Вирок № 99470948, 07.09.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 241/1014/19

Провадженя№ 1-кп/266/127/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді Шишиліна О.Г.

за участю секретаря - Воропаєвої О.Є.

прокурора - Антонова Є.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - Сніги В.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі Донецької області кримінальне провадження № 12019050710000168 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровобад, Азербайджан, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресом: АДРЕСА_2 , судимий:

1) 25.05.2012 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років;

2) 12.09.2012 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 05.01.2016 року звільнено умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 7 місяців 21 день

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 будучи судимим за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, 27.12.2018 року приблизно о 14:00 годин прийшов на територію дачної ділянки № НОМЕР_1 кооперативу «Черемуха» в смт. Мангуш, Мангушського району, Донецької області, з метою викрадення чужого майна, а саме 920 кг. вугілля, марки «Антрацит», вартістю 6 гривень 50 копійок за один кілограм, який належить ОСОБА_1 . В подальшому в цей же день, ОСОБА_2 , діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, викрав вугілля, марки «Антрацит» вагою 920 кілограмів, вартістю 6 гривень 50 копійок за один кілограм, який належить ОСОБА_1 . Після чого з викраденим майном з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 5980 гривень.

В ході судового розгляду ОСОБА_2 свою вину не визнавав та показав, що інкримінований злочин не скоював, в 2017 році йому запропонували займатися бізнесом в смт. Мангуш, він приїхав з дружиною ОСОБА_3 , та бригадою в сім чоловік, вони жили на фермі, всі були з м. Дружківка, бізнес полягав в тому, щоб працювати, а саме збирати на звалищі склотару, та здавати товар, за це отримувати гроші. Згодом він придбав дачу НОМЕР_3 в кооперативі «Черемуха» в смт. Мангуш Донецької області, членом якого він був, та став там жити зі співмешканкою ОСОБА_3 , правовстановлюючих документів не має, оскільки був укладений договір оренди, який не реєстрували, він був посвідчений головою кооперативу, документи, що підтверджують його проживання на вказаній дачі знаходяться в матеріалах справи у Володарському районному суді Донецької області. Він проживав у вказаному будинку АДРЕСА_3 дачного кооперативу до жовтня 2017 року, потім його посадили до СІЗО. Після того, як його 20.11.2018 року випустив Володарський суд під домашній арешт, він став жити в будинку АДРЕСА_3 вказаного дачного кооперативу, проживав там до січня 2019 року, потім переїхав в 25 будинок, оскільки не було світла. Вугілля він не крав, а забрав свої речі та лише 3-4 мішки вугілля, вважає, що це було його вугілля, яке він в 2017 році купував та перевозив його в НОМЕР_4, який згодом спалили, а потім перевіз це вугілля з НОМЕР_5 будинок кооперативу, оскільки візуально було схоже на те, що він привозив. Він ні з ким не домовлявся на перевозку вугілля. Потерпілий ОСОБА_1 зводить на нього наклеп, оскільки його дружина пішла від нього до ОСОБА_1 .. В судовому засіданні 08.06.2021 року ОСОБА_2 свої покази змінив, вину визнав в повному обсязі, суду пояснив, що розкаюється у скоєному, вирішив все визнати, оскільки це була помста його співмешканці ОСОБА_3 , яка пішла від нього до потерпілого ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що йому з 2017 року належить дачний будинок АДРЕСА_3 , також він є членом вказаного кооперативу. ОСОБА_2 мешкав на його дачі № НОМЕР_3 з 2017 року, коли він вже її придбав у ОСОБА_4 , ніяких речей він туди не привозив, з ним мешкала тоді його співмешканка, нині його дружина ОСОБА_5 . Йому стало відомо про крадіжку вугілля від ОСОБА_6 , якого він пустив мешкати у цій дачі, щоб приглядати за нею, в березні 2019 року, вугілля знаходилось у металевому сараї, коли він приїхав, не було ні сараю, ні вугілля. В подальші судові засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що раніше ОСОБА_2 був її співмешканцем, нині ні в яких стосунках з ним не перебуває. Вона проживала в будинку АДРЕСА_3 » з серпня 2017 року до жовтня 2017 року з ОСОБА_2 , а після жовтня 2017 року до серпня 2018 року проживала одна. ОСОБА_2 02.10.2017 року посадили до в`язниці. Коли вони разом мешкали, то вугіллям не топили піч, ніяких речей в будинок не завозили, вугілля не купували. Вугілля там знаходилось у сараї металевому, після того, як вона переїхали до свого чоловіка ОСОБА_8 , на дачі № НОМЕР_3 став проживати чоловік на ім`я ОСОБА_9 . Знає про крадіжку вугілля зі слів чоловіка ОСОБА_10 .

Від допиту інших свідків прокурор в судовому засіданні відмовився у зв`язку з визнанням вини обвинуваченим.

Оскільки захисник наполягав на дослідженні доказів в повному обсязі, суд не змінював порядок дослідження доказів.

З поданих стороною обвинувачення письмових документів вбачається, що 13.04.2019 року до ЄРДР було внесені відомості та зареєстровано кримінальне провадження №12019050710000168 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: 13.04.2019 року до Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецтькій області надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , про те, що в період часу з грудня 2018 року по 13 квітня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , невідома особа викрала належне йому майно, а саме вугілля, чим спричинила ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривень. (ЖЄО № 1699 від 13.04.2019 року) (а.с. 178).

З рапорту від 13.04.2019 року вбачається, що 13.04.2019 року о 09.09 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.04.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , дачний кооператив Черемуха, викрали вугілля з сараю. В період часу з грудня 2018 року по 13.04.2019 року. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 179).

Заявою від 13.04.2010 року, ОСОБА_1 просив притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в період часу з грудня 2018 року по 13.04.2019 року здійснила крадіжку його майна з дачного кооперативу «Черемуха», ділянка № НОМЕР_1 , саме вугілля, масою 1 тонна (а.с. 180).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 09.08.2017 року, останній просив прийняти його в члени кооперативу садівничого товариства «Черемуха» (а.с. 181).

Як вбачається з довідки Садівничого товариства «Черемуха», ОСОБА_1 , є членом кооперативу, ділянка № НОМЕР_3 (а.с. 182).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, Садівниче товариство «Черемуха», код ЄДРПОУ 25121644, місцезнаходження юридичної адреси: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Титова, буд. 158-А (а.с. 182-192).

Заявою від 12.04.2020р. ОСОБА_1 надав дозвіл на проникнення до його дачної ділянки в АДРЕСА_3 (а.с. 193).

З протоколу огляду місця події від 13.04.2019р. вбачається, що було проведено огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Де, із задньої сторони будинку розташована земельна ділянка, на якій знаходиться будівля, яка слугує сарайним приміщенням. За сарайним приміщенням знаходиться асфальтне покриття, на якому містяться залишки вугілля. Зі слів ОСОБА_1 , саме на цьому місці знаходилося викрадене в нього вугілля, в кількості приблизно 1 тонна. Що також відображено ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події. (а.с. 194-196).

Заявою ОСОБА_11 , останній добровільно видав співробітникам поліції вугілля, яке придбав в кінці грудня 2018 року у ОСОБА_2 за 3500 гривень (а.с. 197).

З протоколу огляді речей від 13.04.2019 року, вбачається, що проведено огляд території ділянки місцевості, яка знаходиться напроти будинку АДРЕСА_5. Де, на зазначеній ділянці знаходиться ОСОБА_11 , який добровільно видав вугілля. Як пояснив ОСОБА_11 , вищевказане вугілля він придбав в кінці грудня 2018 року у ОСОБА_2 з дачної ділянки, яка розташовується у дачному кооперативі «Черемуха» в смт. Мангуш. Зазначене вугілля придбав за 3500 гривень в кількості однієї тони (а.с. 198-199).

З протоколу огляду речей від 13.04.2019 року, вбачається, що на території приватного підприємства «МВВС» в смт. Мангуш, за допомогою електронних терезів, було здійснено зважування вугілля, яке добровільно видав ОСОБА_11 , вага якого 2 тони 260 кг, загальна вага вугілля склала 920 кг. Що також відображено ілюстративною таблицею до протоколу огляду (а.с. 200-204).

Згідно довідки ФОП « ОСОБА_13 », вартість однієї тони вугілля «Антрацит» на 27.12.2018 року складала 6500 гривень (а.с. 206).

Згідно постанови слідчого СВ Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області про залучення до кримінального провадження речових доказів від 13.04.2019 року, у кримінальному провадженні визнано речовим доказом вугілля вагою 920 кг. (а.с. 232).

Ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 19.04.2019 року накладено арешт на речовий доказ - вугілля вагою 920 кг, що належить потерпілому ОСОБА_1 , яке було вилучено 13.04.2019 року у ОСОБА_11 , в ході огляду місця події (а.с. 234).

Згідно розписки ОСОБА_1 , останній отримав від співробітників поліції вугілля вагою 920 кг, зобов`язався зберігати до вирішення справи в суді (а.с. 235).

В судовому засіданні 07.09.2021р. сторони відмовилися від дослідження вищезазначеного речового доказу.

Суд, констатує, що подані стороною обвинувачення письмові докази містять інформацію, яка в цілому узгоджується із показаннями свідків та потерпілого даних ними в судовому засіданні, а також узгоджуються із показаннями обвинуваченого даними в судовому засіданні від 08.06.2021р. Отже у суду поза розумним сумнівом залишається обґрунтований висновок, що покази обвинуваченого в судовому засіданні від 08.06.2021р. є в цілому правдивими та відображають дійсні наміри обвинуваченого, щодо заволодіння майном потерпілого. Первинні покази обвинуваченого суд сприймає як неправдиві та надані обвинуваченим з метою свого виправдання.

Вироком Дружківського райсуду м. Маріуполя Донецької області 12.09.2012р. обвинуваченого засуджено за ч.2 ст.190 КК України, судимість не погашено.

Таким чином суд вважає, що події злочину мали місце, вина ОСОБА_2 доведена повністю, його умисні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений в цілому вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся, що судом враховується як обставини які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Що стосується особи обвинуваченого то суд враховує, що він на обліку в психлікарні та в наркологічному диспансері не перебуває, не працює, не одружений, характеризується задовільно, судимий у тому числі за корисливі кримінальні правопорушення на шлях виправлення не стає, скоїв нетяжкий злочин, тяжких наслідків не настало, майно повернуто потерпілому.

З досудової доповіді вбачається, що ризик повторного вчинення кримінального правопорушення високий. Адже обвинувачений не робить висновки зі свого минулого, а також враховуючи інформацію, що його характеризує вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства у тому числі окремих осіб.

Таким чином, суд приходе до висновку що виправлення обвинуваченого не можливе без тримання в умовах ізоляції, проте з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення та визнання ним своєї вини суд не вбачає підстав для призначення найбільш суворого виду покарання ніж арешт.

Обвинувачений у цій справі вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20.05.2020р. справа №264/2692/20 із призначенням покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, покарання повністю не відбув. (т.2 а.с.9), тому покарання слідує призначити за ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

Також обвинувачений був затриманий 30.03.2021р. в порядку виконання вищезазначеного вироку (т.1 а.с.161-162) та перебуває в СІ під вартою згідно ухвали Володарського райсуду Донецької області на час розгляду кримінального провадження №241/1720/17.

Цивільні позови у справі не заявлялися.

Процесуальні витрати відсутні.

Клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надійшло.

Речові докази: вугілля вагою 920 кілограмів передане потерпілому на відповідальне зберігання - залишити у його власності, скасувавши арешт накладений Ухвалою слідчого судді Першотравневого райсуду Донецької області від 19.04.2019р..

Керуючись ст. ст. 174, 374, 375 КПК України суд - ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді арешту строком 5 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеного попереднім вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20.05.2020р. справа №264/2692/20 призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

ОСОБА_2 в строк покарання зарахувати частково відбуте покарання, за попереднім вироком та відповідно початок строку відбування покарання відраховувати з моменту його затримання 30.03.2021 року за правилами ч.1 ст.72 КК України.

Речові докази: вугілля вагою 920 кілограмів передане потерпілому на відповідальне зберігання - залишити у його власності, скасувавши арешт накладений Ухвалою слідчого судді Першотравневого райсуду Донецької області від 19.04.2019р..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому, прокурору, потерпілому направити поштою.

Суддя: Шишилін О. Г.