Ухвала суду № 99474989, 09.09.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/949/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого-судді Тустановського А.О.,

секретаря Тарєлкіной Н.М.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 27.11.2020 року Веселинівським районним судом Миколаївської області по цивільній справі № 472/949/20, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , борг за договором позики від 12 вересня 2017 року та від 17 жовтня 2017 року в загальній сумі 191000 (сто дев`яносто одна тисяча) гривень та судовий збір в сумі 1910 грн.

В заяві ОСОБА_2 зазначив, що його неявка в судове засідання була викликана неотриманням матеріалів судової справи та судових повісток за адресою, зазначеною в позові. Про наявність заочного рішення та виконавчого провадження йому стало відомо лише 23.04.2021 року після того, як йому зателефонували з Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та повідомили про відкрите щодо нього виконавче провадження. Крім того з позовними вимогами не згоден та вважає їх необґрунтованими. Сума заборгованості не відповідає дійсності та є занадто завищеною, адже він сплатив позивачу майже 45 000 грн. на виконання своїх грошових зобов`язань за договором позики.

Заявник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву підтримали та просять її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що заява не підлягає задоволенню оскільки відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи, крім того борг відповідач їй не сплатив.

Суд вислухавши пояснення заявника ОСОБА_2 , представника ОСОБА_4 , позивача ОСОБА_3 , дослідивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи №472/949/20, прийшов до таких висновків.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення суду можливе за сукупності двох обставин:

1) поважні причини неявки у судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, а в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем (її представником) до заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення. Таким чином, лише у сукупності цих обставин можливе скасування заочного рішення.

Аналізуючи доводи відповідача та надані ним докази по справі, суд приходить до висновку, що він не довів обставин, визначених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, та не підтвердив їх належними та допустимими доказами.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду відсутні, оскільки відповідачем не доведено перед судом поважність причин його неприбуття у судове засідання та не повідомлено про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і не були надані суду до ухвалення зазначеного заочного рішення.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 284, 287, 288, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський