Ухвала суду № 99459866, 08.09.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3051/21

2-з/295/156/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Кузнєцова Д.В. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон Плюс» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, ОСОБА_2 про визнання припиненими договору позики і договору іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон Плюс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Циклон Плюс» вчиняти дії щодо передачі іпотечного майна, а саме: частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2, площею 658,7 кв.м. (шістсот п`ятдесят вісім цілих сім десятих квадратних метри), що складаються з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; 1-ий поверх приміщення 11,12,13,14,15,16,17; 2-й поверх приміщення 1,2,3,4,5,6; 3-й поверх приміщення 1,2,3, що знаходиться (розташоване) за адресою: АДРЕСА_1 (по тексту також – Іпотечне майно), в найм (оренду), будь-яким третім особам та виконувати щодо нього інші зобов`язання без погодження з іпотекодержателем ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що 06.08.2018 між ним та ОСОБА_3 , був укладений договір позики, на виконанням умов якого заявником надано ОСОБА_3 в борг кошти в розмірі 412 500,00 грн.

13.08.2018 з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 між ОСОБА_1 та відповідачем за зустрічним позовом, укладено договір Іпотеки, відповідно до умов якого позивач за зустрічним позовом, як Іпотекодержатель, має право у випадку не виконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за договором позики отримати задоволення своїх вимог за рахунок Іпотечного майна.

ОСОБА_1 зазначає у заяві про забезпечення позову, що ТОВ «Циклон Плюс», зловживаючи своїми процесуальними правами та шляхом перешкоджання йому у реалізації визначеного договором іпотеки права, задля затягування часу та отримання прибутків від здачі майна в оренду, відносно якого вжито забезпечення, двічі зверталося із заявами до суду про забезпечення позову.

Крім цього позивач за первісним позовом намагається затягнути час задля як найдовшого використання об`єкту іпотеки у своїх цілях, шляхом здачі його в найм (оренду), хоча за Договором іпотеки від 13.08.2018 року, іпотекодавець зобов`язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (також не передавати його в найм, не передавати в наступну заставу, тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителями за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя. У своючергу ОСОБА_1 як іпотекодержатель будь-якої згоди на передачу майна в найм (оренду) не надавав.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу, що здача ТОВ «Циклон Плюс» іпотечного майна, призводить до зменшення його вартості, швидкої амортизації, знищення, руйнування, тощо, оскільки будь-якого поточного або капітального ремонту іпотекодавець не вживає, а при цьому здає об`єкт іпотеки в найм (оренду) різним суб`єктам господарювання.

Таким чином, на думку ОСОБА_1 , вкрай важливим є забезпечення позову шляхом заборони TОB «Циклон Плюс» вчиняти дії щодо передачі іпотечного майна в найм (оренду) будь-яким третім особам та виконувати щодо нього інші зобов`язання без погодження з іпотекодержателем, оскільки не забезпечення позову у даному випадку може призвести до неможливості виконання рішення суду, так як іпотечне майно фактично буде знищено, а зволікання призведе до негативних наслідків у майбутньому та неможливості задовольнити вимоги за зустрічним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, ТОВ "Циклон Плюс" просить суд визнати припиненим договору Іпотеки від 13 серпня 2018 року, укладеного між ТОВ «Циклон Плюс» та ОСОБА_1 , який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстрований в реєстрі за №4979. У свою чергу ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві просить суд в рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 06.08.2018, яка станом на 18.09.2020 становить 412 500,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення електронних торгів згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною 299 709,00 грн.

Згідно з частиною 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Одним із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150 ЦПК України, є забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

На переконання суду, ОСОБА_1 у повній мірі не обґрунтував існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позовних вимог, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що здача іпотечного майна в найм (оренду) призводить до поступового його знищення. Більше того, матеріали справи не містять допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що іпотечне майно було передано позивачем за первісним позовом в найм (оренду). Доданий до заяви про забезпечення позову акт про порушення умов договору суд оцінює критично з точки зору допустимості даного доказу в контексті підтвердження обставини передачі іпотечного майна в найм (оренду).

Окремо судом звернуто увагу, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «Циклон Плюс», одним із видів економічної діяльності позивача за первісним позовом є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

У постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 Пленум Верховного Суду України роз`яснив судам, що при встановленні відповідності виду забезпечення позову безпосередньо позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов