Рішення № 99469078, 02.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5411/21

Справа №754/10250/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вест Хаус» про стягнення передоплати та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вест Хаус» про стягнення передоплати та пені. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 26.08.2020 між ТОВ «БК «Вест Хаус» та ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 122. Відповідно до умов Договору, підрядник зобов`язався виконати роботи відповідно до кошториса, а замовник оплатити виконані робити. Ціна договору встановлена у сумі 591 292, 00 грн. За умовами договору позивачем була сплачена передоплата у розмірі 90 % у сумі 532 162, 80 грн., натомість підрядником були виконані роботи лише на суму 295 646, 00 грн. Кінцевим строком виконання робіт встановлено 28.12.2020, натомість станом на 07.04.2021 роботи в повному обсязі не виконані, на претензію виконати свої зобов`язання за умовами договору відповідач не відреагував. Отже, позивач просить стягнути з відповідача частину передоплати у розмірі 236 516, 80 грн., а також пеню за прострочене зобов`язання у сумі 603 117, 84 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 09.07.2021 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Ухвала про відкриття провадження по справі, матеріали позовної заяви з додатками були направлені відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представник відповідача про розгляд судом даного провадження повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України суд вважає за можливе постановити заочне рішення у справі.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача виходячи з наступного:

26 серпня 2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «БК «ВЕСТ ХАУС» укладено Договір № 122 підряду на проведення ремонтних робіт.

Відповідно до п. 1.1. та 1.2. Договору підрядник за завданням Замовника зобов`язується виконати роботи передбачені даним Договором, а Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору та додатків, які є невід`ємною частиною Договору. Найменування робіт: ремонтні роботи на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .

Орієнтований термін виконання робіт встановлено до 28 грудня 2020 року (п. 2.3. Договору)

П. 3.2. встановлена загальна суму договору виконаних робіт у розмірі 591 292, 00 грн.

Позивачем на виконання умов Договору було здійснено передоплату у розмірі 532 162, 80 грн., що відповідає порядку здійснення розрахунків визначених в Договорі.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що виконавець (підрядник) належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань, роботи виконав лише на суму 295 646, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 849 ЦК України передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

12.04.2021 позивачка направила на адресу відповідача претензію-вимогу, згідно якої просила виконати вимоги за Договором № 122 підряду на проведення ремонтних робіт або повернути кошти сплачені нею в якості передоплати в частині невиконаних робіт, однак вказана претензія залишилась поза увагою відповідача.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту п. 8.1. та п. 8.3. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Підрядник і Замовник несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Під неналежним виконанням умов цього договору слід розуміти виконання стороною своїх зобов`язань не в повному обсязі та/або з порушенням строків виконання та/або з наявністю неякісно виконаних робіт та/або будь-яке інше порушення стороною умов цього договору. В разі розірвання цього договору замовником з вини підрядника, останній, зокрема, сплачує Замовнику вартість робіт які не були виконані і були попередньо оплачені.

Таким чином, оскільки на виконання умов договору підряду відповідачем ремонтні роботи в повному обсязі не виконані, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача частину сплаченої передоплати у сумі 236 516, 80 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Суд вирішуючи спір в частині стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання, зважаючи на заявлену позивачем вимогу про стягнення сплаченої частини передоплати за договором підряду, вважає за можливе також стягнути з відповідача суму пені розраховану за 85 (вісімдесят п"ять) днів прострочення зобов"язання в загальному розмірі 603 117, 84 грн.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спорах про захист прав споживачів тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, лежить на виконавці робіт, в свою чергу відповідачем не надано до суду доказів належного виконання обов`язків за Договором № 122 підряду від 26.08.2020. Отже, з огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити.

Оскільки позивач відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 908, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», 509, 526, 627, 530, 611, 627, 629, 837, 849, 865, 610 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 141, 174, 263, 265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вест Хаус» про стягнення передоплати та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вест Хаус» (ЄДРПОУ 43252354, місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9-А, оф. 369) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) частину передоплати сплаченої за договором підряду в сумі 236 516, 80 грн. та суму нарахованої пені, яка складає 603 117, 84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вест Хаус» (ЄДРПОУ 43252354, місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9-А, оф. 369) на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено 07.09.2021.

Суддя: