Рішення № 99456287, 06.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1328

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/26314/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві,

Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - відповідач 2), адреса: 01601 місто Київ, вулиця Гончара, будинок 55а, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нескладання та неподання до Головного Управління пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 , останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру ОСОБА_1 пенсії з 90 % до 85 % під час її перерахунку станом на 01 січня 2008 року та наступних перерахунків;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 100 % визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2008 року з поверненням основного розміру пенсії 90 %; з 01 січня 2018 року без обмеження максимальним розміром з основним розміром пенсії 90 % з врахуванням при обчисленні основного розміру пенсії надбавок із сум грошового забезпечення: за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 20 % та виплатити ОСОБА_1 , 100 % визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704-2017-п «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та відповідно до вимог статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, і провести виплату недоотриманих пенсійних коштів за 2008-2020 р.р., з урахуванням сум вже отриманих позивачем з 01 січня 2008 року.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок неправомірних дій суб`єктів владних повноважень та не перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є військовим пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Обґрунтовуючи свій адміністративний позов, позивач зазначає, що пенсійним органом було неправомірно зменшено відсоток виплати пенсії від суми грошового забезпечення позивача починаючи з 2008 року, оскільки на момент призначення розмір пенсії позивача був визначений виходячи з 90 %, однак пенсійним органом було протиправно зменшено такий розмір до 85 %, тобто, за твердженнями позивача, пенсійним органом було протиправно позбавлено позивача того розміру пенсійної виплати за вислугу років, яка раніше була надана позивача законодавством України.

Також, позивач звертає увагу, що пенсійним органом, починаючи з січня 2018 року протиправно обмежено виплату визначеного пенсійного забезпечення у розмірі 50 та 75 %.

Крім того, позивач зауважив, що для перерахунку належної йому пенсії, позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій для отримання оновленої довідки, однак уповноваженим органом було відмовлено позивачу у видачі такої довідки, у зв`язку з відсутністю підстав для виготовлення такої довідки.

В обґрунтування вказаного, позивач зазначає, що 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку його пенсії з усіх складових грошового забезпечення.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними діями уповноважених органів щодо відмови у наданні довідки та перерахунку належної останньому пенсії, звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з викладеними позивачем аргументами та доводами в адміністративному позові, представником відповідача-1 було подано відзив, в якому останній зазначає наступне.

Щодо перерахунку пенсії з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення, представник відповідача-1 зазначив, що на час призначення позивачу пенсії розмір у відсотковому відношенні склад 85 % від відповідних сум грошового забезпечення, при цьому оскільки позивачу було проведено перерахунок пенсії, то відсотковий розмір пенсії не повинен перевищувати 70 %, відповідно до приписів чинного законодавства.

Також, заперечення щодо виплати 100 % суми підвищення пенсії, представником пенсійного органу було зазначено наступне.

Пунктом 2 Постанови № 103 встановлюється виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 у таких розмірах (на момент проведення перерахунку положення пп. 1,2 Постанови № 103 були чинні та підлягали обов`язковому застосуванню): з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Верховний суд в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі № 818/1076/18 висловив позицію, що постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону № 2262, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 у справі № 752/24520/17 суд вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Постанова № 103, яка прийнята пізніше ніж винесено постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року, виключає можливість її застосування до спірних правовідносин.

Позивач отримує пенсійні виплати, вид та розмір яких не зменшувався, право на перерахунок пенсії реалізовано, а тому відповідачем збережено сутність і зміст права позивача на соціальний захист.

Положення пунктів 1,2 Постанови № 103 та відповідні зміни до Порядку № 45 були скасовані рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року.

З метою встановлення порядку виплати підвищення до пенсій, перерахованих відповідно до Постанови № 103, у 2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 серпня 2019 року № 804. У зазначеній постанові встановлено, що виплата пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року відповідно до Постанови № 704, здійснюється у 2019 року в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

Умови виплати у 2020 році підвищення пенсії, перерахованої відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 103 і № 704, прийняті Кабінетом Міністрів України у постанові від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій деяким категоріям громадян».

Отже, за твердженнями представника пенсійного органу, існує єдиний законодавчий порядок перерахунку пенсій у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови № 704 Запропоноване Позивачем ігнорування зазначених правових норм у випадку перерахування його пенсії порушить однакове застосування правових норм про перерахунок пенсії.

Керуючись викладеними вище обставинами, представник пенсійного органу просив відмовити у задоволенні позову.

Також, не погоджуючись з викладеним у адміністративному позові, представником відповідача-2 було подано відзив, в якому останній зазначає, що станом на 05 березня 2019 року було відсутнє рішення Кабінету Міністрів України щодо необхідності проведення перерахунку пенсій, а відтак у ДСНС відсутні підстави для надання відповідної довідки.

Крім того, за твердженнями представника відповідача-2, відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 ДСНС готує та подає довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно на підставі списків, складених Головними управліннями Пенсійного фонду України.

При цьому, такі списки для перерахунку пенсій станом на 05 березня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві не направлялися, а відтак підстави для видачі довідки у ДСНС відсутні.

На підставі викладеного, представник відповідача-2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 2, 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII.

Позивач був звільнений у відставку за пунктом 67, підпунктом «б» (за станом здоров`я), згідно наказу МНС України від 13 жовтня 2005 року № 287.

Згідно запису у пенсійному посвідченні, пенсія позивачу призначена з 18 жовтня 2005 року.

Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ позивачу призначено пенсію в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача, пенсія останньому призначена (обчислена) з 01 квітня 2007 року із таких складових сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 242,00 грн; оклад за військове звання - 135,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 150,80 грн; грошове забезпечення збільшено на 100 % - 527,80 грн; офіцер, прапорщик 1 класу (5 %) - 12,10 грн; робота з таємними виробами, носіями, документами (10 %) - 24,20 грн; за безперервну службу (90 %) - 982,71 грн; премія (33,3 %) - 690,85 грн. Всього - 2 765,46 грн. Основний розмір пенсії 90 % (вислуга 30 років, з урахуванням участі на ЧАЕС).

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2008 року по пенсійній справі позивача, пенсія призначена (обчислена) з 01 квітня 2007 року із наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1 843,00 грн; оклад за військове звання - 135,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 791,20 грн; робота з таємними виробами, носіями, документами (10 %) - 184,30 грн; надбавка за особливо важливі завдання (100 %) - 2 769,20 грн; премія (20 %) - 1 144,54 грн. Всього - 6 867,24 грн. Основний розмір пенсії визначено 85 % (вислуга років 30).

Надалі, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704-2017-1 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у позивача виникло законне право на перерахунок пенсії і урахуванням сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та додаткових видів грошового забезпечення згідно з додатками зазначеної Постанови.

З метою виконання вимог Постанови № 704 та положень частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, ті деяким іншим категоріям осіб», якою установлено перерахувати пенсі, призначені згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 103 було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі наданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як було визначено вимогами вказаної Постанови.

Вказаний перерахунок був здійснений Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 8 750,00 грн; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 5 115,00 грн. Всього - 15 345,00 грн. Основний розмір пенсії визначено 85 %.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду України від 12 листопада 2019 року, встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 є протиправними і не чинними з дня прийняття.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункти 1 ,2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 до нього є протиправними і такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Згідно пункту 25 Рішення Верховного суду у справі № 160/8324/19 від 17 грудня 2019 року «зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та не чинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін», тобто є чинною редакція з урахуванням щомісячних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

На підставі викладених вище обставин, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою від 17 вересня 2020 року про проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року та виплати 100 % визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з урахуванням всіх надбавок передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 704 та відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом № 23400-24149/0-02/8-2600/20 від 15 жовтня 2020 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві було відмовлено позивачу здійснити перерахунок пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також 100 % проведення виплат недоотриманих пенсійних коштів.

Також, позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки, на його думку, з 05 березня 2019 року до зазначеної довідки підлягають включенню всі складові грошового забезпечення.

Листом від 22 вересня 2020 року № 03-13850/201 Державною службою України з надзвичайних ситуацій було відмовлено позивачу у наданні такої довідки у зв`язку з тим, що відповідно до роз`яснень Мінсоцполітики відсутні підстави для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, інформуючи, що питання перерахунку пенсії позивачу належить виключно до повноважень Пенсійного фонду України.

Вважаючи дії відповідачів щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії на підставі його заяви та щодо відмови перерахувати належну позивачу пенсію у відповідному та встановленому законодавством розмірі протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення. Рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом розглянуто типову справу № 160/8324/19 за позовом особи до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії та зобов`язати відповідача надати до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Рішенням Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 позов особи задоволено; визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови особі в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії; зобов`язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення особі, станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року залишено без змін рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.

За змістом рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 є зразковим для справ, у яких:

- позивачами є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ;

- відповідачем є один і той самий суб`єкт владних повноважень (орган, уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії);

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з відмовою уповноваженим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії;

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального пенсійного орану оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії та зобов`язання відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку.

З аналізу заявлених позивачем у даній справі позовних вимог, вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та надані позивачу нової довідки про грошове забезпечення відповідно до займаної посади на момент звільнення про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку.

З огляду на предмет спору в адміністративній справі, яка розглядається, суд доходить висновку, що дана адміністративна справа є типовою справою до ознак зразкової справи № 160/8324/19.

Вирішуючи зразкову справу № 160/8324/19, Верховним Судом у рішенні від 17 грудня 2019 року зазначено, що:

- згідно зі статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга); грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя);

- статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18);

- питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, за якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

- відповідно до «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі - Порядок № 45): у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1); під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (абзац перший пункту 5 у редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103).

Додатком 2 вказаного Порядку № 45 визначалась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Проаналізувавши наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що до компетенції Уряду України належить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45, проте зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та не чинними, відтак з 05 березня 2019 року (день набрання законної сили рішенням суду в справі № 826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Щодо алгоритму дій, які повинні вчинити, зокрема органи Пенсійного фонду України та органи, які уповноважені направляти довідки про перерахунок пенсії внаслідок втрати чинності положень пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, то Верховний Суд дійшов висновку, що такий алгоритм, станом на час звернення особи до уповноваженого органу про направлення довідки до органу Пенсійного фонду України, не змінився:

- відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

- згідно з абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2.6 «Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2015 року за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до цього Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

За правовою позицією Верховного Суду на відповідача-2 покладено функції зі складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком № 3-1, яким передбачено: перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії (пункт 23); про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії (пункт 24).

За висновком Верховного Суду підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Розглядаючи питання складових грошового забезпечення, які мають враховуватись під час перерахунку пенсії внаслідок визнання протиправними та не чинними рішенням суду від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18 пунктів 1, 2 постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, Верховний Суд вказав:

- постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01 березня 2018 року) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення;

- постановою Кабінету Міністрів України № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови);

- підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Верховний Суд з урахуванням наведеного правового регулювання та встановлених обставин дійшов висновку, що з 05 березня 2019 року (набрання рішенням суду в справі № 826/3858/18 законної сили) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати пенсіонер має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

При цьому, Верховним Судом ураховано, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. До моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Водночас у зазначеній справі Верховний Суд вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ дає підстави для висновку, що наявність у Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає повноваження встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначив, що відмова позивачу в підготовці та наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року є протиправною, тому відповідача-2 належить зобов`язати скласти та подати до органу Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Таким чином, керуючись вищевикладеним та з огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі № 160/8324/19, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нескладання та не подання до Головного Управління пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 , останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та зобов`язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зменшення основного розміру ОСОБА_1 пенсії з 90 % до 85 % під час її перерахунку станом на 01 січня 2008 року та наступних перерахунків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як вже було зазначено вище, позивачу, на час призначення пенсії а саме 18 жовтня 2005 року, пенсія була призначена та обчислена в розмірі 90 % грошового забезпечення.

Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, було внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

Таким чином, суд звертає увагу, що з 01 жовтня 2011 року положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін Законом України № 3668-VІ до редакції цієї статті.

Надалі, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Однак, суд зазначає, що зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд приходить до висновку, що положення статті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлено менший розмір пенсійного забезпечення від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01 квітня 2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Наведене в сукупності свідчить про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 і згодом 70 процентів грошового забезпечення не стосуються до перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 175/1665/17, від 24 квітня 2018 року справа № 686/12623/17.

Згідно з частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 103, та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-420а13.

Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 04 лютого 2019 року по зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд вказав: «Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала».

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Згідно частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в даній частині, та для наявності підстав, з урахуванням встановленої чинним процесуальним законодавством можливості, оскільки вище судом було встановлено вчинення пенсійним органом саме протиправних дій, для визнання протиправними дій пенсійного органу щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90 % на 85 % при проведені перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 90 % пенсійного забезпечення від суми грошового забезпечення з 01 січня 2008 року у відповідному розмірі з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ.

Більш того, суд зазначає, що 04 вересня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804, відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.

Так, частиною 3 статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та нормами постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804, а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж вказані постанови Кабінету Міністрів України.

Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на день проведення перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, якою було встановлено порядок перерахування та виплати пенсій відповідній категорії пенсіонерів.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що фактично постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі № 818/1076/18.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:

- з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

- з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що на думку суду, порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

При цьому, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14 серпня 2019 року № 804 взагалі не містить посилань на виконання якої норми Закону України вона прийнята.

Водночас, частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, суд зазначає, що частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Але, частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок «виплати» перерахованих пенсій, як це зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відповідно до статті 92 Конституції України вбачається, що виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України вбачається, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, виходячи з аналізу викладеного вище, суд приходить до висновку, що у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Як вже зазначалось судом вище, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не могли бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.

При цьому, суд звертає увагу, та як вже було зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, відповідно до якого обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, суд приходить до висновку, що виплата позивачу пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підлягає саме з 05 березня 2019 року.

Отже, керуючись вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в даній частині, оскільки, як встановлено судом вище виплата позивачу пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підлягає саме з 05 березня 2019 року.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати в даній частині саме протиправними дії пенсійного органу, а не бездіяльність як про те, просить позивач.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача та виходу за межі позовних вимог, а саме:

- визнання протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нескладання та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 , останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Гончара, будинок 55а, код ЄДРПОУ 38516849) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених станом на 05 березня 2019 року;

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру ОСОБА_1 пенсії з 90 % до 85 % під час її перерахунку станом на 01 січня 2008 року та наступних перерахунків;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01 січня 2008 року з урахуванням основного розміру пенсії 90 % без обмеження максимальним розміром з врахуванням при обчисленні основного розміру пенсії надбавок із сум грошового забезпечення: за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 20 %;

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням 10 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нескладання та неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 , останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

3. Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Гончара, будинок 55а, код ЄДРПОУ 38516849) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною або аналогічною ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) останній штатній посаді в МНС України для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених станом на 05 березня 2019 року.

4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру ОСОБА_1 пенсії з 90 % до 85 % під час її перерахунку станом на 01 січня 2008 року та наступних перерахунків.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01 січня 2008 року з урахуванням основного розміру пенсії 90 % без обмеження максимальним розміром з врахуванням при обчисленні основного розміру пенсії надбавок із сум грошового забезпечення: за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 20 %.

6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 05 березня 2019 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням 10 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

8. У задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.

9. Судові витрати в частині стягнення судового збору розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова