Рішення № 99476844, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/7732/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.06.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення, зобов`язання здійснити виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він у період з 15.08.2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року в Національній поліції, має статус учасника бойових дій. 26.04.2018 року звільнений з лав Національної поліції за власним бажанням. Однак, в день звільнення зі служби йому не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 02.02.2015 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Ухвалою суду від 01.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У період з 30.07.2021 року по 03.09.2021 року включно суддя Мозговая Н.А. перебувала у додатковій та щорічній відпустці.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що спеціальним законодавством не передбачено грошової компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток. Крім того, вважає, що додатково відпустка, що надається учасникам бойових дій, не належить до категорії щорічних, тому на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Така відпустка не ділиться і не переноситься на наступний рік. Вказав, що позивач у 2017-2018 роках із рапортами про надання йому додаткових відпусток як учаснику бойових дій не звертався з причин, які не відомі відповідачу. Оскільки позивач не подавав відповідні рапорти, вказана відпустка йому не надавалась.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення на відзив на позовну заяву, у яких додав, що положення Закону №3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 17.01.2017 року.

Наказом ГУ Національної поліції в Донецькій області від 07.11.2015 року №51 о/с позивача призначено капітаном міліції, оперуповноваженим Костянтинівського відділення поліції Артемівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області з 07.11.2015 року.

Наказом ГУ Національної поліції в Донецькій області від 26.04.2018 року №166 о/с капітана поліції ОСОБА_1 – оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції звільнено зі служби в поліції з 30.04.2018 року.

13.05.2021 року позивач звернувся до ГУ Національної поліції в Донецькій області із заявою щодо надання відомостей.

Листом від 04.06.2021 року позивача повідомлено про те, що згідно з обліками управління кадрового забезпечення додаткову відпустку як учасник бойових дій ОСОБА_1 за 2017-2018 роки не отримував. Рапортів щодо надання додаткових відпусток, як учаснику бойових дій залишених без розгляду не має. Законних підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, не має.

Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період за 2017, 2018 роки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті п`ятої Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час".

За приписами пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій з 2017 року.

Згідно зі ст. 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік".

Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Службовий час і час відпочинку поліцейських регулюється статтями 91 - 93 Законом № 580-VIII.

Приписами частини другої статті 92 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За приписами частини дев`ятої та десятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 259 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2016 року за № 657/28787, виплата винагороди здійснюється за місцем проходження служби поліцейського на підставі наказів про виплату такої винагороди.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, наказ про виплату винагороди видається з урахуванням документів, зазначених у пункті 3 цього розділу.

Так, пункт 3 розділу ІІ Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, підтвердженням безпосередньої участі в Заходах для виплати винагороди є наказ центрального органу управління поліцією про визначення граничної чисельності поліцейських, що можуть бути залучені в Заходах, накази про відрядження (залучення) поліцейських до складу сил та засобів (у межах визначеної центральним органом управління граничної чисельності) та витяг із розпорядчого документа одного із органів військового управління (Генерального штабу Збройних сил України, штабу АТО, Об`єднаного оперативного штабу Збройних сил України, штабів оперативно-тактичних угруповань, інших уповноважених органів) про включення і виключення поліцейських до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у Заходах.

Крім того, відповідно до абзацу 8 пункту 8 Розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Слід зазначити, що в частині десятій статті 93 Закону № 580-VIII та абзаці 8 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 йдеться про «невикористану в році звільнення відпустку» без вказівки на її вид (основна чи додаткова).

Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закон № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Закон України «Про відпустки» (далі - Закону № 504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Приписами частини першої статті четвертої Закону № 504/96-ВР встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Отже, у випадку звільнення поліцейських - учасників бойових дій - їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 805/5111/15-а.

Суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

З огляду на зазначене, суд вважає, що при звільненні позивач як учасник бойових дій мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним щорічну додаткову відпустку у 2017, 2018 році.

Таким чином, суд доходить висновку, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року по справі № 360/4127/19, а також у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.

Щодо доводів представника відповідача в частині того, що позивач в період проходження служби не подавав відповідні рапорти, суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Посилання представника відповідача, що позивач у встановленому законом порядку наказ про звільнення від 26.04.2020 року №166 о/с не оскаржував та погодився із зазначеними у наказі відомостями, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач наділений повноваженнями на самостійне внесення змін до наказу позивача про звільнення.

Крім того, позивач у запереченнях на відзив зазначає, що грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки складає 10883,04 грн., а у заяві від 16.08.2021 року зазначає, що грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки складає 9427,04 грн.

Суд не приймає заперечення на відзив на позовну заяву, заяву від 16.08.2021 року як збільшення розміру позовних вимог в частині суми виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, оскільки дані заяви не відповідають вимогам ст.47 КАС України.

Водночас, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач додаткову відпустку як учаснику бойових дій з 2017 до 2018 року не використовував, що підтверджується довідкою від 16.07.2021 року №2797/12/03-2021.

Відповідно до положень пункту 8 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом МВС від 06.04.2016 року №260, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення позивача складає 336,68 грн. із розрахунку 10100,45 грн./30 діб, що підтверджується довідкою про середньоденний розмір грошового забезпечення встановленого на день звільнення ОСОБА_1 відповідно до Порядку №260 від 19.07.2021 року №974.

Таким чином, розмір грошової компенсації за невикористані позивачем календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки становить 9427,04 грн. (28 днів х 336,68 грн.(середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення).

Таким чином, на момент звільнення позивача відповідачем протиправно не проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ за 2017,2018 рік, тому, враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне самостійно обрати більш ефективний спосіб захисту права позивача та задовольнити позовні вимоги шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення – 30.04.2018 року у кількості 28 діб, зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення – 30.04.2018 року у кількості 28 діб, а саме у розмірі 9427,04 грн.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відсутній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення, зобов`язання здійснити виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення – 30.04.2018 року у кількості 28 діб.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Нахімова, 86) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення – 30.04.2018 року у кількості 28 діб, а саме у розмірі 9427 (дев`ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 04 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая