Ухвала суду № 99475083, 02.09.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5264/21

Провадження № 2/487/2407/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 року Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Щербина С.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 ), третя особа: Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа (місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Центральний, 259) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська Універсальна торгівельно-сировинна біржа, яким просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №2241-Л укладений 02.07.1998 року на Миколаївській Універсальній Торгівельно-сировинній біржі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Окрім того, в зв`язку з втратою позивачем оригіналу правовстановлюючого договору, просила визнати за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_2 .

Крім того просила, представник позивача просила зменшити судовий збір. В обґрунтування клопотання зазначила, що позивач є пенсіонером за віком, інвалідом 3 групи. За такого, сплата судового збору в повному обсязі призведе до суттєвого погіршення його фінансового стану.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою до суду позовної зави майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду фізичною особою позовної зави не майнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач ставить одну вимогу не майнового та одну майнового характеру, однак судовий збір позивачем не сплачено.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно сплати судовий збір з урахуванням наданої оцінки майна загалом в розмірі 1934,00 грн. (908,00 грн. (вимога про визнання договору дійсним, яка є вимогою не майнового характеру) + 1026,00 грн.(визнання права власності на квартиру, що є вимогою майнового характеру).

Відмовляючи в задоволенні клопотання представника позивача про зменшення судового збору, виходжу з наступного.

Положеннями частин 1, 3 статті 136 ЦПК України, встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. При цьому, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може зменшити розмір судового збору, пов`язаного з розглядом справи, або звільнити від його сплати за таких умов за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно статей 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору представник позивача вказала, що жодних інших доходів крім пенсії позивач не отримує та є інвалідом 3 групи. Так стороною позивача на підтвердження даних обставин надано суду посвідчення серії НОМЕР_1 та посвідчення № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , які містять відомості з приводу того, що позивач є пенсіонером. Окрім того, представник позивача надала суду Довідку Центрального об`єднаного УПФУ м. Миколаєва в Миколаївській області про доходи №0112121992480143, зі змісту якої вбачається, що за період з 01.06.2021 року по 30.06.2021 року розмір пенсії останнього склав 4229,77 грн.

Вважаю, що вказані документи не є такими, що підтверджують об`єктивно майновий стан позивача та не підтверджують, що його майновий стан на теперішній час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, позивачем не надано суду відомостей про доходи відповідача за останній рік, та як наслідок, не підтверджено ту обставину, що розмір судового збору в даній справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

За таких обставин, суддя позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачаю підстав для звільнення його від сплати судового збору. При цьому, беру до уваги, що зменшення судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи викладене вище, доводи сторони позивача не можуть бути підставою для зменшення судового збору, оскільки справляння судового збору переслідує законну мету. За такого, клопотання представника позивача про зменшення судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За такого, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Враховуючий зазначене, прихожу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим позивачу слід усунути недоліки позовної заяви та надати належні докази сплати судового збору.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 – про зменшення судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а саме:

сплатити судовий збір за подання вимог не майнового та майнового характеру, у ставці визначеній ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» на загальну суму – 1934,00 грн. (908,00 грн. + 1026,00 грн.) та надати суду докази про сплату.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви в зазначений термін та роз`яснити, що в противному випадку позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua

Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику, для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та оскарженню не підлягає.

Надати позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви, на які вказано в ухвалі, протягом десяти діб з часу отримання копії ухвали суду та роз`яснити, що у випадку не виправлення зазначених недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Суддя С.В. Щербина