Рішення № 99477016, 09.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 р. Справа№200/9218/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

23.07.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2) (з урахуванням уточнень):

- визнати противоправними дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову згідно рішення від 17.03.2021 в призначенні ОСОБА_1 пенсії у відповідності до вимог частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно його заяви від 11.03.2021 та неврахуванні до пільгового стажу періоду навчання в ПТУ № 63 м. Новогродівка Донецької області з 02.09.1991 по 13.03.1995, до пільгового стажу період проходження строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996, до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з повним робочим днем на підземних роботах на шахті № 2 «Новогродівська» в якості підземного електрослюсаря з 01.06.2003 по 31.10.2012, до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті з 01.07.2018 по 02.03.2021;

- скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.03.2021 як незаконне;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період навчання в ПТУ № 63 м. Новогродівка Донецької області з 02.09.1991 по 13.03.1995, до пільгового стажу період проходження строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996, до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з повним робочим днем на підземних роботах на шахті №2 «Новогродівська» в якості підземного електрослюсаря з 01.06.2003 по 31.10.2012, до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті з 01.07.2018 по 02.03.2021, та повторно розглянути заяву від 11.03.2021 про призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням зазначених періодів пільгового та страхового стажу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2021 позивач, з метою виконання ухвали суду від 26.07.2021, надав до суду уточнений адміністративний позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Разом із заявою відповідача-2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.09.2021 ухвалою суду відмовлено в клопотанні відповідача-2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач-1 протиправно відмовив йому в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, та не зарахував певні періоди його роботи до загального страхового та пільгового стажу. Крім того, відповідач не зарахував до загального страхового та пільгового стажу період проходження військової служби та період навчання у зв`язку з тим, що у дипломі допущена описка.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем-2 через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач-2 вмотивовував тим, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки у нього відсутній пільговий стаж – 25 років згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами протягом розгляду справи до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 22.11.1996, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем при зверненні до пенсійного органу надано такі скан-копії документів:

- заява про призначення пенсії від 11.03.2021;

- паспорта серії НОМЕР_1 ;

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.03.1995;

- військового квитка серії НОМЕР_4 від 06.06.1995;

- диплома серії НОМЕР_5 від 14.03.1995;

- довідок, що підтверджують пільговий характер роботи видані ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» №26/20 від 14.10.2020, №44 від 02.03.2021;

- довідок, що підтверджують пільговий характер роботи видані ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Котляревська» №04-14/533 від 02.02.2021;

- довідок про підземні спуски в шахту ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» №26/20 від 14.10.2020, №26/79 від 22.02.2021;

- накази про атестацію робочих місць ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» №2/36 ОП від 05.03.2019, №2/35ОП від 06.03.2014;

- виписки з наказу про атестацію робочих місць шахта №2 «Новогродівська» №207 від 06.02.1995, №102 від 01.02.2000, №35 від 15.01.2007;

- виписки з наказу про атестацію робочих місць ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Котляревська» №41ОП від 07.04.2010, №297ОП від 07.07.2014.

17.03.2021 Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що до пільгового стажу, який дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зараховано період з 22.03.1995 по 29.05.1995, з 10.12.1996 по 31.05.2003 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська», з 13.10.2014 по 02.03.2021 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» за фактичними спусками в шахту відповідно до пунктів 6, 7 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, яким передбачено, що для працівників спеціалізованих підприємств і організацій, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених списками, та у разі неритмічної роботи підприємства розрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 21,2 – при п`ятиденному робочому тижні.

До пільгового стажу роботи, який не дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але дає право на призначення пенсії згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» незалежно від віку зараховано за фактичними спусками періоди з 01.06.2003 по 31.01.2005, з 15.01.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.10.2012 на підприємстві шахта №2 «Новогродівська», так як з 01.06.2001 шахта увійшла до складу Селидівської ліквідації шахт «Вуглереструктуризація».

Вищезазначені періоди зараховано до Списку №1, який дає право на призначення пенсії згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До пільгового стажу за Списком №1 який дає право на пенсію на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано період з 01.02.2005 по 14.01.2007 на шахта №2 «Новогродівська», оскільки за цей період підприємство не проводило атестацію робочих місць, згідно пільгової довідки №26/20 від 14.01.2020.

До страхового стажу не зараховано період навчання в професійно-технічному училищі №63 м. Новогродівка, так як в дипломі допущена помилка та не надані уточнюючі документи. У разі надання уточнюючих документів, період навчання буде зараховано автоматично до пільгового стажу.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2018 по 31.12.2020 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до ДПС України (ОК-5 від 12.03.2021). З 01.01.2021 по 02.03.2021 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (ОК-5 від 12.03.2021).

З урахуванням викладеного, страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 24 дні. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 15 років 09 місяців 19 днів, з них за статтями 14-25 – 14 років 05 місяців 14 днів, військова служба – 01 рік 04 місяці 05 днів, та згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 роботи за професіями, які не дають право на пенсію згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 06 років 08 місяців 11 днів.

За таких обставин Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Крім того, суб`єкт владних повноважень зазначив, що право на пенсію за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах або за нормами частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 років за наявним стажем. У разі зарахування періодів, які не взяті в розрахунок, право на даний вид пенсії на момент звернення відсутнє.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що відповідно до записів № 1, 4, 10-16, 20-22 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.03.1976, на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

- з 01.09.1991 по 13.03.1995 навчався в ПТУ №63 «Новогродівка»;

- з 06.06.1995 по 10.10.1996 проходив службу в Збройних Силах України;

- з 01.06.2001 по 31.10.2012 працював електрослюсарем підземним 5 розряду на підприємстві шахта №2 «Новогродівська»;

- з 13.10.2014 працює підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська».

Також згідно записів у трудовій книжці позивача судом встановлено, що позивач по дату звернення до суду із даним позовом продовжує працювати на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська».

Як вбачається із довідок від 14.01.2020 №26/20, від 02.03.2021 №44, що видані ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська», позивач: у період з 01.06.2001 по 01.02.2005 працював на зазначеному підприємстві та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (Список № 1 розділу 1 підрозділу 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 №36); у період з 02.02.2005 по 14.01.2007 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (атестація по Списку № 1 на підприємстві з 02.02.2005 по 14.01.2007 не проводилась); у період з 15.01.2007 по 01.03.2008 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1.1а Постанова КМУ 16.01.2003 №36); у період з 13.10.2014 по 02.03.2021 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці РЕСОГБС з повним робочим днем у шахті (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1.1а Постанова КМУ 16.01.2003 №36).

Випискою від 14.01.2020 №26/20 з наказу про атестацію робочих місць по ш. № 2 «Новогродівська» підтверджено що за результатами атестації робочих місць на підставі наказів №№ 207, 102 та 35, посада підземного електрослюсара дає право на пільгове забезпечення по Списку № 1, розділу 1, підрозділу 1.

Відповідно до наказу №35 від 15.01.2007 «Про проведення атестації робочих місць на «Шахті № 2 «Новогродівська» затверджено, крім інших, Список № 1 професій та посад на підземних роботах и роботах зі шкідливими умовами труду, до якого, поряд з іншими увійшла посада – електрослюсаря підземного (Розділ І підрозділ «а» пункт 6).

Згідно з наказом №102 від 05.04.2012 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці на підземних роботах за Списком №1 та на поверхні за Списком №2, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах шахт №2 «Новогродівська», «Зеперевальна №2» вугільних складах Донецької ВДЛШ ГП «Донвуглереструктуризація» затверджено, крім інших, Список № 1 професій та посад на підземних роботах і роботах зі шкідливими умовами праці, до якого, поряд з іншими увійшла посада - електрослюсаря підземного (Розділ І підрозділ «а» пункт 16).

Відповідно до довідки «Про реорганізацію шахти № 2 «Новогродівська» №26/20 від 14.01.2017 вбачається, що, поряд з іншим, з 01.06.2001 шахта № 2 «Новогродівська» увійшла до складу Селидівської дирекції з ліквідації шахти ДК «Вуглерестуктуризація» (наказ №85 від 05.07.2001). Згідно наказу Мінпаливоенерго України №280 від 05.06.2003 № 778 від 23.12.2003 шляхом виділення з ДК «Укрвуглереструктуризація» створено ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» до складу якого увійшла Селидівська дирекція з ліквідації шахт. 01.04.2007 СДЛШ реорганізована в Селидівське управління з ліквідації шахт наказ №10 від 15.01.2007 ДП «Донвуглереструктуризація» (наказ № 10 від 29.02.2008). 01.03.2008 Селидівське управлння з ліквідації шахт реорганізовано в Донецьку виконавчу дирекцію з ліквідації шахт ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» (наказ №10 від 29.02.2008). 01.07.2010 на підставі наказу МВП України №99 від 02.04.2014 «Про призупинення діяльності ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» (наказ ДП «Донвуглереструктуризація» №2 від 14.04.2010 «Про зміну структури управління» та № 15 від 30.06.2010 «Про передачу об`єктів ліквідації на баланс відокремлених підприємств») ДІДЛШ включно до складу ДП «Донвуглереструктуризація». 14.12.2011 архів шахти № 2 «Новогродівська» переданий на постійне зберігання ВП «шахта 1/3 Новогродівська» (наказ № 422 від 03.06.2006 Мінвуглепрома України, наказ №308 від 16.11.2011 ДП «Селидіввугілля»).

Згідно з довідкою ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» №222/06 від 11.06.2021 ОСОБА_1 дійсно працює на ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» і йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано ЄСВ і перераховано в ДФС за період з 01.08.2018 по 31.03.2021.

Із індивідуальних відомостей про застраховану особу відносно позивача вбачається, що, зокрема, за період з 01.07.2018 по 31.12.2020 страхові внески ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не сплачувались.

Крім того, судом встановлено, що в дипломі серії НОМЕР_5 виданого 17.03.1995 ОСОБА_1 , зазначено, що він 01.09.1995 вступив до професійно-технічного училища №63 міста Новогродівка Донецької області.

Відповідно до довідки №228 від 09.07.2021, виданої директором Селидівського професійного ліцею, ОСОБА_1 дійсно навчався у професійно-технічному училищі №63 м. Новогродівка. Зарахований з 02.09.1991 наказом №44-к від 02.09.1991 в групу за професією «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок». Відрахований з 14.03.1995 наказом №9-к від 14.03.1995 у зв`язку із закінченням повного курсу навчання.

Також відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 період проходження ним строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996 зараховано відповідачем-1 до загального страхового стажу позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Зокрема частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення закріплені частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 або 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. При цьому, суд враховує, що для призначення пенсії позивачем були надані довідки на підтвердження пільгового стажу та накази про атестацію робочих місць, що видані за формою згідно вимог чинного законодавства.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом встановлено, що відповідачем-1 не було вжито заходів для отримання додаткових відомостей щодо оскаржуваних періодів навчання та роботи позивача.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи про період навчання позивача з 01.09.1991 по 13.03.1995 в ПТУ №63 «Новогродівка» та періоди роботи, а саме: з 01.06.2001 по 31.10.2012 на підприємстві шахта №2 «Новогродівська»; з 13.10.2014 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська». Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами, а також містять твердження про повний робочий день позивача на підземних роботах. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Відповідачем-1 не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.06.2003 по 31.01.2005, з 15.01.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.10.2012, оскільки в цей період підприємство увійшло до складу Селидівської ліквідації шахт «Вуглереструктуризація» і видобутком вугілля не займалось.

Суд вважає необґрунтованою таку відмову відповідача як на підставу для не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058, оскільки підтвердження вказаного факту не знайшло свого відображення у наявних матеріалах справи.

Крім того, як вбачається із довідок від 14.01.2020 №26/20, від 02.03.2021 №44, що видані ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська», позивач: у період з 01.06.2001 по 01.02.2005 працював на зазначеному підприємстві та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (Список № 1 розділу 1 підрозділу 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 №36); у період з 02.02.2005 по 14.01.2007 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (атестація по Списку № 1 на підприємстві з 02.02.2005 по 14.01.2007 не проводилась); у період з 15.01.2007 по 01.03.2008 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці ЕМС (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1.1а Постанова КМУ 16.01.2003 №36); у період з 13.10.2014 по 02.03.2021 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) підземний електрослюсар на дільниці РЕСОГБС з повним робочим днем у шахті (Список № 1 розділ 1 підрозділ 1.1а Постанова КМУ 16.01.2003 №36).

Також судом встановлено, що у період з 01.02.2005 по 14.01.2007 атестація на підприємстві не проводилась, проте, суд звертає увагу відповідача-1, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Положеннями Порядку проведення атестації обов`язок по проведенню атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому не проведення такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Така правова позиція сформована Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 по справі №21-307а14.

Враховуючи вищезазначене, позивач має право на зарахування періодів його роботи з 01.06.2003 по 31.01.2005, з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 15.01.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.10.2012 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.

Крім того, відповідно до пункту 2.16 Інструкції №58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад

(наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

З матеріалів справи вбачається, що в дипломі серії НОМЕР_5 виданого 17.03.1995 ОСОБА_1 , зазначено, що він 01.09.1995 вступив до професійно-технічного училища №63 міста Новогродівка Донецької області. Разом з тим, за результатом розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки №228 від 09.07.2021, виданої директором Селидівського професійного ліцею, ОСОБА_1 дійсно навчався у професійно-технічному училищі №63 м. Новогродівка. Зарахований з 02.09.1991 наказом №44-к від 02.09.1991 в групу за професією «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок». Відрахований з 14.03.1995 наказом №9-к від 14.03.1995 у зв`язку із закінченням повного курсу навчання.

Суд зазначає, що позивач, який у даному випадку був студентом та працівником, не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів у навчальному закладі, на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації навчального закладу, підприємства.

Адже, невиконання навчальним закладом та підприємством вимог пунктів 2.4, 2.16 Інструкції №58 не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Враховуючи вищезазначене, позивач має право на зарахування періоду його навчання з 02.09.1991 по 13.03.1995 до загального страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV. Оскільки, позивач при зверненні до пенсійного органу не надав довідку №228 від 09.07.2021, питання зарахування періоду навчання з 02.09.1991 по 13.03.1995 до загального страхового та пільгового стажу позивача повинно бути розглянуто відповідачем повторно.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 період проходження ним строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996 зараховано відповідачем-1 до загального страхового стажу позивача.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII), передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищезазначене, позивач має право на зарахування періоду проходження ним строкової служби в Збройних Силах України з 06.06.1995 по 10.10.1996 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.07.2018 по 31.12.2020 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» через несплату підприємством-страхувальником страхових внесків, та періоду з 01.01.2021 по 02.03.2021, оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, згідно з довідкою ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» №222/06 від 11.06.2021 позивач дійсно працює на ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська» і йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано ЄСВ і перераховано в ДФС за період з 01.08.2018 по 31.03.2021. Тому страховий стаж позивача не може ставитися у залежність через невнесення даних про сплату внеску до МДЗ України з наступних підстав.

Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону № 1058-XV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-XV.

Так, абзацом 1 частини першої статті 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з нормами частини десятої вищенаведеної статті Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами статті 106 Закону № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24.05.2018 по справі 490/12392/16-а.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі Latvia (пункт 77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу №1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24.04.2014, заява №38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

За таких обставин суд вважає неправомірним не зарахування до пільгового та загального страхового стажу позивача періодів його роботи з 01.07.2018 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 02.03.2021 на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта 1-3 «Новогродівська».

Отже, суд констатує, що за результатом розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо не підтвердження пільгового стажу позивача за розглядаємі періоди.

Оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, суд констатує, що оскаржуване рішення від 17.03.2021 Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, після скасування судом рішення, відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням зроблених висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.03.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.07.2018 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 02.03.2021, до пільгового стажу період проходження строкової служби з 06.06.1995 по 10.10.1996, періоди роботи з 01.06.2003 по 31.01.2005, з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 15.01.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.10.2012, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 КАС України).

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №191 від 14.06.2021 позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 гривен.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Героїв праці, буд. 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41247274), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.03.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.07.2018 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 02.03.2021, до пільгового стажу період проходження строкової служби з 06.06.1995 по 10.10.1996, періоди роботи з 01.06.2003 по 31.01.2005, з 01.02.2005 по 14.01.2007, з 15.01.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.10.2012, що дає право на призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривен 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.09.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна