Ухвала суду № 99471240, 07.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10350/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, у якому просить визнати за позивачем право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2021 року постановлено ухвалу про залишення вказаної позовної заяви без руху. В ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Встановлено, що до матеріалів позовної заяви не долучено доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості нерухомого майна станом на день подання позовної заяви до суду. Також до позовної заяви не долучено доказів, які підтверджують обставини, вказані в позовній заяві, а саме те, що позивач на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який проживав в АДРЕСА_1 . В ухвалі роз`яснено, що відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Зазначено, що позивачем не додано до позовної заяви відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Позивачу надано строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві.

17 серпня 2021 року представником позивача – адвокатом Шпуганич В.П. подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. Разом з тим, із поданням заяви про усунення недоліків, позивачем не усунуто усіх недоліків, вказаних в ухвалі від 09.08.2021 року та не додано відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, яка видана ОСОБА_1 .

Так, із доданої до заяви копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії двадцять сьомого дві тисячі шістнадцятого року Державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренко М.В. вбачається, що така видавалась іншим особам, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Зазначене перешкоджає вирішити питання про відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства, а повторне залишення позовної заяви без руху нормами ЦПК України не передбачено.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.

Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 ознайомлена із змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху у якій зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, 17.08.2021 року подано до суду заяву, якою недоліки вказані в ухвалі від 09.08.2021 року частково усунуті, проте станом на 07.09.2021 року усі недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху усунуті не були, відтак приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Інших матеріалів на виконання вимог ухвали від 09.08.2021 року від позивача на адресу суду не надходило.

При цьому, слід роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило