Ухвала суду № 99469905, 08.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/18780/21

Провадження № 2/947/3578/21

УХВАЛА

про закриття провадження

08.09.2021 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСББ «Фонтан-16»- Пояркової О.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Фонтан-16» про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким визнати недійсними рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Фонтан-16" (код СДРПОУ 37873503), які оформлені протоколом №6 від 26.06.2018, в частині затвердження розміру внеску на утримання охорони, а також в частині виборів членів правління і в частині виборів членів ревізійної комісії. Покласти судові витрати пов`язані з розглядом справи на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фонтан-16».

Ухвалою судді від 24.06.2021 року позовну заяву будо залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

На виконання вимог даної ухвали, 12 липня 2021 року позивачем надано на адресу суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,00 гривень.

Ухвалою судді від 13.07.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході даного судового засідання ОСББ «Фонтан-16» - ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у даній справі, вказуючи на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки зазначений спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням юридичної особи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи, дослідивши докази, доходить до висновку про те, що заявлене клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, підстави закриття провадження у справі визначені в частині 1 статті 255 ЦПК України, відповідно до умов якої: суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Фонтан-16", які оформлені протоколом № 6 від 26 червня 2018 року, в частині, серед іншого, затвердженнярозмыру внеску на утримання охорони, виборів членів правління і виборів членів ревізійної комісії.

Загальними зборами ОСББ «Фонтан-16», які відбулися 26 червня 2018, вирішувалися питання, які стосуються діяльності та управління юридичною особою ОСББ «Фонтан-16», зокрема: вибори голови і секретаря зборів; звіт правління про виконану роботу за 2018 рік; затвердження розміру внеску на утримання охорони; вибори членів правління; вибори членів ревізійної комісії; інші питання.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилається на не повідомлення його та інших членів ОСББ про час та місце проведення загальних зборів, на відсутність на зборах кворуму, фальсифікації процедури голосування, не надання присутнім можливості подати свої голоси, перешкоджання присутнім у реалізації їх права на волевиявлення при прийнятті рішень, порушення порядку письмового опитування.

Враховуючи вищевикладене, те що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, спір стосується захисту його прав, як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, протиправним проведенням загальних зборів та вирішенням на них питань, які пов`язані з діяльністю та управлінням ОСББ «Фонтан-16», суд приходить до висновку, що даний спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а отже таким, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року у справі №906/1308/19, а саме: “7.16. За висновками, які містяться, зокрема, в постановах від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд господарськими судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору.”

У Постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 711/2266/19, був зроблений наступний висновок: “Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачка є власницею квартири у багатоквартирному будинку та на час проведення оспорюваних зборів була членом правління ОСББ, спір стосується захисту її прав, як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку протиправним проведенням загальних зборів та вирішенням на них питань, які пов`язані з діяльністю та управлінням ОСББ «Демократичне об`єднання майбутнього+», а тому обґрунтовано вважали, що цей спір найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а отже таким, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.”.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно дочастини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що цей спір найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а отже таким, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі N 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі N 462/2646/17, 02 жовтня 2019 року у справі N 501/1571/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі N 473/2005/19, постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі N 127/14625/16-ц, від15 квітня 2020 року у справі N 758/8634/17, від 02 лютого 2021 року у справі N 755/21681/15-ц,

Заперечуючи проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, позивач посилався на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року у справі №906/1308/19, в якій викладені наступні висновки, а саме: 8.2. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, передаючи справу № 906/1308/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказав на необхідність відступу від правових позицій, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 760/2064/17-ц та від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц.

8.3. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 11 червня 2020 року розглянув по суті спір у справі № 760/2064/17-ц між співвласником багатоквартирного будинку та головою ОСББ про визнання договору про абонентське юридичне обслуговування недійсним та відшкодування збитків, який виник виходячи з такого. Відповідно до статуту ОСББ правління та голова правління обираються терміном на два роки, тому позивач вважав, що голова правління незаконно обіймав цю посаду з 25 жовтня 2012 року. Позивач посилався на те, що голова правління протягом 2012 - 2015 років відмовлявся організувати та проводити загальні звітно-виборчі збори ОСББ, результати фінансово-господарської діяльності останнього не доводились до відома його членів, тому співвласники квартир змусили правління провести аудиторську перевірку фінансового стану ОСББ. Зазначав, що перевірка була проведена у листопаді 2015 року, за її результатами було виявлено низку порушень фінансової дисципліни, допущених головою правління ОСББ спільно з бухгалтером ОСББ, про що зазначено в звіті аудиторської компанії. Крім того, вказав, що згідно з висновком аудиту протягом 2013 - 2015 років відповідач завдав співвласникам ОСББ збитки, перерахувавши грошові кошти за фіктивним договором про надання юридичних послуг товариству, яке є стороною цього договору. Врахувавши суб`єктний склад спірних правовідносин та їх зміст, касаційний суд цивільної юрисдикції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

8.4. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 14 липня 2020 року розглянув по суті у порядку цивільного судочинства спір у справі № 466/8748/16-ц між співвласником багатоквартирного будинку та ОСББ про часткове скасування рішення загальних зборів ОСББ. Позов обґрунтований тим, що позивач є власником квартири у будинку, в якому співвласники квартир створили ОСББ. За наслідками проведених загальних зборів до кошторису ОСББ з утримання будинку неправомірно включені додаткові послуги, а саме послуги сторожа, правова допомога, а також спецодяг, які не передбачені законодавством на утримання будинку та прибудинкової території, тому порушують права позивача як споживача житлово-комунальних послуг та співвласника ОСББ. Позивач просив суд скасувати рішення загальних зборів у частині затвердження кошторису на утримання будинку у зв`язку з неправомірним включенням додаткових послуг. У судових рішеннях у цій справі відсутні правові висновки щодо юрисдикції спору, втім про правову позицію, відповідно до якої спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, свідчить факт розгляду справи судом цивільної юрисдикції.

8.5. Натомість у справі, що розглядається, предметом позову є вимога фізичної особи - співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ та господарюючого суб`єкта про визнання недійсним укладеного останніми договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про передачу будинку на обслуговування ФОП ОСОБА_3 загальні збори ОСББ не приймали, з умовами спірного договору мешканців будинку не ознайомлено, якість надання послуг погіршилась, вартість послуг безпідставно завищено, що порушує права позивача та мешканців будинку як споживачів послуг з обслуговування будинку, які мали надаватися за спірним договором.

Однак, вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги 8.6. вказаної Постанови, де вказано, що Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правові висновки, викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 11 червня та 14 липня 2020 року у справах № 760/2064/17-ц та № 466/8748/16-ц відповідно, а також зміст судових рішень, фактичні обставини справи, суть спору у справі №906/1308/19, вважає, що відсутні підстави для відступу від правових позицій, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, оскільки правовідносини та предмети спорів у цих справах та у справі, що розглядається, не є подібними.

З урахуванням вищезазначеної правової позиції Верховного Суду провадження у справі підлягає закриттю з роз`ясненням позивачу його права на звернення з аналогічними вимогами в порядку господарського судочинства.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає поверненню у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі закривається з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, позивачу слід повернути судовий збір, сплачений ним згідно квитанції № 0.0.2191758064.1 від 12.07.2021 року.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника відповідача ОСББ «Фонтан-16»- Пояркової О.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Фонтан-16» про визнання недійсними рішень загальних зборів - задовольнити.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Фонтан-16» про визнання недійсними рішень загальних зборів – закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду згідно підсудності, встановленої Господарським процесуальним кодексом України

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 гривень, який було сплачено на рахунок Київського районного суду м. Одеси згідно квитанції № 0.0.2191758064.1 від 12.07.2021 року.

Повернути позивачу оригінал квитанції № 0.0.2191758064.1 від 12.07.2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст ухвали складено 09.09.2021 року