Рішення № 99477715, 09.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року № 320/8299/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" з позовом до Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "Мега-Буд" від 27.06.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "Мега-Буд" від 27.06.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ДПС України було безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної від 27.06.2021 №3 з підстав її відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом та не підлягає застосуванню.

Крім того, позивач наголосив на тому, що пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117, визнанні нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали від 26.10.2020 на електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформовані програмним забезпеченням “Діловодство спеціалізованого суду”.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "Мега-Буд" (ідентифікаційний код 40709918, місцезнаходження: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м.Вишгород, провул.Квітковий, буд.2А, кв.30) 02.08.2016 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-17).

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1810084500028 від 03.03.2018 позивач має статус платника податку на додану вартість з 01.01.2018 (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2019 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" (Підрядник) було укладено договір №312-С3-19, за умовами якого підрядник зобов`язався капітальний ремонт блоків у котеджах бази відпочинку "Метро" (спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних, код 45262000-1 за ДК 021-2015), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до пункту 1.2 місце виконання робіт та місцезнаходження об`єктів - база відпочинку "Метро" КП "Київський метрополітен" вул.Чоколовського, буд.46, с.Літки, Броварського району, Київської області, 07411 (блок №1, блок №2, блок №3 та блок №4 у котеджі №9).

Згідно з пунктом 1.3 підрядник повинен виконати роботи відповідно до Технічної специфікації (Додаток 1 до Договору), яка ж невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що перелік та обсяг робіт, що є предметом договору, визначено у дефектному акті від 15.04.2019 (умови виконання робіт К=1,2), Дефектному акті від 15.04.2019 (роботи з благоустрою) та Дефектному акті від 15.04.2019 (меблі та устаткування), що додаються до даного договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.2 договору сума договору становить 2650753,04 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 441792,17 грн., відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток 2 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками обома сторонами і діє до 31.12.2019 (а.с.21-27).

Також між сторонами були підписані Технічна специфікація (Додаток 1), Протокол погодження договірної ціни (Додаток 2) (а.с.28-30).

Між сторонами були підписані Додаткова угода від 23.05.2019 №1 до договору від 26.04.2019 №313-С3-19 (а.с.31-32), Додаткова угода №2 від 11.06.2019 (а.с.33-34) та Додаткова угода №3 від 20.06.2019 (а.с.35-36).

Також між сторонами були підписані дефектні акти від 15.04.2019 (а.с.37-43).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" було виконано, а КП "Київський метрополітен" прийнято підрядні роботи з капітального ремонту блоків у котеджах бази відпочинку "Метро" на загальну суму 2232754,28 грн., про що між сторонами складі та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за червень 2019 року №1 від 27.06.2019 на суму 2036983,84 грн. та №1 від 27.06.2019 на суму 195770,44 грн. (а.с.44-70).

Згідно з актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за червень 2019 року від 27.06.2019 загальна вартість устаткування становить 407840,16 грн., у т.ч. ПДВ - 67973,36 грн. (а.с.72-73).

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за червень 2019 року від 27.06.2019, підписаної сторонами, загальна вартість виконаних робіт становить 2640594,44 грн., у т.ч. вартість будівельних робіт - 2232754,28 грн., вартість змонтованого устаткування - 339866,80 грн. та ПДВ - 67973,36 грн. (а.с.71).

Судом встановлено, що між сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання від 27.06.2019, відповідно до якого ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" передано, а КП "Київський метрополітен" прийнято резервне обладнання у відповідності до кошторисної документації (а.с.74).

З матеріалів справи вбачається, що КП "Київський метрополітен" розрахувалось перед позивачем за виконанні роботи на суму 2640594,44 грн., про що свідчать платіжне доручення від 11.07.2019 №5573 та банківська виписка по рахунку позивача за період з 11.07.2019 по 12.07.2019 (а.с.76-77).

Судом встановлено, що позивачем було складено податкову накладну від 27.06.2019 №3 на суму 2640594,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 440099,07 грн.) (а.с.18).

За результатом обробки вказаної накладної її реєстрація в ЄРПН була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 16.07.2019.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 27.06.2019 №3 відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.06.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (а.с.19).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117 в редакції, який був чинний на момент зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної від 27.06.2019 №3).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В свою чергу, пунктом 27 Порядку №117 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм ст.201 ПК України, Порядку №1246 і Порядку №117 свідчить, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які є предметом судового розгляду, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

Так, відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.71.1. ст.71 ПК України).

У постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85803824) Верховний Суд в аналогічній за змістом справі підкреслив, що обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Проте, суд вважає, що дії податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки виключно за наслідками розгляду пояснень і доданих до них документів контролюючий орган приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної.

До того ж, суд вважає за необхідне звернути увагу, що аналіз положень вищезгаданого неодноразово Порядку №117 свідчить про те, що платник податків має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Отже, як підкреслив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87963343), законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних.

Отже, з урахуванням висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83943009) в аналогічних правовідносинах, суд вважає, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження дій із винесення проміжного рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Щодо посилань позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019, у справі №826/12108/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, яким визнано протиправними та нечинними п.10, п.20, п.21 Порядку №117, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вказане рішення набрало законної сили 10.12.2019, тобто, вже після виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.