Рішення № 99456355, 07.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Київ № 640/31754/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає у відмові здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, починаючи з 18 червня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, починаючи з 18 червня 2017 року.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначила, що при переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника мав довідку про розмір заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_1 , однак безпідставно не врахував її навіть після винесення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 26 грудня 2018 року, що призвело до зменшення розміру пенсії по втраті годувальника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що пенсія позивача перерахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням статей 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, розрахунок пенсії проведено відповідно до пунктів 11, 13 вказаної постанови, а саме - мінімальний розмір пенсії становить для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, для І групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач надіслала відповідь на відзив, в якій заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

При цьому, суд враховує подані клопотання позивача про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року в адміністративній справі №826/16869/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково - визнано протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні її з пенсії за віком на інший вид пенсії - по втраті годувальника та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення її на інший вид пенсії, з урахуванням висновків суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві вчинити дії та в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято у даній частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 18 червня 2017 року переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання вказаного рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_1 переведено на пенсію по втраті годувальника у розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без урахування заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження.

Не погоджуючись із визначеним розміром пенсії, позивач 20 жовтня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії за формулою, визначеною пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року і на підставі всіх документів, доданих до заяви про переведення на пенсію по втраті годувальника.

За результатами розгляду зазначеного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 18 листопада 2020 року №26226-27116/Г-02/8-2600/20 повідомило ОСОБА_1 , що призначення (переведення) вдовам померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пенсії у зв`язку із втратою годувальника можливе за матеріалами пенсійних справ годувальників, якщо померлі інваліди-ліквідатори отримували пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 з урахуванням довідок про заробітну плату, одержану в зоні відчуження, що підтверджено первинними документами. Додатково повідомлено, що після надання первинних документів, а саме: табель обліку робочого часу, населені пункти, особові рахунки на нараховану та виплачену заробітну плату в зоні ЧАЕС, положення про преміювання - Головним управлінням буде переглянуто розмір пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням довідок про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження.

Незгода позивача із відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно статті 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (частина 1 статті 15 Закону №796-ХІІ).

Частиною 3 статті 54 Закону №796-XII визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Статтею 57 вказаного Закону визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Кабінет Міністрів України постановою №1210 затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210).

На підставі пункту 1 цього Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку № 1210).

Згідно з підпункту 3 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Підпунктом 4 п.3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з пунктом 9 Порядку №1210 пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Отже, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Відповідно до статті 5 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Отже, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 17 квітня 2018 року № 376/2559/17.

У довідці Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження вказано про її видачу на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за травень 1986 року. Дійсність її відомостей підтверджується копіями таких відомостей, долученими до матеріалів пенсійної справи, а також довідкою про суми премії ОСОБА_2 у 1986 році.

При цьому, дійсність відомостей, вказаних в довідці Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53, відповідачем не спростована та не заперечується.

Факт наявності вказаної довідки у матеріалах пенсійної справи позивача підтверджується наданою відповідачем копією матеріалів даної справи.

Крім того, у мотивувальній частині постанови суду від 26 грудня 2018 року в адміністративній справі №826/16869/17 міститься посилання на довідку Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04.08.2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, із якою визначається пенсія.

Отже, вказана довідка перебувала у розпорядженні відповідача станом на дату прийняття рішення про переведення ОСОБА_1 із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника і позивач у спірних правовідносинах мала законні сподівання на врахування для обчислення розміру її пенсії відомостей із довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження.

Посилання відповідача на необхідність надання позивачем первинних документів судом не вбачається обґрунтованим, оскільки вимоги Порядку №1210 не передбачають подання таких документів, а вказані документи потрібні для видачі довідки про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, на підставі якої здійснюється перерахунок пенсії. Водночас, вказані первинні документи містяться в матеріалах пенсійної справи годувальника позивача.

При цьому, правомірність видачі довідки про розмір фактичної заробітної плати відповідачем не оспорюється та не спростована.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема, дії, які він повинен вчинити за законом.

З огляду на наведене в сукупності, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача щодо неврахування довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, при переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника, починаючи з 18 червня 2017 року.

На думку суду, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, починаючи з 18 червня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позивач звільнена від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, починаючи з 18 червня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Українського державного виробничо-комерційного підприємства по виготовленню та постачанню тари Концерну «Україна» від 04 серпня 2003 року №152/81-53 про розмір фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження, починаючи з 18 червня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук