Рішення № 99469975, 07.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/4782/21

Провадження №2-а/521/69/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просив скасувати постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1232/50000/19 від 04 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України та закрити справу про порушення митних правил.

Позов обґрунтований такими обставинами.

ОСОБА_1 займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» у період з 07.02.2017 року по 24.01.2019 року. Підприємство здійснювало господарську діяльність в межах законодавства України, зокрема шляхом укладення договорів з вітчизняними та іноземними контрагентами. Так, в межах укладених ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» зовнішньоекономічних контрактів на адресу підприємства поставлялися товари, зокрема, через зону діяльності Одеської митниці ДФС.

На теперішній час ОСОБА_1 не має відношення до ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД», не є його керівником, проте нещодавно йому випадково стало відомо про те, що 04.07.2019 року Одеською митницею ДФС було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1232/50000/19 стосовно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4839567,51 грн.

На початку лютого 2021 року позивач випадково дізнався з Єдиного державного реєстру боржників про внесення його до відповідного реєстру - у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №60094727 від 18.09.2019 року з примусового стягнення штрафу.

Представник позивача зазначає, що детально вивчивши матеріали справи та дослідивши зміст постанови Одеської митниці ДФС № 1232/50000/19 від 04.07.2019 року, яка була отримана у відповідь на адвокатський запит вважає, що така постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з нижчевикладених підставах.

У період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» в особі директора ОСОБА_1 було заявлено до митного оформлення ряд митних декларацій на товар, що прибув з Республіки Туреччини до митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, зокрема:

№ UA500020/2017/002770 від 25.08.2017; № UA500020/2017/002772 від 25.08.2017;

№ UA500020/2017/002809 від 28.08.2017; № UA500020/2017/003240 від 17.09.2017;

№ UA500020/2017/003287 від 20.09.2017; № UA500020/2017/003294 від 20.09.2017;

№ UA500020/2017/003330 від 22.09.2017; № UA500020/2017/003342 від 22.09.2017;

№ UA500020/2017/003432 від 26.09.2017; № UA500020/2017/003819 від 21.10.2017;

№ UA500020/2017/004045 від 02.11.2017.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Нормами ч. 1 ст. 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Товари, щодо яких було складено вищезгадані митні декларації, надійшли на адресу ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» від турецької компанії «Illiyon Tekstil Ve Konfeksiyon Urunlery San Ve Tic Ltd Sti», згідно з укладеним між підприємствами контрактом № 08/17 від 01.08.2017 року.

Так, країною походження цих товарів була заявлена Туреччина, на підтвердження чого декларантом разом з митними деклараціями було надано сертифікати про походження товарів: від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724.

Оскільки між Україною та Турецькою республікою укладено «Угоду між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях» від 27.11.1996 року, що набрала чинності 05.07.1997 року, то відповідно до положень ст. 280 МК України, враховуючи наведені обставини та надання підтверджуючих документів, декларантом і було заявлено в митних деклараціях пільгові ставки мита.

З метою з`ясування питання про автентичність поданому органу доходів і зборів України сертифікатів про походження товару Департаментом адміністрування митних платежів ДФС було направлено запит до уповноваженого органу Туреччини.

23.10.2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №32836/7/99-99-19-04-02-17 до Одеської митниці ДФС надійшла відповідь уповноваженого органу Туреччини (лист від 18.10.2018 року № 84329644/114494) з результатами перевірки, проведеної вищевказаних сертифікатів, згідно яких було встановлено, що на підставі листа уповноваженого органу Туреччини з видачі сертифікатів про походження, сертифікати про походження товару від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724 визнані недійсними.

З огляду на отриману відповідь Одеською митницею ДФС, на думку представника позивача, зроблено передчасний та невірний висновок, що товари, які заявлялись в митних деклараціях ТОВ «ТД БЕТОНЕКС- БУД» підлягали оподаткуванню за повними ставками ввізного мита.

Таким чином, виявивши порушення, допущені декларантом, посилаючись на норми п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України, контролюючим органом на підставі наказу від 12.02.2019 року № 1063 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ВКП БЛОК», виданого ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів у період 2017 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області видано Акт від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» з дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг з звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митними деклараціями в період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року» відповідно до якого встановлені порушення вимог ч. 1, 2, 3, ст. 43 ч. 5 ст. 280 МК України в частині перевірки правильності визначення країни походження товарів та неправомірного застосування пільгових ставок ввізного мита за МД:

№ UA500020/2017/002770 від 25.08.2017; № UA500020/2017/002772 від 25.08.2017;

№ UA500020/2017/002809 від 28.08.2017; № UA500020/2017/003240 від 17.09.2017;

№ UA500020/2017/003287 від 20.09.2017; № UA500020/2017/003294 від 20.09.2017;

№ UA500020/2017/003330 від 22.09.2017; № UA500020/2017/003342 від 22.09.2017;

№ UA500020/2017/003432 від 26.09.2017; № UA500020/2017/003819 від 21.10.2017;

№ UA500020/2017/004045 від 02.11.2017.

У свою чергу, відповідно до Акту ГУ ДФС в Одеській області від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734, податковий орган дійшов висновку, що неправомірне застосування ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» пільгових ставок ввізного мита на частину товарів за поданими митними деклараціями спричинили недобір митних платежів в сумі 1613189,17 грн.

Представник ОСОБА_1 вказує, що аналізуючи наявні у позивача документи, можна дійти висновку, що підставами для винесення оскаржуваної постанови фактично стали: лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19- 04-02-17 від 23.10.2018 року; лист-відповідь уповноваженого органу Туреччини від 18.10.2018 року № 84329644/114494; акт ТУ ДФС в Одеській області від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» з дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг з звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митними деклараціями в період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року».

Разом із цим, представник позивача вказує, що в матеріалах справи про порушення митних правил 1232/50000/19 відсутній як лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19-04-02-17 від 23.10.2018 року, так і лист-відповідь уповноваженого органу Туреччини від 18.10.2018 № 84329644/114494, у зв`язку з чим у позивача взагалі виникає сумнів у їх існуванні та автентичності. Та вважає, що митний орган, не дослідивши обставин справи, виніс протиправне та незаконне рішення щодо ОСОБА_1 , кваліфікуючи його дії згідно зі ст. 485 МК України, які тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Таким чином, до ОСОБА_1 , без достатніх правових підстав, застосовано адміністративне стягнення в розмірі 4839567,51 грн.

Щодо відсутності доказів листування уповноваженого митного органу України та уповноваженого органу Турецької Республіки представник позивача зазначила, що у відповідь на адвокатський запит № 283 від 22.02.2021 року Одеською митницею Держмитслужби надані копії документів, що містяться в матеріалах справи щодо ОСОБА_1 . Проте, ані листа Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19- 4-02-17 від 23.10.2018 року, ані листа уповноваженого органу Туреччини від 18.10.2018 року -№ 84329644/114494. одержаного в установленому порядку, серед таких копій не надано. З огляду на це, факт ненадання таких документів зумовлює наявність підстав для висновку, що, вірогідно, їх взагалі не існує, а митним органом відкрито провадження щодо порушення митних правил лише на підставі власних припущень та внутрішніх переконань.

Відносно посилання митного органу на неналежні та недопустимі докази щодо визнання сертифікатів про походження задекларованого ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» товару недійсними стороною позивача зазначено наступне.

Відповідно до ч. З ст. 43 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.?

Так, документи, що підтверджують походження товару (в даному випадку сертифікати), надаються експортером такого товару на адресу покупця/декларанта, а той у свою чергу надає його при митному оформленні товару в якості підтвердження його походження.

Стороною позивача зазначено, що декларант, ОСОБА_1 , не є видавником таких сертифікатів - в нього відсутній обов`язок перевіряти дійсність таких документів та він не може бути обізнаний щодо їх недійсності та/або відкликання. Крім того, якщо відповідач вважає, що надані сертифікати були сфальсифіковані чи підроблені, то мають бути обставини, які це підтверджують, зокрема - вирок суду в кримінальній справі. Позивачу невідомо про такі судові рішення, а отже посилання відповідача на визнання недійсними сертифікатів про походження товару, наданих ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» в особі ОСОБА_1 не заслуговують на увагу. Тим більше, що такі посилання не підкріплені належними і допустимими доказами, отриманими в установленому законодавством порядку.

Обґрунтовуючи порушення відповідачем порядку провадження у справі про порушення митних правил представником позивача зазначено, що посадовою особою, яка склала протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , не дотримано вимог ч. 1, ч. 5, ч. 7 ст. 494 ст. 486 МК України. Зокрема, матеріали справи містять лише листи Одеської митниці ДФС щодо виклику ОСОБА_1 до відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС, проте не містять жодних доказів направлення таких викликів, а також не містять доказів отримання їх позивачем.

Щодо порушення строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 467 МК України представник позивача вказав, що як зазначено в оскаржуваній постанові, 23.10.2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19-04-02-17 до Одеської митниці ДФС начебто надійшла відповідь з органу Туреччини (лист від 18.10.2018 № 84329644/114494) з результатами перевірки, проведеної щодо вищевказаних сертифікатів, згідно з якими було встановлено, шо на підставі листа уповноваженого органу Туреччини з видачі сертифікатів про походження, сертифікати про походження товару від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724 визнані недійсними.

Виходячи з цього, відповідачу стало відомо про вчинене, на думку відповідача, ОСОБА_1 правопорушення ще 23.10.2018 року.

Таким чином, встановлений законодавством строк для накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплив ще 23.04.2019 року, в той час як протокол про порушення митних правил по справі № 1232/50000/19 було складено лише 13.05.2019 року, тобто майже на місяць пізніше.

Відповідно до ст. 525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.Як вбачається з отриманих матеріалів справи, з моменту складання протоколу про порушення митних правил і до винесення постанови по даній справі минуло 52 дні, що істотно порушує встановлені законодавством граничні строки для накладення адміністративного стягнення. Адже протокол датується 13.05.2019 року, а оскаржувана постанова винесена 04.07.2019 року.

Щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, зокрема відсутності вини, представником позивача зазначено, що із наявних матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 умисно заявляв відомості про товари в митну декларацію з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, або надавав документи, що містять неправдиві відомості. Крім того, відповідачем не доведено, що задекларовані товари не мають свого походження з Турецької Республіки, що само по собі також свідчить про достовірність заявлених позивачем відомостей про товар.

06 травня 2021 року представником Одеської митниці Держмитслужби було подано відзив на позов, в якому просив залишити позов без задоволення, а постанову №1232/50000/19 від 04 липня 2019 року без змін.

У відзиві представник Одеської митниці Держмитслужби зазначив, ч. 1 ст. 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

З метою з`ясування питання про автентичність поданому органу доходів і зборів України сертифікатів про походження товару Департаментом адміністрування митних платежів ДФС було направлено запит до уповноваженого органу Туреччини.

23.10.2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №32836/7/99-99-19-04-02-17 до Одеської митниці ДФС надійшла відповідь уповноваженого органу Туреччини (лист від 18.10.2018 року № 84329644/114494) з результатами перевірки, проведеної вищевказаних сертифікатів, згідно яких було встановлено, що на підставі листа уповноваженого органу Туреччини з видачі сертифікатів про походження, сертифікати про походження товару від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724 визнані недійсними.

Вказане свідчить про те, що товари, які заявлялись в митних деклараціях:

№ UA500020/2017/002770 від 25.08.2017; № UA500020/2017/002772 від 25.08.2017;

№ UA500020/2017/002809 від 28.08.2017; № UA500020/2017/003240 від 17.09.2017;

№ UA500020/2017/003287 від 20.09.2017; № UA500020/2017/003294 від 20.09.2017;

№ UA500020/2017/003330 від 22.09.2017; № UA500020/2017/003342 від 22.09.2017;

№ UA500020/2017/003432 від 26.09.2017; № UA500020/2017/003819 від 21.10.2017;

№ UA500020/2017/004045 від 02.11.2017, підлягали оподаткуванню за повними ставками ввізного мита.

Контролюючим органом на підставі наказу від 12.02.2019 року № 1063 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ВКП БЛОК», виданого ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів у період 2017 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області видано Акт від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734, відповідно до якого встановлені порушення вимог ч. 1, 2, 3, ст. 43 ч. 5 ст. 280 МК України в частині перевірки правильності визначення країни походження товарів та неправомірного застосування пільгових ставок ввізного мита за вищевказаними МД.

Встановленні документальною невиїзною перевіркою порушення ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД», які виникли через неправомірне застосування пільгових ставок ввізного мита на частину товарів за поданими митними деклараціями спричинили недобір митних платежів в сумі 1613189,17 грн.

Відповідно до ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств.

Відповідно до інформації про платника податків № 36518734 з податкових баз даних станом на 2017 рік, керівником ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» був ОСОБА_1 .

Таким чином представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 було вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Представник відповідача зазначив, що листами Одеської митниці ДФС від 18.04.2019 року та 07.05.2019 року гр. ОСОБА_1 було викликано до митниці для надання пояснень. 13.05.2019 року у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП №1232/50000/19. Відповідно до поштового повідомлення «Одеса-85», позивач отримав вищевказаний лист разом з протоколом про ПМП. Таким чином, на думку представника відповідача позивачу було відомо про складання відносно нього протоколу про ПМП №1232/50000/19 в якому також було зазначена дата, час та місце розгляду справи. Під час здійснення провадження по справі на адресу позивача неодноразово направлялись листи-виклики для надання пояснень, заперечень тощо. Однак ОСОБА_1 не з`являвся та будь-яких документів не надавав, про причини неявки не повідомив. Після розгляду вказаної справи та прийняття рішення по ній, копію постанови також у встановлений термін було направлено на адресу ОСОБА_1 . Відповідно до довідок «УКРПОШТИ» зазначені листи митниці були повернуті із закінченням терміну зберігання.

Крім того представник відповідача зазначив, що особа, визначена ст. 485 МУ України, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

25 травня 2021 року представником позивача було подано відповідь на відзив. Обґрунтовуючи заперечення, викладенні у відзиві зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку про вручення ОСОБА_1 відправлення, оскільки на рекомендованому повідомленні зазначено його прізвище та дату отримання 01.06.2019 року. У той же час відсутність опису вкладення (яке б дало змогу встановити що саме було надіслано поштовим відправленням) формує у позивача обґрунтовані сумніви в тому, чи був такий протокол взагалі надісланий на адресу ОСОБА_1 . Позивачем повністю заперечується інформація відповідача щодо отримання цього чи інших листів. Як вбачається з матеріалів справи вся інша кореспонденція, надіслана митним органом на адресу ОСОБА_1 , поверталася з відміткою про закінчення строку зберігання, що також слугує підтвердженням про необізнаність позивача відносно фактів існування будь-яких правопорушень з його боку, проваджень відносно нього.

Крім того, представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві та звернув увагу, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, зокрема суб`єктивна сторона, а відповідачем не зазначено належних та допустимих доказів на спростування даного твердження. Митним органом порушені строки накладення адміністративного стягнення, а також порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі порушені правила про належне сповіщення позивача. Відповідачем не надані докази визнання сертифікатів про походження товару недійсними та взагалі запитування такої інформації, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

У відкритому судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники Одеської митниці Держмитслужби у відкритому судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 займав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» у період з 07.02.2017 року по 24.01.2019 року.

У період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» в особі директора ОСОБА_1 було заявлено до митного оформлення ряд митних декларацій на товар, що прибув з Туреччини до митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, зокрема:

№ UA500020/2017/002770 від 25.08.2017; № UA500020/2017/002772 від 25.08.2017;

№ UA500020/2017/002809 від 28.08.2017; № UA500020/2017/003240 від 17.09.2017;

№ UA500020/2017/003287 від 20.09.2017; № UA500020/2017/003294 від 20.09.2017;

№ UA500020/2017/003330 від 22.09.2017; № UA500020/2017/003342 від 22.09.2017;

№ UA500020/2017/003432 від 26.09.2017; № UA500020/2017/003819 від 21.10.2017;

№ UA500020/2017/004045 від 02.11.2017.

Товари, щодо яких було складено вищезгадані митні декларації, надійшли на адресу ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» від турецької компанії «Illiyon Tekstil Ve Konfeksiyon Urunlery San Ve Tic Ltd Sti», згідно з укладеним між підприємствами контрактом № 08/17 від 01.08.2017 року.

Так, країною походження цих товарів була заявлена Туреччина, на підтвердження чого декларантом разом з митними деклараціями було надано сертифікати про походження товарів: від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724.

Оскільки між Україною та Турецькою республікою укладено «Угоду між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях» від 27.11.1996 року, що набрала чинності 05.07.1997 року, то відповідно до положень ст. 280 МК України, враховуючи наведені обставини та надання підтверджуючих документів, декларантом було заявлено в митних деклараціях пільгові ставки мита.

З метою з`ясування питання про автентичність поданому органу доходів і зборів України сертифікатів про походження товару Департаментом адміністрування митних платежів ДФС було направлено запит до уповноваженого органу Туреччини.

23.10.2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №32836/7/99-99-19-04-02-17 до Одеської митниці ДФС надійшла відповідь уповноваженого органу Туреччини (лист від 18.10.2018 року № 84329644/114494) з результатами перевірки, проведеної вищевказаних сертифікатів, згідно яких було встановлено, що на підставі листа уповноваженого органу Туреччини з видачі сертифікатів про походження, сертифікати про походження товару від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724 визнані недійсними».

З огляду на отриману відповідь Одеською митницею ДФС, зроблено висновок, що товари, які заявлялись в митних деклараціях ТОВ «ТД БЕТОНЕКС- БУД» підлягали оподаткуванню за повними ставками ввізного мита.

Виявивши порушення, допущені декларантом, згідно норми п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України, контролюючим органом на підставі наказу від 12.02.2019 року № 1063 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ВКП БЛОК», виданого ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів у період 2017 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області видано Акт від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» з дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг з звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митними деклараціями в період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року» відповідно до якого встановлені порушення вимог ч. 1, 2, 3, ст. 43 ч. 5 ст. 280 МК України в частині перевірки правильності визначення країни походження товарів та неправомірного застосування пільгових ставок ввізного мита за МД:

№ UA500020/2017/002770 від 25.08.2017; № UA500020/2017/002772 від 25.08.2017;

№ UA500020/2017/002809 від 28.08.2017; № UA500020/2017/003240 від 17.09.2017;

№ UA500020/2017/003287 від 20.09.2017; № UA500020/2017/003294 від 20.09.2017;

№ UA500020/2017/003330 від 22.09.2017; № UA500020/2017/003342 від 22.09.2017;

№ UA500020/2017/003432 від 26.09.2017; № UA500020/2017/003819 від 21.10.2017;

№ UA500020/2017/004045 від 02.11.2017.

Відповідно до Акту ГУ ДФС в Одеській області від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734, податковий орган дійшов висновку, що неправомірне застосування ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» пільгових ставок ввізного мита на частину товарів за поданими митними деклараціями спричинили недобір митних платежів в сумі 1613189,17 грн.

13.05.2019 року у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про № 1232/50000/19, а 04.07.2019 року Одеською митницею ДФС було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1232/50000/19 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4839567,51 грн.

З вказаними висновками посадової особи Одеської митниці Держмитслужби суд не погоджується в зв`язку із наступними обставинами.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Статтями 9, 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Необхідною ознакою суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення є вина у формі умислу або необережності. Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність особи.

Враховуючи встановленні судом обставини, можна дійти висновку, що підставами для винесення оскаржуваної постанови стали: лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19- 04-02-17 від 23.10.2018 року; лист-відповідь уповноваженого органу Туреччини від 18.10.2018 року № 84329644/114494; акт ТУ ДФС в Одеській області від 27.02.2019 року № 329/15-32-14-10-11/36518734 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД БЕТОНЕКС-БУД» з дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг з звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митними деклараціями в період з 25.08.2017 року по 02.11.2017 року».

При цьому, в матеріалах справи відсутній як лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 32836/7/99-99-19-04-02-17 від 23.10.2018 року, так і лист-відповідь уповноваженого органу Туреччини від 18.10.2018 № 84329644/114494, у зв`язку з чим у суду виникають сумніви у їх наявності.

Вказані обставини суперечать вимогам ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зауважує також на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, 23.10.2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №32836/7/99-99-19-04-02-17 до Одеської митниці ДФС надійшла відповідь уповноваженого органу Туреччини (лист від 18.10.2018 року № 84329644/114494) з результатами перевірки, проведеної вищевказаних сертифікатів, згідно яких було встановлено, що на підставі листа уповноваженого органу Туреччини з видачі сертифікатів про походження, сертифікати про походження товару від 19.08.2017 №N 0969078, від 19.08.2017 №N 0969079, від 24.08.2017 №N0969057, від 13.09.2017 №0 0050303, від 15.09.2017 №0 0050304, від 15.09.2017 №0 0050305, від 16.09.2017 №М 0635474, від 19.09.2017 №N 0969706, від 23.09.2017 №N 0969743, від 20.10.2017 №N 0969724 визнані недійсними.

Виходячи з цього, відповідачу стало відомо про обставини, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил ще 23.10.2018 року.

Таким чином, встановлений строк для накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплив ще 23.04.2019 року в той час як протокол про порушення митних правил по справі № 1232/50000/19 було складено лише 13.05.2019 року.

Відповідно до ст. 525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту складання протоколу про порушення митних правил (13.05.2019 року) і до винесення постанови (04.07.2019 року) минуло понад п`ятдесят днів, що істотно порушує встановлені законодавством граничні строки для накладення адміністративного стягнення.

Задовольняючи позов, суд не погоджується із доводами представника відповідача щодо отримання позивачем листа митного органу від 16.05.2019 року №4392/10/15-70-20-06-14 разом з примірником протоколу, як на підставу належного сповіщення позивача стосовно розгляду справи, оскільки на рекомендованому повідомленні зазначено прізвище позивач а не його підпис, та дату отримання 01.06.2019 року. Натомість на вказаному рекомендованому повідомленні відсутній опис вкладення, яке б дало можливість суду встановити, що саме було надіслано поштовим відправленням.

Як вбачається з матеріалів справи вся інша кореспонденція, надіслана митним органом на адресу ОСОБА_1 , поверталася з відміткою про закінчення строку зберігання, що також слугує підтвердженням про необізнаність позивача відносно розгляду справи.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил в ході судового розгляду відповідачем жодним належним доказом не доведена.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Керуючись ст. 485 МК України, ст. ст. 9, 10 КУпАП, ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1232/50000/19 від 04 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби, код ЄДРПОУ 38016923, адреса місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева