Ухвала суду № 99462912, 07.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10771/21

Провадження №: 1-кп/755/1241/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Омельян І.М.,

при секретарі судового засідання Василезі А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040001491 від 14.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, не працюючого, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, військовослужбовець за контрактом військової частини №А0415 перебуваючи на посаді водій-електрик радіорелейної станції взводу батальйону зв`язку, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Сандула В.І.,

захисника Гнатюк Т.В.,

захисника Чопівської С.С.,

захисника Слободяника О.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

З Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні № 12021100040001491 від 14.05.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив та подав клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою ОСОБА_3 .

Клопотання вмотивоване тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з перебуванням за місцем свого проживання: АДРЕСА_3 строком до 09 вересня 2021 року включно, заборонено залишати житло та покладено наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження: не відлучатися за межі міста проживання, тобто межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання. ОСОБА_3 , роз`яснено, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Прокурор зазначає, що у порушення умов обраного запобіжного заходу, 17.08.2021 року приблизно о 14:50, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського, 22-А, біля першого під`їзду побачив транспортний засіб, а саме мопед марки "YAMAHA", в замку якого знаходився ключ, після чого з корисливих мотивів та прямим умислом, не маючи ніякого права та будь-якої згоди від власника мопеда, завів мотор, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та поїхав з місця вчинення злочину. У подальшому розпорядився мопедом на власний розсуд. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 17.08.2021 року. 18.08.2021 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. У клопотанні прокурор вказує, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що обвинувачений, маючи в розпорядженні відомості про потерпілого, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду, так як ні свідки ні потерпілий в судовому засіданні не допитані, а отже вказаний ризик не зменшився.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинені кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, цей ризик також не зменшився до оголошення кінцевого рішення суду.

Більше того, з`явився новий ризик - вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищевикладене свідчить про нові ризики, не зменшення вказаних ризиків та неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, для забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже обраний раніше запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечив належну поведінку обвинуваченого.

Прокурор в клопотанні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним про покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень, тому викладене вище свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання і окрім того зазначив, що ОСОБА_3 порушив умови обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому йому необхідно змінити запобіжний захід на більш суворий. Захисник Мицюка Б.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, які передбачено ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено. Також зазначив, що 19.08.2021 року Деснянським районним судом м. Києва вже розглядалося клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні, де була винесена ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, захисник просив суд у разі задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що дійсно порушив заборону суду не залишати житло за місцем проживання, яка на нього була покладена ухвалою суду, каявся у вчиненому.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість зміни запобіжного заходу та умови, за яких така зміна можливе.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину. Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 на стадії судового розгляду, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України ґрунтується на матеріалах кримінального провадження №12021100040001491. Матеріали кримінального провадження, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України. При цьому суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів здійснюється під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

Щодо викладених обставин у клопотанні про зміну запобіжного заходу, то слід зазначити таке. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з перебуванням за місцем свого проживання: АДРЕСА_3 строком до 09 вересня 2021 року включно, заборонено залишати житло та покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження: не відлучатися за межі міста проживання, тобто межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання. ОСОБА_3 , роз`яснено, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Щодо обґрунтованості наведених прокурором ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому може переховуватися від суду. Даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки потерпілий та свідки не допитані у судовому засіданні, у зв`язку з чим існує ризик впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 . 17.08.2021 року ОСОБА_3 порушив умови обраного запобіжного заходу, а саме заборону суду залишати житло цілодобово, що підтверджується витягом з ЄРДР, підозрою від 18.08.2021 року та поясненнями самого обвинуваченого.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки обвинувачений порушив умови цілодобового домашнього арешту та є ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також суд враховує, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 200, 331, 369 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах 60 днів, тобто до 04 листопада 2021 року включно, з утриманням на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по місту Київ і Київській області).

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 90800 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Будь-які твердження чи заяви обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала судді щодо зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 08 вересня 2021 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя І.М.Омельян