Рішення № 99456570, 08.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 вересня 2021 року справа №640/15457/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 );доНедержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (далі по тексту - відповідач, НААУ)

третя особаРада адвокатів міста Києва (далі по тексту - третя особа)

про1) визнання протиправними дій НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua; 2) зобов`язання НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України (http://erau.unba.org.ua)

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, зазначаючи про протиправність дій НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним складено кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту в подальшому було вилучено у нього Радою адвокатів міста Києва для призначення керівника стажування; після проходження стажування ОСОБА_1 склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 08 червня 2017 року №64 йому видано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №5924 від 13 липня 2017 року, про що свідчить копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач звертає увагу, що Радою адвокатів міста Києва після видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю внесено відомості в Єдиний реєстр адвокатів України про нього як адвоката, про що свідчить відповідний витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 16 серпня 2017 року.

Однак, незважаючи на це, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутній запис щодо ОСОБА_1 як адвоката України, що порушує право на доступ до професії адвоката та створює перешкоди у здійсненні професійної діяльності, а також згенерувати квитанцію для оплати щорічного внеску.

Ухвалою від 09 червня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/15457/21 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалами від 15 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання Національної асоціації адвокатів України про залишення позовної заяви без розгляду та відстрочення строку для подачі відзиву; відмовив Голові Ради адвокатів міста Києва у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив у зв`язку із тим, що позивач склав кваліфікаційний іспит в органі, який не наділений повноваженнями приймати кваліфікаційні іспити та видавати свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, та адміністратор першого рівня, який вносив інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_1 не мав таких повноважень на той момент і йому було заблоковано доступ до бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. На думку відповідача, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 16 серпня 2017 року є неналежним доказом на підтвердження внесення відомостей до бази даних Єдиного реєстру адвокатів України у розмінні статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому що він виданий Рафальською І.В. , яка не є головою Ради адвокатів міста Києва та не має повноважень щодо прийняття присяги адвоката, видачі з правом підпису свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та внесення відомостей до Реєстру.

У відповіді на відзив позивач вказав про необґрунтованість аргументів відповідача та додатково зазначає, що на момент подання документів, складення кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва позивач не мав відомостей щодо спорів між органами адвокатського самоврядування. Крім того, позивач звертає увагу, що рішення Ради адвокатів міста Києва про видачу позивачу свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю, як і саме свідоцтво в установленому порядку не скасовані; у свою чергу позбавлення права адвоката на заняття адвокатською діяльністю є дисциплінарним стягненням згідно зі статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому підстави для позбавлення ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю шляхом виключення відомостей щодо нього з Єдиного реєстру адвокатів України відсутні.

Третя особа у своєму письмовому поясненні підтримала доводи відзиву на позовну заяву та вказала, що надані позивачем документи не є належними доказами, оскільки видані не уповноваженою особою.

Позивач подав відповідь на пояснення третьої особи, де вказав про те, що доводи третьої особи є безпідставними та спотворюють обставини справи.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5924, видане 13 липня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 08 червня 2017 року №64, за підписом Голови Рафальської І.В.

Рада адвокатів міста Києва внесла до Єдиного реєстру адвокатів України (далі по тексту - ЄРАУ) відомості про ОСОБА_1 як адвоката, який здійснює свою діяльність в адвокатському об`єднанні «Європейський правозахист», про що позивачу видано витяг з ЄРАУ за підписом Рафальської І.В. , сформований 16 серпня 2017 року 12:36 на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як зазначено в позовній заяві, в ході пошуку реквізитів для оплати щорічного внеску, позивач виявив відсутність в ЄРАУ відомостей щодо ОСОБА_1 як адвоката. У зв`язку із чим позивач звернувся до НААУ із заявою про поновлення відомостей до ЄРАУ та надання реквізитів від 16 березня 2021 року.

Однак, на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду докази надання відповідачем відповіді на цей запит у справі відсутні.

Таким чином, виходячи з обставин справи та змісту позовних вимог, суду належить встановити чи мали місце дії НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 з ЄРАУ та чи були для цього законні підстави.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд встановив, що ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит, пройшов стажування, склав присягу адвоката України та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідач вказані обставини не заперечує.

Доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 незаконно отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або доказів скасування цього свідоцтва чи рішень Ради адвокатів міста Києва, на підставі яких його видано, відповідач до суду не надав.

Таким чином, виходячи із наявних у справі доказів, суд констатує, що ОСОБА_1 є адвокатом.

За правилами частини першої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Частина друга статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Частина четверта цієї статті установлює, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Отже, ЄРАУ ведеться зокрема метою надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, які набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та про обрані ними організаційні форми адвокатської діяльності. При цьому відомості про адвоката обов`язково вносяться до ЄРАУ зокрема радами адвокатів регіонів та є відкритими на офіційному сайті НААУ.

Оскільки позивач є адвокатом, відомості щодо нього мають бути внесеними до ЄРАУ та відкритими на сайті НААУ.

Згідно з частиною шостою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Порядку відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України. За рішенням Ради адвокатів України та/або розпорядження Голови НААУ, РАУ, Рада адвокатів України, як адміністратор Другого рівня внесення відомостей до ЄРАУ, виконує функції та обов`язки адміністратора Першого рівня по веденню ЄРАУ. При внесенні таких даних (відомостей) та/або їх зміни, адміністратор бази даних ЄРАУ Другого рівня слідує командам системи електронної бази даних ЄРАУ.

Згідно з пунктом 2.9 статті 2 Порядку інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Пункт 2.11 статті 2 Порядку визначає, що відомості (інформація) Першого рівня, внесені до ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону (адміністратори Першого рівня), щоденно обробляються адміністратором бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України на Другому рівні.

За правилами пункту 2.13 статті 2 Порядку адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її. При внесенні відомостей до бази даних ЄРАУ, адміністратор Першого рівня направляє адміністратору Другого рівня за допомогою електронної пошти чи слідуючи командам програмного продукту (системи) бази даних ЄРАУ електронну версію (скан-копії) документів, на підставі яких такі відомості внесено.

Як визначає пункт 2.14 статті 2 Порядку, в випадку сумнівів щодо достовірності чи неточності відомостей (інформації), внесених до бази даних ЄРАУ Першим рівнем, а також виявлення адміністратором Другого рівня її неповноти, адміністратор Другого рівня може витребувати додаткове підтвердження таких відомостей у раді адвокатів регіону, які остання зобов`язана надати адміністратору Другого рівня невідкладно.

Вище суд встановив, що Рада адвокатів міста Києва внесла до ЄРАУ відомості про ОСОБА_1 як адвоката, який здійснює свою діяльність в адвокатському об`єднанні «Європейський правозахист», що підтверджує наявна у справі копія витягу з ЄРАУ за підписом Рафальської І.В. , який сформований 16 серпня 2017 року 12:36 на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Проте, на сайті НААУ за посиланням https://erau.unba.org.ua/ в ЄРАУ відсутні відомості про адвоката ОСОБА_1 , що суперечить приписам статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не здобув статус адвоката та не звертався до належного адміністратора ЄРАУ Першого рівня - Ради адвокатів міста Києва, через те, що Рафальска І.В. була нелегітимним головою Ради та їй заблоковано доступ до ЄРАУ розпорядженням Голови НААУ від 10 жовтня 2016 року №80 у зв`язку з обранням нового голови Ради адвокатів міста Києва - Рябенка П.К. виходячи з такого.

По-перше, позивач вчинив всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі склав кваліфікаційний іспит та отримав відповідне свідоцтво.

Суд звертає увагу, що станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18.

По-друге, наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу Ради адвокатів міста Києва (зокрема щодо повноважності її очільників) або КДКА міста Києва, у якій позивач добросовісно склав іспит, внаслідок чого отримав відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18 при вирішенні аналогічного спору.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є, зокрема поведінка відповідача як розпорядника публічної інформації щодо її внесення/відновлення у формі відкритих даних та відомостей стосовно позивача як адвоката до ЄРАУ.

При цьому відповідач не довів, що Радою адвокатів міста Києва до ЄРАУ не внесено відомості (інформацію) щодо позивача, а також не надав належних та допустимих доказів того, що витяг з ЄРАУ за підписом Рафальської І.В. , який сформований 16 серпня 2017 року 12:36, сформований незаконно або створений з ресурсу, який не має відношення до бази даних ЄРАУ.

Суд також зауважує, що доводи відповідача зводяться до неправомірності набуття позивачем статусу адвоката через спори між органам адвокатського самовряджування.

Однак, суд констатує, що припинення права на заняття адвокатською діяльністю визначається виключно з підстав, наведених у статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Разом із тим, відповідач, на якого покладено тягар доказування, не довів суду наявність правових підстав для припинення права ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю на підставі статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та не надав суду доказів, які б підтверджували анулювання позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Стаття 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

НААУ, серед іншого, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

НААУ є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Відповідно до пункту 2.15 статті 2 Порядку у момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.

З огляду на викладене слідує, що НААУ як адміністратор Другого рівня зобов`язаний внести до ЄРАУ публічну інформацію стосовно ОСОБА_1 .

Однак, у справі відсутні докази, які б підтверджували вчинення відповідачем таких дій, що є підставою для зобов`язання НААУ вчинити дії щодо внесення публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 для відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua.

Разом із тим, позовні вимоги належить задовольнити частково, оскільки у межах спірних правовідносин поведінка відповідача виявилась у не внесенні (не відображенні) в ЄРАУ відомостей про адвоката ОСОБА_1, а не у формі вилучення відповідної інформації з ЄРАУ.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача, як адміністратора Другого рівня щодо внесення до ЄРАУ публічної інформації у відкритому доступі інформації стосовно позивача та зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до ЄРАУ.

При вирішенні цього спору суд враховує, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ).

Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) вказано, що «приватне життя» включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. The United Kingdom), заява №2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А №251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (<…>), заяви №№55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).

Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду ЄСПЛ.

Так, зокрема у пунктах 33, 35 рішення ЄСПЛ від 28 травня 2009 року у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката ЄСПЛ вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування.

У пункті 34 згаданого рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру.

З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведену вище прецедентну практику ЄСПЛ, суд вважає, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.

Таким чином, суд підсумовує, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.

У свою чергу однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення інформації про нього до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті НААУ - www.unba.org.ua, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань НААУ.

Проте, оскільки НААУ не має призначених бюджетних асигнувань, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо не внесення до відкритого доступу публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua.

3. Зобовязати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України (http://erau.unba.org.ua).

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 459,00 грн. (чотириста п`ятдесят девять гривень нуль копійок) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх; ідентифікаційний код 38488439);

Рада адвокатів міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх; ідентифікаційний код 38517528).

Суддя В.А. Кузьменко