Рішення № 99478166, 01.09.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2449/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

представників

позивача: не прибув,

відповідача: Лактіної О.М. (самопредставництво),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства «МЕДДОВ-АМ» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 11 травня 2021 року надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «МЕДДОВ-АМ» (далі - позивач, ФГ «МЕДДОВ-АМ») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Луганській області від 24 вересня 2020 року № 00000040705, яким до ФГ «МЕДДОВ-АМ» застосовано штрафні (фінансових) санкції (штраф) у сумі 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу від 25 серпня 2020 року № 845 проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ФГ «МЕДДОВ-АМ», за результатами якої складено акт від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/34311508/502. На підставі цього акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 00000040705 про застосування фінансові санкцій у розмірі 500000,00 грн за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пальним» (далі – Закон № 481/95-ВР), а саме: зберігання платником податків 27 серпня 2020 року дизельного пального у кількості 3520 л без ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Позивач з податковим повідомленням-рішенням не згоден, вважає його протиправним з тих підстав, що відповідачем допущено порушення порядку проведення фактичної перевірки позивача, оскільки в наказі ГУДПС у Луганській області відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави (інформація про порушення податкового законодавства) для призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Однак підставою для проведення фактичної перевірки, визначеною пунктом 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Таким чином наказ винесено з порушенням норм статті 80 Податкового кодексу України.

Оскільки безпосередньо статтею 15 Закону № 481/95-ВР не передбачено відповідальності за її порушення, а стаття 54 Податкового кодексу України наголошує тільки на визначенні сум податкових та грошових зобов`язань, то встановлення саме вини особи (суб`єкта господарювання) покладається на інші нормативно-правові акти та закони України. Складені на підставі фактичної перевірки протоколи про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а саме зберігання дизельного пального і важких дистилятів (газойлів) у ємностях для зберігання ПММ направлені до Міловського районного суду Луганської області. Судом провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ» закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, в зв`язку з невстановлення особою, яка проводила перевірку, яка рідина знаходиться у ємностях, та непроведенням експертного дослідження, а без відповідних на це доказів конкретизувала в протоколі як дизельне пальне. Провадження стосовно директора ФГ «МЕДДОВ-АМ» закрито у зв`язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на вказані судові рішення, позивач зауважує, що факт наявності дизельного пального, вказаний в акті перевірки, не відповідає дійсності та не підтверджений відповідними доказами. Пояснення, надані в ході перевірки, надавалися під примусом, тому не є допустимими доказами по справі. Сам акт перевірки не є допустимим доказом, оскільки складений за наслідками перевірки, проведеної з порушенням законодавства.

Також позивач зазначає, що уповноваженою особою ДПС України прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги у строк понад 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги на податкове повідомлення-рішення. Продовження строку розгляду скарги не здійснювалось, оскільки позивач не отримував письмового повідомлення про прийняття такого рішення до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, тому скарга вважається задоволеною.

На підставі зазначеного позивач вважає, що податкове повідомлення – рішення від 24 вересня 2020 року № 00000040705, яким до ФГ «МЕДДОВ-АМ» застосовано штрафні (фінансових) санкції (штраф) у сумі 500000,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 35).

Ухвалою від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі (арк. спр. 45-46).

ГУДПС у Луганській області 09 липня 2021 року подано відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 161-171).

Підставою для проведення фактичної перевірки стало здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що встановлено пунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, посилання на який наявні у наказі про проведення фактичної перевірки від 25 серпня 2020 року № 845 «Про проведення фактичної перевірки». Здійснення таких функцій є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Таку правову позицію відображено в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року по справі № 815/1978/18, від 22 квітня 2021 року в справі № 805/3809/16-а.

Також вказано, що ГУ ДПС у Луганській області від ДПС України листом від 11 серпня 2020 року № 13939/7/99-00-07-05-03-07 отримано інформацію стосовно суб`єктів господарювання (додаток 1 до листа), які починаючи з 01 квітня 2020 року, отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального, зокрема, ФГ «МЕДДОВ-АМ». В подальшому, проведений аналіз отриманої інформації та діяльності платника податку, результати якого знайшли своє відображення у доповідній записці від 25 серпня 2020 року № 928/12-32-05-05-22. Верховним Судом в постанові від 04 березня 2021 року в справі № 803/1171/17 Верховний Суд вказав, що наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття оскаржуваних наказів.

Зважаючи на викладені обставини, представник відповідача вважає, що перевірка позивача проведена із дотриманням вимог податкового законодавства.

Перевіркою встановлено факт зберігання ФГ «МЕДДОВ-АМ» дизельного палива у місці, на яке не отримано ліцензії на право зберігання, який підтверджується сукупністю таких доказів: актом про результати фактичної перевірки, зареєстрованим 07 вересня 2020 року за № 0089/12/32/05/05/34311508/502; акцизними накладними, видатковими та товарно-транспортними накладними, якими підтверджено факт придбання позивачем дизельного пального; інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей; звітом про рух дизельного пального станом на 27 серпня 2020 року, підписаного головою ФГ «МЕДДОВ-АМ»; поясненнями головного бухгалтера та директора позивача. Твердження позивача, що вказані пояснення надані під примусом не відповідають дійсності.

Щодо закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення стосовно керівника та головного бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ», представник відповідача зазначив, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність, які є різними за своєю правовою природою, порядки та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. За порушення норм Закон № 481/95-ВР, а саме за зберігання пального без відповідної ліцензій, встановлено два види юридичної відповідальності, яка застосовується до різних суб`єктів: фінансова відповідальність - до суб`єктів господарювання, адміністративна відповідальність - до осіб, що безпосередньо здійснювали зберігання цих товарів (фінансова відповідальність). Тому факт закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб ФГ «МЕДДОВ-АМ» не спростовує факту встановленого перевіркою порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, тому ухвалення судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не перешкоджає притягненню суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України та Законом № 481/95-ВР.

Підсумовуючи викладене відповідач зазначив, що під час проведення перевірки посадові особи ГУДПС у Луганській області діяли із дотриманням положень Податкового кодексу України, тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою від 13 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання для розгляду справи по суті (арк. спр. 177).

В судові засідання, призначені на 18 серпня 2021 року та 01 вересня 2021 року позивач явку свого повноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 178, 180, 183, 185).

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив таке.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 березня 2018 року, ФГ «МЕДДОВ-АМ», код за ЄДРПОУ 34311508, зареєстровано як юридичну особу, місцезнаходження: 92520, Луганська область, Міловський район, село Морозівка, провулок Мельничний, будинок 1, керівник – Медведєв С.Д., основний вид діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (арк. спр. 12).

На підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статі 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наказом ГУДПС у Луганській області від 25 серпня 2020 року № 845 призначено проведення фактичної перевірки ФГ «МЕДДОВ-АМ» (ЄДРПОУ 34311508) за адресою: Луганська область, Міловський район, село Морозівка, провулок Мельничний, будинок 1, з терміном проведення не більше 10 діб з 27 серпня 2020 року. Проведення фактичної перевірки доручено начальнику та головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Луганській області Прокопченко С.С., Богодуховій С.А., Грансон Т.Ф. (арк. спр. 19, 58).

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 25 серпня 2020 року № 845 видано направлення на проведення фактичної перевірки від 25 серпня 2020 року № 534 ( ОСОБА_1 ), № 535 ( ОСОБА_2 ), № 536 ( ОСОБА_3 ) (арк. спр. 59-61).

З направленнями на перевірку 27 серпня 2020 року о 16 год. 06 хв. ознайомлений та отримав копію наказу на перевірку бухгалтер ФГ «МЕДДОВ-АМ» Лященко О.В., що підтверджено його підписом на вказаних направленнях.

Відповідно до наказу від 25 серпня 2020 року № 845 та направлень на перевірку від 25 серпня 2020 року №№ 534-536 посадовими особами ГУДПС у Луганській області 27 серпня 2020 року проведено фактичну перевірку ФГ «МЕДДОВ-АМ», що розташоване за адресою: Луганська область, Міловський район, село Морозівка, провулок Мельничний, будинок 1, за наслідками якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пальним, від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/34311508/502 (арк. спр. 23-26, 62-65).

Як вказано в акті фактичної перевірки, з наданих на запит контролюючого органу акцизних накладних, які зареєстровані в архіві електронної звітності, встановлено в період квітень-серпень 2020 року реалізацію ФГ «МЕДДОВ-АМ» важких дистилятів (газойлів) від ТОВ «ПРИВАТ ОИЛ» (код за ЄДРПОУ 41471850), ТОВ «ДИЗЕЛЬ СТАР» (код за ЄДРПОУ 41191688).

Згідно з наданими бухгалтером ФГ «МЕДДОВ-АМ» видатковими накладними та товарно-транспортними накладними важкі дистиляти (газойли) надійшли до ФГ «МЕДДОВ-АМ» 28 квітня 2020 року у кількості 5000,00 л., 03 червня 2020 року – 4830,00 л., 06 липня 2020 року – 4100,00 л., 07 липня 2020 року – 5900,00 л., 15 липня 2020 року – 4100,00 л., 21 липня 2020 року – 4100,00 л., 06 серпня 2020 року – 13500,00 л. та 4100,00 л.

Згідно з базами даних встановлено, що ФГ «МЕДДОВ-АМ» подано повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (форма 20-ОПП), зокрема щодо використання в господарській діяльності такого рухомого та нерухомого майна: бочка для зберігання ПММ, зернозбиральний комбайн – 1 шт., трактор – 4 шт.

За наслідками проведеної 27 серпня 2020 року інвентаризації товарно-матеріальних цінностей встановлено, що на території ФГ «МЕДДОВ-АМ» знаходиться бочка для зберігання ПММ, в якій зберігається дизельне пальне (важкі дистиляти (газойли)) у кількості 2900,00 л., техніка, в баках якої знаходиться дизельне пальне (важкі дистиляти (газойли)) у кількості 2380,00 грн, біля бочки з дизельним пальним знаходиться на зберіганні дизельне пальне у пластикових каністрах в загальній кількості 620,00 л.

Також з пояснень бухгалтера ОСОБА_4 та звіту про рух дизельного пального на 27 серпня 2020 року встановлено наявність на зберіганні дизельного пального у бочці – 2900,00 л., у пластикових каністрах – 620,00 л., у баках техніки – 2380,00 л.

Згідно з висновками акта перевірки:

порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального;

пункт 63.3 статті 63 Податкового кодексу України – виявлено, що на підприємстві є об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, інформація про наявність яких контролюючому органу не надавалась.

Також в акті перевірки вказано, що зауважень до акта перевірки у суб`єкта господарювання не має; для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, платнику податків або уповноваженій ним особі пропонується прибути до ГУДПС у Луганській області у термін 10 днів.

Від органу, який здійснив перевірку, акт підписаний ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , від суб`єкта господарювання – головою ФГ «МЕДДОВ-АМ» Медведєвим С.Д. та бухгалтером ОСОБА_4 .

До акта перевірки додаються додатки в загальній кількості на 87 аркушах, які до фактичної перевірки надані на запит від 27 серпня 2020 року № 6185/10/12-32-05-05-11 за описом документів (арк. спр. 66-67, 68, 69-155).

Дослідженням зазначених документів встановлено, що ними у повній мірі підтверджена інформація, вказана в акті фактичної перевірки від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/ НОМЕР_1 /502.

На підставі акта перевірки від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/34311508/502 за встановлене порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 17 Закону № 481/95-ВР ГУДПС у Луганській області податковим повідомленням-рішенням від 24 вересня 2020 року № 00000040705 застосовано до ФГ «МЕДДОВ-АМ» суму штрафних (фінансових) штрафів (санкцій) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 500000,00 грн (арк. спр. 22).

Згідно з розрахунком (очікуваних) фінансових санкцій до акта перевірки від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/34311508/502, відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального розмір фінансових санкцій становить 500000,00 грн (арк. спр. 28).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 24 вересня 2020 року № 00000040705, ФГ «МЕДДОВ-АМ» звернулося до ДПС України із скаргою від 30 листопада 2020 року, на яку отримало рішення ДПС України від 12 лютого 2021 року № 3353/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу – без задоволення (арк. спр. 13-16).

Згідно з постановою Міловського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року в справі № 418/4111/20 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164-1 КУпАП, відносно ОСОБА_4 (бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ») закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (арк. спр. 17).

Згідно з постановою Міловського районного суду Луганської області від 20 листопада 2020 року в справі № 418/4302/20 матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164-1 КУпАП, відносно ОСОБА_5 (керівника ФГ «МЕДДОВ-АМ») повернуто ГУ ДПС у Луганській області для доопрацювання (арк. спр. 18).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (підпункт 19-1.1.4);

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (підпункт 19-1.1.14);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.16);

- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.17).

Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:

- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1);

- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2);

- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5);

- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7);

- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з абзацом 2 пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Суд зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами (в розумінні Податкового кодексу України) в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

В наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою визначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, тобто отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо наявності ліцензій, щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом встановлено, що до ГУ ДПС у Луганській області надійшов лист ДПС від 11 серпня 2020 року № 13939/7/99-00-07-05-03-07, в якому повідомлено, що ДПС проведено аналіз баз даних та встановлено перелік суб`єктів господарювання, зокрема, й ФГ «МЕДДОВ-АМ», які починаючи з 01 квітня 2020 року отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального (арк. спр. 53-55).

За наслідками опрацювання цього листа, начальниками управління перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування та відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування складено доповідну записку від 25 серпня 2020 року № 928/12-32-05-05-22, в які запропоновано з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявність відповідних дозвільних документів і ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби, провести фактичну перевірку ФГ «МЕДДОВ-АМ» (арк. спр. 56-57).

Верховний Суд в постанові від 04 березня 2021 року в справі № 803/1171/17 визнав, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Крім того, наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття оскаржуваних наказів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2021 року в справі № 805/3809/15-а зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вищезазначеній постанові Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Вивченням вищевказаних листів ДПС та доповідної записки судом встановлено, що вказані документи містять інформацію про можливі порушення ФГ «МЕДДОВ-АМ» вимог податкового законодавства, а саме придбання значних обсягів пального за відсутності ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.

Зважаючи на встановлені обставини, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що у ГУ ДПС у Луганській області були наявні підстави для проведення фактичної перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу від 25 серпня 2020 року № 845.

З вищевказаних мотивів судом відхиляються твердження позивача про відсутність у контролюючого органу підстав для проведення фактичної перевірки, результати проведення якої оформлені актом від 04 вересня 2020 року № 0089/12/32/05/05/34311508/502.

Також з вищеописаних документів судом встановлено, що уповноваженій особі позивача перед проведенням фактичної перевірки вручено копію вказаного наказу, пред`явлено посвідчення та ознайомлено з направленнями на перевірку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Луганській області при проведенні фактичної перевірки ФГ «МЕДДОВ-АМ» у повній мірі дотримано встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок.

Щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає таке.

В пункті 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (абзаци 1 та 3).

Не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (абзаци 4 та 6).

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно з частиною восьмою статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону № 481/95-ВР).

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 грн (абзац 8 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З вищеописаних документів судом встановлено, що ФГ «МЕДДОВ-АМ» в період квітня – серпня 2020 року отримував від ТОВ «ПРИВАТ ОИЛ» (код за ЄДРПОУ 41471850), ТОВ «ДИЗЕЛЬ СТАР» (код за ЄДРПОУ 41191688) важкі дистиляти (газойли (дизельне пальне)), а саме: 28 квітня 2020 року у кількості 5000,00 л., 03 червня 2020 року – 4830,00 л., 06 липня 2020 року – 4100,00 л., 07 липня 2020 року – 5900,00 л., 15 липня 2020 року – 4100,00 л., 21 липня 2020 року – 4100,00 л., 06 серпня 2020 року – 13500,00 л. та 4100,00 л.

Вказані обставини підтверджені отриманими на запит контролюючого органу від бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ» копіями акцизних накладних, видаткових та товарно-транспортних накладних, договорів на постачання нафтопродуктів, рахунків на оплату тощо (арк. спр. 69-151).

За даними звіту про рух дизельного пального на 27 серпня 2020 року, підписаного головою ФГ «МЕДДОВ-АМ» Медведєвим С.Д., підпис якого скріплений печаткою юридичної особи, за період з 27 березня 2020 року по 06 серпня 2020 року надходження дизельного пального до ФГ «МЕДДОВ-АМ» від постачальників склало 49000 л., витрачено – 43100 л., залишок на 27 серпня 2020 року – 5900 л., у тому числі у баках техніки – 2380 л., бочці – 2900 л., каністрах – 620 л. (арк. спр. 152-153).

Бухгалтер ФГ «МЕДДОВ-АМ» Лященко О.В. у своїх письмових поясненнях від 27 серпня 2020 року повідомив, що на господарстві здійснюється зберігання пального у бочці, ємністю 3 м.куб., та в каністрах. Документи про залишок дизельного палива будуть надані до контролюючого органу до 03 вересня 2020 року (арк. спр. 154).

В своїх письмових поясненнях від 15 вересня 2020 року керівник ФГ «МЕДДОВ-АМ» Медведєв С.Д. повідомив, що станом на 27 серпня 2020 року на господарстві зберігалось дизельне пальне у бочці для зберігання ПММ та каністрах, в загальній кількості 3520 л. (арк. спр. 155).

Суд зауважує, що вказані письмові пояснення складені бухгалтером та керівником ФГ «МЕДДОВ-АМ» власноруч, в цих поясненнях ними підтверджено, що моральний або фізичний тиск не здійснювався, чим спростовано вказані в позовні заяві твердження позивача щодо складення цих пояснень під тиском.

Також суд звертає увагу, що вказані особи підтверджували факт зберігання на господарстві саме дизельного пального, його кількість, місце зберігання, а також відсутність ліцензії на право зберігання пального. Тому вказані в позовній заяві твердження представника позивача щодо невстановлення посадовими особами відповідача, що на зберіганні у ФГ «МЕДДОВ-АМ» перебувало саме дизельне паливо, а також його кількість, відхиляються судом як безпідставні.

Наявність на зберігання у ФГ «МЕДДОВ-АМ» пального також підтверджена фотоматеріалами, на яких зображена бочка для зберігання ПММ, каністри (арк. спр. 127-143).

Також, як вже вище вказано, про наявність бочки для зберігання ПММ та сільгосптехніки позивач повідомляв контролюючий орган шляхом подання довідки форми 20-ОПП.

Зважаючи на вказані обставини, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що в ході фактичної перевірки ГУ ДПС у Луганській області встановлено факт зберігання ФГ «МЕДДОВ-АМ» дизельного пального в загальній кількості 5900 л. без отримання відповідної ліцензії, тобто порушення позивачем вимог частини восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР, за яке в абзаці 8 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 500000,00 грн.

Що стосується тверджень позивача, що його скарга на податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 00000040705 через недотримання ДПС України строку її розгляду вважається повністю задоволеною на користь ФГ «МЕДДОВ-АМ», суд зазначає таке.

Пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу 1 Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з 29 травня 2020 року, пункт 58.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

«52-8. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 та від 20 травня 2020 року № 392.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З вищевикладеного слідує, що як на час подання ФГ «МЕДДОВ-АМ» скарги на податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 00000040705, так і на час прийняття ДПС рішення про результати розгляду скарги від 12 лютого 2021 № 3353/6/99-00-06-03-02-06, діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тому згідно з пунктом 58.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України був зупинений перебіг всіх строків, встановлених у статті 56 Податкового кодексу України в частині процедури адміністративного оскарження, та не наставали встановлені цією статтею наслідки, у тому числі й щодо задоволення скарги на користь платника податків у зв`язку з порушенням строків її розгляду.

Щодо закриття проваджень в адміністративних справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164-1 КУпАП, №№ 418/4111/20 та 418/4302/20 стосовно керівника та бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ», суд вважає за необхідне зазначити.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність, які є різними за своєю правовою природою, порядки та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Так, за зберігання пального без відповідної ліцензії (за порушення норм Закону № 481/95-ВР) чинним законодавством встановлено два види юридичної відповідальності, яка застосовується до різних суб`єктів: фінансова відповідальність - до суб`єктів господарювання (за статтею 17 Закону № 481/95-ВР), адміністративна відповідальність - до осіб, що безпосередньо зберігали такий товар (стаття 164-1 КУпАП).

За матеріалами справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 164-1 КУпАП, протоколи про адміністративне правопорушення складено стосовно керівника та бухгалтера ФГ «МЕДДОВ-АМ», тому ухвалення судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події, складу адміністративного правопорушення, чи у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб ФГ «МЕДДОВ-АМ» (фізичних осіб), на думку суду, не свідчить про відсутність в діях ФГ «МЕДДОВ-АМ» (юридичної особи) порушення норм Закону № 481/95-ВР та не перешкоджає притягненню позивача до фінансової відповідальності, як суб`єкта господарювання, шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України та Законом № 481/95-ВР.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2019 року в справі № 824/406/18-а.

Більш того, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення згідно з частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України матиме преюдиційне значення для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Верховний Суд в постанові від 18 грудня 2018 року в справі № 816/571/17 висловив правову позицію, що висновки іншого суду щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

У постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 813/7398/14 Верховним Судом викладено правову позицію, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку та не звільняє від процесуального обов`язку офіційного з`ясування всіх обставин справи.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства «Меддов-АМ» (місцезнаходження: 92520, Луганська область, Міловський район, село Морозівка, провулок Мельничний, будинок 1, код за ЄДРПОУ 34311508) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ ВП 44082150) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 09 вересня 2021 року.

Суддя К.О. Пляшкова