Ухвала суду № 99462957, 07.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

07.09.2021 Справа № 756/13422/21

Номер провадження 2/756/6142/21

Унікальний номер судової справи 756/13422/21

У Х В А Л А

07 вересня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Банасько І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна, головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Гаркавенко Анна Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №977, вчинений приватним нотаріусом Бондар І.М. від 29.07.2021 та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 175-177 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду та унеможливлюють відкриття провадження по справі.

Керуючись п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не сплатив судовий збір, оскільки вважає себе звільненим від його сплати. Так, матеріали, додані до позовної заяви, містять копію посвідчення ОСОБА_1 як учасника бойових дій.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позовні вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з його соціальним захистом як учасника бойових дій, то і підстави звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн та за вимогу майнового характеру в розмірі 1000,00 грн, та надати до суду докази сплати.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570), треті особи: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Гаркавенко Анна Валеріївна (адреса місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д, 1 під`їзд, 4 поверх), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.М. Банасько