Рішення № 99477071, 08.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Житомир справа №240/5452/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби України у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України (про коригування митної вартості товарів №UА100000/2021/300023/1 від 19.02.2021 та картку відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА100550/2021/00061 від 19.02.2021.

В обґрунтування позову вказує, що через свого представника Струка Станіслава Петровича який діє на підставі довіреності щодо придбання транспортного засобу на ім`я позивача було придбано автомобіль марки "ТОYОТА АVENSIS", 2012 року випуск. З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача уповноваженою особою (митним брокером) подано до Київської митниці Державної митної служби України митну декларацію, в якій митна вартість придбаного автомобіля зазначена за основним методом - за ціною договору, а також подав відповідні документи, що підтверджують митну вартість товару, передбачені Митним кодексом України із заявленою митною вартістю за ціною договору 2500,00 Євро. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок фактура (інвойс) 1970 від 12.02.21; довідка про транспортні витрати №б/н від 18.02.2021; акт про проведення митного товарів UА205020/2021/101147 від 17.02.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ; сертифікат відповідності автомобіля; митна декларація країни відправника за №21DК005604247АF852 від 14.02.2021; митна декларація №А100550/2021/451199 від 18.02.2021; паспорт власника товару; доручення від 13.02.2021; rвитанція про переказ коштів від 15.02.2021 та фото. Однак відповідачем було відмовлено у митному оформленні товарів та винесено рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Позивач вважає таку рішення протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.05.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

На електронну пошту суду 31.05.2021 надійшла заява позивача про розгляд адміністративної справи без його участі.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 08.06.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що під час аналізу документів митного оформлення встановлено, що вони містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Згідно із відомостями, що зазначені у рахунку №1970 від 12.02.2021 товар повинен бути оплачений не пізніше 12.02.2021, перед отриманням автомобіля у розпорядження покупця. Крім того, оплата повинна бути здійснена на розрахунковий рахунок продавця. Разом з тим, всупереч вищезазначених вимог декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України. Рахунок №1970 від 12.02.2021 складено особою, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.06.2016 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано. Додатково надане платіжне доручення від 15.02.2021 не могло бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки за вказаним документом розрахунок за товар проведений не з власником транспортного засобу, що зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.06.2016. Документ, що вказує на юридичний зв`язок особи, що склала рахунок № 1970 від 12.02.2021 та оцінювану транспортним засобом декларантом не надано. Просить відмовити у задоволенні позову.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 14.06.2021, суд, з урахуванням поданих сторонами клопотання, вирішив подальший розгляд адміністративної справи здійснювати у порядку письмового провадження.

У період із 22.06.2021 по 12.07.2021 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 13.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку письмового провадження.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 18 лютого 2021 року до митного оформлення в режимі імпорт до митного поста "Житомир" Київської митниці Держмитслужби декларантом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяброксервіс") подано митну декларацію №UA100550/2021/451199. Товар: легковий автомобіль: марка ТОYОТА, модель АVENSIS, номер кузова - НОМЕР_3 , тип двигуна - дизель, загальна кількість місць - 5; робочий об`єм циліндрів двигуна - 2231см3; колісна форма - 4*2; тип кузова - універсал; такий, що був у користуванні; країна виготовлення - GB, країна походження - GB, календарний рік виготовлення - 2012, дата першої реєстрації - 20.12.2012. Країна відправлення - Данія. Ціна товару 2500,00 EUR. Митну вартість товару визначено декларантом самостійно за основним методом.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, декларантом надано:

- рахунок - фактуру (інвойс) від 12.02.2021 №1970;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.02.2021 №UA205020/2021/101147;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.06.2016 №14718886/14329803;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.02.2021;

- внутрішній договір (контракт) доручення №НМР717483 від 13.02.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №550-21 від 18.02.2021;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №14718886/14329803 від 29.06.2016;

- квитанція про переказ коштів від 15.02.2021;

- фото від 18.02.2021;

-копія митної декларації країни відправлення від 14.02.2021 №211DК005604247АF852;

- паспортний документ особи, що дає право на перетин державного кордону України;

- паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України.

Київською митницею Державної митної служби України 19.02.2021 було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2021/300023/1 щодо ВМД №UA100550/2021/451199 у якій вказано: митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з саме: за наданим рахунком на транспортний засіб №1970 від 12.02.2021 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов`язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар. Згідно із відомостями, що зазначені у рахунку №1970 від 12.02.2021 товар повинен бути оплачений не пізніше 12.02.2021, перед отриманням автомобіля у розпорядження покупця. Крім того, оплата повинна бути здійснена на розрахунковий рахунок продавця. Рахунок № 1970 від 12.02.2021 складено особою, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.06.2016 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано. Додатково надане платіжне доручення від 15.02.2021 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки розрахунок проведене не з власником транспортного засобу, що зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 29.06.2016. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного Кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній: (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого ТЗ за МД від 25.01.2021 №UА401160/2021/1430 - легковий автомобіль марки ТОYОТА, модель АVENSIS; загальна к-ть місць, включаючи місце водія -5; призначений - пасажирський (для перевезення людей); тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 2231 см. куб,/потужність 1І0 кВт; бувший у використані, календарний р.в. 2012, модельний р. в. 2012. Торговельна марка Тоуоtа, виробник ТОYОТА, 3735,45 євро за одиницю з дотриманням принципів І критеріїв, визначених Угодою про застосування статті УІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Рік виготовлення компенсується технічним станом запропонованого транспортного засобу.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2а і 2г- у зв`язку із відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 25.01.2021 №UA401160/2021/1430.

Декларантом додатково було надано платіжне доручення від 15.02.2021 та копію митної декларації країни відправлення від 14.02.2021 №211DК005604247АF852.

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, митним органом було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів про що сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100550/2021/00061 (а.с. 19). Причини: митна декларація не може бути оформлена, оскільки документи, подані до митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та у зв`язку з неподанням на вимогу органу доходів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

4) копію митної декларації країни відправлення; та у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2021/300023/1 від 19.02.2021 дані граф 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України та ст. 266, 289, 293 Митного кодексу.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначені статтею 53 МК України.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України)

Частиною 2статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частиною 1 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 15 червня 2021 року у справі №803/538/17 зазначив, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При прийнятті оскаржуваних рішень митний орган дійшов висновку про те, що рахунок-фактуру №1970 від 12.02.2021 складено особою, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.06.2016 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано. Додатково надане платіжне доручення від 15.02.2021 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки розрахунок проведене не з власником транспортного засобу, що зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 29.06.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем автомобіль ТОYОТА, модель АVENSIS, номер кузова - НОМЕР_3 було придбано у компанії MUS Automotive ApS, що підтверджується рахунком - фактурою від 12.02.2021 за ціною 2500,00 євро.

У оскаржуваних рішеннях відповідачем вказано на ненадання декларантом: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Суд відмічає, що правовідносини, що виникли між MUS Automotive ApS та власником транспортного засобу, що визначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.06.2016 не можуть впливати на права третьої особи - ОСОБА_1 в частині визначення вартості товару, що ввозиться на митну територію України.

Окрім того, у даному випадку товар - автомобіль ТОYОТА, модель АVENSIS, номер кузова - НОМЕР_3 було доставлено (пригнано) ОСОБА_2 згідно Довіреності від 13.02.2021, зареєстрованої в реєстрі за №313. Вартість доставки становить 100 євро, що підтверджується довідкою від 18.02.2021, що була подана до митного органу.

Щодо ненадання, на переконання митного органу, декларантом рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

Суд відмічає, що надання декларантом рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця має місце у випадку, коли такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). Однак надання вказаного документу можливе за умови, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

Разом з тим, позивачем оплату товару було здійснено на підставі рахунку - фактури та на користь особи, яка у ньому вказана.

Як вбачається з митної декларації №UA100550/2021/451199 від 18.02.2021. декларантом у графі 43 вказано, що визначення митної вартості товарів здійснюється за основним методом. Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 .

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, декларантом надано:

- рахунок - фактура (інвойс) від 12.02.2021 №1970. Вартість транспортного засобу визначено 2500,00 ЕUR. Складена MUS Automotive ApS, отримувач Олександр Тонян.

- квитанцію від 15.02.2021 у якому вказано: вартість 2500,00 ЕURО, клієнт - ОСОБА_1 , грошовий переказ за автомобіль SВ1ЕВ76L50Е033366, ТОYОТА АVENSIS, фактура 1970 від 12.02.2021, отримувач - MUS Automotive ApS.

Суд вважає, що зазначені документи ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, у наведених документах відсутні розбіжності. Окрім того вказані матеріали містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та виключають подвійне їх трактування.

Отже, до митного органу платіжних документів встановлено, що платіжні документи є належними документами в розумінні п.5 частини другої статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують вартість транспортного засобу та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Окрім того, декларантом до митного органу було подано копію митної декларації країни відправлення від 14.02.2021 №211DК005604247АF852 у якій експортером вказано MUS Automotive ApS, вантажоодержувач Олександр Тонян.

Відповідачем до суду не надано доказів, що при митному оформленні товару - автомобіль ТОYОТА, модель АVENSIS, номер кузова - НОМЕР_3 , у митного органу країни відправлення виникали сумніви у законності переміщення спірного транспортного засобу за межі країни згідно митної декларації країни відправлення 21DК005604247АF852 у якій експортером вказано MUS Automotive ApS, вантажоодержувач Олександр Тонян.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару від 19.02.2021 №UА100000/2021/300023/1, митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів і зборів митній вартості схожого ТЗ за МД від 25.01.2021 №UА401160/2021/1430, ціна 3735,45 євро.

Однак, митним органом не враховано, що вартість транспортного засобу (відповідного року випуску) залежить від звітного періоду ввезення його на територію України адже фактична кількість років перебування транспортного засобу в експлуатації на час придбання та ввезення на територію України безпосередньо впливає на його вартість.

На необхідність з`ясування вказаних обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 р. у справі № 810/1479/16 та від 26 лютого 2019 р. у справі №808/454/18.

Посилання контролюючого органу на ненадання позивачем до митного оформлення на підтвердження митної вартості висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими організаціями як беззаперечної підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару, є безпідставним, оскільки такі документи зважаючи на наведені вище положення Кодексу, не є обов`язковим для обчислення митної вартості, зокрема ї за першим методом, так як за основу для такого обчислення береться ціна, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари.

Враховуючи викладене, оскільки позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, у наведених матеріалах відсутні розбіжності та вказані матеріали містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, в свою чергу відповідачем не доведено наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, суд приходить до висновку про безпідставність і невідповідність чинному законодавству рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля та вбачає підстави для його скасування.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Київської митниці Державної митної служби України (Бульвар Вацлава Гавела, 8-А,Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА100000/2021/300023/1 від 19.02.2021.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100550/2021/00061 від 19.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1816 ( одна тисяча шістнадцять ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук