Ухвала суду № 99469100, 09.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"09" вересня 2021 р.

м. Київ

справа № 755/11511/21

провадження № 2/755/5874/21

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши клопотання представника позивача Білик І.О. про розгляд справи з викликом сторін, подане в межах цивільної справи за позовною заявою Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

15 липня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача Білик І.О. до суду подано письмове клопотання про розгляд справи з викликом сторін та витребування доказів.

Вивчивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього кодексу малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року судом при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи, ураховано ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа віднесена до категорії малозначних справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз`яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.

Від сторони відповідача не надійшло ані відзиву на позовну заяву, ані клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, ані заперечення проти встановленого судом порядку розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про зміну порядку розгляду справи, оскільки спірні вищезазначена цивільна справа віднесена до категорії малозначних справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення. Крім того, слід зазначити, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів. При цьому норма щодо спрощеного порядку розгляду справи є прийнятою відповідно до закону, є чинною.

При цьому судом ураховано, що у порушення ч. 7 ст. 279 ЦПК України клопотанняпро розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін представником позивача подано окремо від позовної заяви, ураховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Крім того, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co-V-2», а також з урахуванням листа Ради суддів України № 186/20 від 16.03.2020 року щодо особливого режиму роботи судів у період дії карантину, та з урахуванням не віднесення даної справи до категорії справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, доцільним є розгляд даної справи, у порядку спрощеного позовного провадження без явки в судове засідання сторін.

Крім того, вивчивши заявлене представником позивача клопотання про витребування відомостей на підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_1 , суддя дійшов наступного.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження того, що уповноваженим представником позивача здійснено всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних ним доказів, що є правилом подання доказів, урегульованим чинним процесуальним законодавством України.

Керуючись ст. 19, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача Білик І.О. про розгляд справи з викликом сторін, подане в межах цивільної справи за позовною заявою Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган