Ухвала суду № 99464953, 07.09.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№328/2352/21

07.09.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Токмацький районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Гавілей М.М., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з даним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області (до перейменування – народний суд Токмацького району) від 12.10.1993 року по справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Токмацької міської ради про визнання незаконним розпорядження виконкому про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та про вселення забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 14.12.1993 року позов задоволено повністю, визнано незаконним розпорядження Токмацького міськвиконкому №208р від 11.06.1993 року про приватизацію ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , визнано недійсним свідоцтва про право власності на житло від 11.06.1993 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить квартира в рівних долях. Заявник ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » на підставі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 19.05.2005 року. На даний час співвласники бажають продати квартиру, але через перебування квартири під арештом на підставі ухвали суду від 12.10.1993 року не можуть реалізувати своє право власності. З метою усунення перешкод у володінні та користуванні майном у зв`язку з відсутністю підстав для існування арешту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходи забезпечення позову просять скасувати.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, суд прийшов до наступного.

В провадженні народного суду Токмацького району (після перейменування - Токмацький районний суд Запорізької області) перебувала цивільна справа № 2-686/1993 за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Токмацької міської ради про визнання незаконним розпорядження виконкому про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та про вселення.

Згідно з довідкою Токмацького районного суду Запорізької області цивільна справа № 2-686/1993 знищена за строками зберігання.

Ухвалою народного суду Токмацького району (після перейменування - Токмацький районний суд Запорізької області) від 12.10.1993 року під час розгляду справи № 2-686/1993 за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Токмацької міської ради про визнання незаконним розпорядження виконкому про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та про вселення, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Накладений судом арешт на нерухоме майно внесено до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 2054516).

Рішенням народного суду Токмацького району (після перейменування - Токмацький районний суд Запорізької області) від 14.12.1993 року позов задоволено повністю, визнано незаконним розпорядження Токмацького міськвиконкому №208р від 11.06.1993 року про приватизацію ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 11.06.1993 року на імя ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та вселено до квартири. Рішення суду набрало законної сили 25.12.1993 року. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 в рівних долях за кожним. Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 19.05.2005 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Як слідує з матеріалів заяви до теперішнього часу забезпечення позову не скасовано.

Вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно здійснювалося в порядку ЦПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Так, главою 10 Розділу 1 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) визначено порядок забезпечення позову та скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Стаття 158 ЦПК України визначає порядок скасування заходів забезпечення позову, згідно із якою суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як роз`яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що рішення суду про визнання незаконним розпорядження виконкому про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та про вселення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі, набрало законної в 1993 році, та заявниками оформлено право власності на спірну квартиру, рішення суду виконано, наявні всі підстави для скасування заходів забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 12.10.1993 року, а подальше збереження забезпечення позову порушує право заявників як власників на розпорядження своїм майном.

Керуючись ст. ст. 158, 260 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою народного суду Токмацького району (після перейменування - Токмацький районний суд Запорізької області) від 12.10.1993 року по справі №2-686/1993 за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Токмацької міської ради про визнання незаконним розпорядження виконкому про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та про вселення, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Після набрання ухвалою законної сили виконати вимоги ч.11 ст.158 ЦПК України, якими передбачено, що примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя: