповідно до чинного законодавства.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про призначення» №144-к від 25 червня 2013 року /а.с.50/ призначено ОСОБА_1 на посаду начальника управління статистики у місті Полтаві з 25 червня 2013 року.
Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » №96-к від 30 листопада 2020 року /а.с.51/ на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі №816/654/17 скасовано наказ №48-к від 11 квітня 2017 року «Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами з 12 квітня 2017 року; наказано виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8872,50 з відрахуванням обов`язкових платежів; встановити ОСОБА_1 з 30 листопада 2020 року посадовий оклад у розмірі 8450,00 грн на місяць; встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на рівні 50 відсотків посадового окладу при наявності стажу державної служби 32 роки 01 місяць 29 днів.
Відповідно до відомостей про кількість днів щорічних та додаткових відпусток ОСОБА_1 /а.с. 52/ за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року у ОСОБА_1 залишились:
- невикористані дні щорічної відпустки: з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року – 30 календарних днів, з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року – 30 календарних днів, з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року – 30 календарних днів, з 12 квітня 2020 року по 27 жовтня 2020 року – 16 календарних днів;
- невикористані дні відпустки за стаж державної служби: з 02 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2018 року – 15 календарних днів, з 02 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2019 року – 15 календарних днів, з 02 жовтня 2019 року по 01 жовтня 2020 року – 15 календарних днів, з 02 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року – 15 календарних днів.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою /а.с.94/, в якій просила надати їй щорічну відпустку з 07 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року за період роботи 2019-2020 роки.
Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №451-вд від 02 грудня 2020 року /а.с. 53/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року на 24 календарних дня з 07 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
Відповідно до розрахункового листа за грудень 2020 року /а.с. 107/ Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, матеріальну допомогу до відпустки за 2020 рік в сумі 17499,93 грн.
04 січня 2021 року начальником Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л. затверджено Графік надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік /а.с.60-61/, відповідно до якого заплановано надання ОСОБА_1 відпустки з 25 січня 2021 року на 24 календарних дня.
Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №3-вд від 06 січня 2021 року /а.с. 54/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року на 24 календарних дня з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року.
18 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення згідно статті 57 Закону України «Про державну службу» /а.с. 57/.
Відповідно до розрахункового листа за червень 2021 року /а.с. 59/ Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, матеріальну допомогу до відпустки за 2021 рік в сумі 14281,17 грн.
Листом начальника відділу управління персоналом Головного управління статистики у Полтавській області №19-22/10-21 від 02 червня 2021 року /а.с. 62/ начальнику управління по організації роботи з респондентами Сергеєвій І., запропоновано у термін до 11 червня 2021 року надати до відділу управління персоналом письмові пропозиції щодо часу та терміну використання нею 6-ти календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року, а також додаткової відпустки за стаж державної служби за 2021 рік. Крім того, до пропозиції їй запропоновано додати невикористані календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за раніше відпрацьований час за умов додержання вимог статті 10 Закону України «Про відпустки».
ОСОБА_1 на лист №19-22/10-21 від 02 червня 2021 року начальнику відділу управління персоналом подано письмові пропозиції від 10 червня 2021 року /а.с.63/, в яких вона запропонувала надати їй основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року - у термін з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року, за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року - у термін з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року, за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року - у термін з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року.
11 червня 2021 року начальником Головного управління статистики у Полтавській області затверджено зміни до графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік /а.с. 64/, відповідно до яких заплановано надання ОСОБА_1 відпустки за період її роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року - у термін з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року – у термін з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року – у термін з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року (11 календарних днів).
Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №174-вд від 15 червня 2021 року /а.с. 55/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року на 12 календарних днів з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року.
Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №175-вд від 15 червня 2021 року /а.с. 56/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року на 12 календарних днів з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року.
15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області на виконання умов статті 57 Закону України «Про державну службу» та наказу ГУС № 174-вд від 15 червня 2021 року та № 175-вд від 15 червня 2021 року із заявами про надання грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічних основних оплачуваних відпусток /а.с. 79-80/.
Не погодившись з діями відповідача щодо ненадання грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку до частини основної щорічної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно її заяви від 18 лютого 2021 року та надання відпустки у кількості 59 календарних днів із 132 невикористаних календарних днів за весь період вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIIІ /далі – Закон №889-VIIІ/ державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Частиною першою статті 58 Закону №889-VIIІ передбачено, що за кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Статтею 59 Закону №889-VIIІ встановлено, що щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.
Згідно з частинами четвертою - шостою статті 79 Кодексу законів про працю України /далі - КЗпП України/ черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Відповідно до частини четвертої статті 80 КЗпП України у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки".
Державні гарантії та відносини, пов`язані з відпусткою визначені Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР /далі - Закон №504/96-ВР/.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Положеннями частин десятої та одинадцятої статті 10 Закону №504/96-ВР передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №504/96-ВР щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що державний службовець має право на щорічну основну та додаткову (за стаж) відпустки, які надаються йому у порядку черговості надання відпусток, яка визначається графіком, що затверджується роботодавцем. При цьому конкретний період надання щорічних відпусток (основної та додаткової) встановлюється за згодою між працівником та роботодавцем. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання також встановлюється за згодою між працівником та роботодавцем.
Судовим розглядом встановлено, що 04 січня 2021 року начальником Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л. затверджено Графік надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік /а.с.60-61/, відповідно до якого заплановано надання ОСОБА_1 відпустки з 25 січня 2021 року на 24 календарних дня.
В подальшому 11 червня 2021 року начальником Головного управління статистики у Полтавській області затверджено зміни до графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік /а.с. 64/, відповідно до яких заплановано надання ОСОБА_1 відпустки за період її роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року - у термін з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року – у термін з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року – у термін з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року (11 календарних днів).
Судом встановлено, що зміни, які внесено до Графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, затвердженого 11 червня 2021 року, повністю відповідають письмовим пропозиціям від 10 червня 2021 року, наданим ОСОБА_1 начальнику відділу управління персоналом на лист №19-22/10-21 від 02 червня 2021 року, а саме: ОСОБА_1 заплановано отримання основної відпустки за період її роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року - у термін з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року – у термін з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 року (12 календарних днів), за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року – у термін з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року (11 календарних днів).
Оскільки зміни до Графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, які затверджені 11 червня 2021 року, внесено у повній відповідності до письмових пропозицій ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року про надання їй у 2021 році невикористаних (за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2019 року та за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року) 35 календарних днів відпусток (12 кал.дн.+ 12 кал.дн. + 11 кал.дн), суд вважає безпідставним та недоведеним довід позивача щодо застосування відповідачем у спірних правовідносинах обмеження у її праві на відпустку у кількості 59 календарних днів, включивши до графіку відпусток за 2021 рік лише 35 календарних днів відпусток.
При цьому суд зауважує, що у листі начальника відділу управління персоналом Головного управління статистики у Полтавській області №19-22/10-21 від 02 червня 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами Сергеєвій І. пропонувалося до її пропозицій про терміни надання відпустки додати інформацію про невикористані календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за раніше відпрацьований час відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки». Позивач своїм правом не скористалася та не надала Головному управлінню статистики у Полтавській області інформацію щодо термінів надання їй відпустки за рахунок решти (невизначених нею у пропозиціях) невикористаних календарних днів відпусток за час вимушеного прогулу.
На підставі відомостей про кількість днів щорічних та додаткових відпусток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року судом встановлено, що станом на 21 липня 2021 року у ОСОБА_1 невикористаними (та невизначеними у відповідному графіку надання відпусток) залишаються:
- невикористані дні щорічної відпустки: за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року – 18 календарних днів, за період роботи з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року – 18 календарних днів, за період роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року – 6 календарних днів, за період роботи з 12 квітня 2020 року по 27 жовтня 2020 року – 6 календарних днів;
- невикористані дні відпустки за стаж державної служби: за період роботи з 02 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2018 року – 15 календарних днів, за період роботи з 02 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2019 року – 15 календарних днів, за період роботи з 02 жовтня 2019 року по 01 жовтня 2020 року – 15 календарних днів, за період роботи 02 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року – 15 календарних днів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач додатково зверталася до відповідача із заявами (пропозиціями щодо врахування у графіку надання відпусток) про надання їй таких невикористаних календарних днів щорічних відпусток (основної та додаткової) та що відповідні заяви (пропозиції) не були враховані відповідачем, у зв`язку з чим суд відхиляє аргумент позивача щодо позбавлення її права на використання щорічних основних оплачуваних відпусток та додаткових відпусток державного службовця за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року.
Оскільки положеннями Закону України «Про державну службу», КЗпП України та Закону України "Про відпустки" не передбачено можливості роботодавця самостійно визначати конкретний період надання державним службовцям щорічних відпусток та примусово (без згоди та відповідної заяви державного службовця) надавати щорічні відпустки, то відповідач був не вправі без відповідної заяви (пропозиції) позивача та без її згоди видавати наказ про надання їй відпусток та включати невикористані нею дні щорічних відпусток до Графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, або на майбутні роки.
Стосовно позовних вимог у частині виплати позивачу грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року суд зазначає наступне.
Положеннями статті 57 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Отже, грошова допомога до щорічної основної відпуски надається лише один раз в рік незалежно від того, чи скористався державний службовець своїм правом поділити щорічну основну відпустку на частини, основна частина якої не повинна бути меншою 14 календарних днів, чи ні.
В постанові від 23 лютого 2021 року у справі № П/811/1858/16 Верховний Суд дійшов висновків, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за відповідний робочий рік. Згідно з положеннями статті 57 Закону №889-VIIІ підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено саме факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Чинні положення законодавства не пов`язують виплату такої грошової допомоги з тривалістю отриманої державним службовцем частини щорічної відпустки та не встановлюють заборону виплати вказаної допомоги під час отримання працівником відпустки тривалістю менше 14 календарних днів. Отже, у випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки незалежно від кількості днів такої відпустки.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання їй щорічної відпустки з 07 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року за період роботи 2019-2020 роки. Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №451-вд від 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, надано щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року на 24 календарних дня з 07 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Також Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати позивачу за грудень 2020 року матеріальну допомогу до відпустки в сумі 17499,93 грн, що підтверджується копією розрахункового листа за грудень 2020 року.
Таким чином, позивач отримала матеріальну допомогу до основної відпустки, використаної за період її роботи 2019-2020 роки.
Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №3-вд від 06 січня 2021 року позивачу надано щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року на 24 календарних дня з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року.
Суд враховує, що станом на дату видання такого наказу із заявою про виплату грошової допомоги позивач не зверталася, а тому у відповідача були відсутні підстави для виплати їй спірної допомоги до основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року. Лише 18 лютого 2021 року, тобто після закінчення терміну перебування позивача у відпустці з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення згідно статті 57 Закону України «Про державну службу».
Судом встановлено, що в червні 2021 року Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 матеріальну допомогу до відпустки в сумі 14281,17 грн на підставі її заяви, що підтверджується копією розрахункового листа за червень 2021 року.
Оскільки матеріалами справи підтверджується отримання позивачем грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки за періоди її роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року та з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу», суд відхиляє довід позивача про невиплату їй грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року та про наявність підстав для стягнення з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року в сумі 17470,11 грн.
Суд ще раз зауважує, що грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» виплачується одноразово до основної відпуски у кожному новому році (періоді) роботи державного службовця, а тому правові підстави для виплати позивачу вдруге такої грошової допомоги до надання їй іншої частини щорічної основної відпустки за періоди її роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року та з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року відсутні. При цьому позивачем у цій справі не оскаржується розрахунок та розмір виплачених їй грошових допомог за період її роботи з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року згідно розрахункового листа за грудень 2020 року та за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року згідно розрахункового листа за червень 2021 року.
З огляду на вищевикладені висновки суду, позовні вимоги про визнання протиправними дій / бездіяльності начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року та зобов`язання начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни видати наказ щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до наданої щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу № 3вд від 06 січня 2021 року задоволенню не підлягають.
При розгляді цієї справи судом враховано також правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові 30 квітня 2020 року у справі №620/1879/19.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління статистики у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 103, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 02361892) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк
Судове рішення № 99478701, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 06.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/6742/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: