Рішення № 99456185, 30.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/4900/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Франковської А.Л., представника відповідача Черевка А.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Приватного підприємства «Ігіан» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Ігіан» звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 22.09.2020 за № 25-09-023/0474-0142 на Приватному підприємстві «Ігіан», постанови від 12.11.2020 № 25-09-023/0474/37 про накладення штрафу на Приватне підприємство «Ігіан» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 50000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем перевірка була проведена всупереч вимогам статей 3, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» необ`єктивно, упереджено, з порушенням прав суб`єкта господарювання. Вказує, що припис має містити чіткі вимоги та конкретні дії, які суб`єкт, що перевіряється, має вчинити для усунення виявлених порушень законодавства про працю, натомість оскаржуваний припис не містить таких відомостей та не ґрунтується на вимогах закону. Зазначає, що відповідачем не дотримано вимог щодо забезпечення права позивача на участь при прийнятті рішення у справі про порушення законодавства про працю, а службовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області не доведений фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи 17.09.2020 об 11:00.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення інспекційного відвідування відповідача було встановлено, що в кіоску «Тютюнові вироби» ОСОБА_1 здійснювала реалізацію продовольчих товарів та тютюнових виробів, проводила розрахунки з покупцями, виконувала обов`язки продавця продовольчих товарів, трудовий договір з ОСОБА_1 не укладався, наказ (розпорядження) про прийняття на роботу позивачем не видавався, в письмових поясненнях від 17.09.2020 директор ПП «Ігіан» ОСОБА_2 повідомила, що в кіоску ПП «Ігіан» ОСОБА_1 проходила стажування по реалізації та вивченню товару. Вказує, що ОСОБА_1 була допущена позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначає, що інспекційне відвідування проводилось відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, враховуючи те, що в наказі від 15.09.2020 № 628 «Про проведення інспекційного відвідування» та направленні на проведення контрольного заходу від 15.09.2020 № 598, міститься посилання на проведення інспекційного відвідування позивача відповідно до Порядку № 823, а твердження позивача, що інспекційне відвідування проводилось відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який втратив чинність 14.05.2019, є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що посилання відповідача на постанову Ічнянського районного суду від 19.10.2020 у справі № 733/1035/20 не може бути взято до уваги, вказаною постановою директора ПП «Ігіан» звільнено від адміністративної відповідальності.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 17.06.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_1 ; ухвалою суду від 17.06.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиною В. на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області підготовлено доповідну записку від 15.09.2020 № 663 про проведення інспекційного відвідування позивача, оскільки за результатами аналізу проведеної інформаційної та роз`яснювальної роботи суб`єкта господарювання ПП «Ігіан» щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин за дорученням Держпраці від 09.06.2020 № Д-189/1/4.-4.1-20 є ймовірність, що суб`єктом господарювання використовується праця найманих осіб без належного оформлення трудових відносин (трудового договору) (т. 1 а.с. 15-16).

На підставі вказаної службової записки, 15.09.2020 відповідачем було видано наказ № 628 про проведення інспекційного відвідування Приватного підприємства «Ігіан» щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та направлення від 15.09.2020 № 598 з терміном інспекційного відвідування з 16 по 22.09.2020 (т. 1 а.с. 14, 17).

На підставі вищезазначених наказу та направлення інспектором праці Писаною О.П. у присутності головного спеціаліста відділу праці Управління соціального захисту населення Волошко А.М. та у присутності директора Приватного підприємства «Ігіан» Франковської А.Л. було проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства «Ігіан» за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, № 25-09-023/0474 від 22.09.2020 (т. 1 а.с. 18-33).

Вказаним інспекційним відвідуванням було встановлено, що в ході інспекційного відвідування в кіоску «Тютюнові вироби» за вищевказаною адресою виявлено використання праці однієї працівниці без документального підтвердження оформлення трудових відносин. У кіоску «Тютюнові вироби» перебувала гр. ОСОБА_1 , яка виконувала трудову функцію продавця, зокрема знаходилася безпосередньо на робочому місці продавця, здійснювала продаж товару, спілкувалася з покупцями. Від письмових пояснень з приводу виконання обов`язків продавця в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » гр. ОСОБА_1 відмовилась. Факт виконання трудової функції продавця ОСОБА_1 було зафіксовано засобом фототехніки. Документальних підтверджень оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_1 директор ПП «Ігіан» ОСОБА_2 не було надано. У письмових поясненнях на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області М. Глущенка від 17.09.2020 щодо перебування на робочому місці та виконання обов`язків продавця у кіоску «Тютюнові вироби» гр. ОСОБА_1 директор ПП «Ігіан» ОСОБА_2 зазначила, що 17.09.2020 в кіоску ПП «Ігіан», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 перебувала майбутня працівниця, яка проходить стажування по реалізації та вивченню товару ОСОБА_1 .

Також 22.09.2020 Управління Держпраці у Чернігівській області винесено припис про усунення виявлених порушень № 25-09-023/0474-0142, яким зобов`язано директора ПП «Ігіан» усунути виявлене порушення у строк до 01.10.2020 (т. 1 а.с. 35-39).

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 05.10.2020 за вих. № 10-04/5115 було інформовано позивача про одержання уповноваженою посадовою особою 01.10.2020 акту інспекційного відвідування, у ході якого виявлено факти використання праці неоформленого працівника ПП «Ігіан», для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю (т. 1 а. с. 47).

12.11.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І., розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 22.09.2020 № 25-01-023/0474 щодо порушення Приватним підприємством «Ігіан» законодавства про працю, було встановлено, що працівника ОСОБА_1 фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, винесено постанову № 25-09-023/0474/37, якою на позивача на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 50000,00 грн. (т. 1 а.с. 48-49).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Так, згідно абзацу третього статті 1 Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, серед інших, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як вбачається з акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № 25-09-023/0474 від 22.09.2020, інспекційне відвідування проведено відповідачем з 17.09.2020 по 22.09.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Постанова № 295).

На підставі цієї ж Постанови № 295, а зокрема її пункту 27, відповідачем прийнято і оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень № 25-09-023/0474-0142 від 22.09.2020.

Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 Постанову № 295 визнано нечинною.

Так, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов правового висновку про те, що Порядком № 295 безпідставно поширено норми міжнародних Конвенцій на відносини, які такими Конвенціями не регулюються. Не розмежовано коло суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуватиметься зазначений порядок контролю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованою Законом України № 1985-IV від 08.09.2004 та Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, та коло суб`єктів господарювання, під час перевірки яких не застосовуватимуться такі особливості, а перевірки здійснюватимуться відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, з моменту винесення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відтак, суд зауважує, що приписи Порядку № 295 не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки останній не був чинний на момент проведення інспекційного відвідування позивача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 по справі №420/5895/18.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи, акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № 25-09-023/0474 від 22.09.2020 винесено після втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд зазначає, що порушення визначеного законом порядку здійснення певних процедур підриває основи правової держави та не може бути допустимим для існування в рамкам правового суспільства, оскільки руйнує правовий порядок в державі і створює умови для різного роду зловживань з боку суб`єктів владних повноважень і ставить їх у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.

В даному випадку, викладене свідчить про те, що проведення інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, мало місце поза межами правового регулювання, що є достатньою і самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками такого відвідування.

Судом враховується, що у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Посилання відповідача на те, що перевірка проведена у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823), суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи безумовно свідчать, що здійснюючи спірну перевірку та приймаючи оскаржуваний припис відповідач керувався саме Порядком № 295, який втратив чинність та не підлягав застосуванню. Ні акт перевірки, ні припис, не містять посилань на те, що при їх складенні відповідач керувався Порядком № 823.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що акт інспекційного відвідування є типовим, оскільки у суб`єкта владних повноважень було достатньо часу для приведення типових документів у відповідність до вимог законодавства, шляхом виключення посилання на Порядок № 295.

Прийняття наказу про призначення спірної перевірки та складення направлення із посиланням на Порядок № 823 жодним чином не є свідченням того, що перевірку було проведено, а припис складений з урахуванням нього Порядку. Наявність затвердженої форми акту про призначення перевірки також не є свідченням проведення спірної перевірки та прийняття оскаржуваного припису саме відповідно до положень Порядку № 823.

У зв`язку із викладеним, суд відзначає, що складений відповідачем акт інспекційного відвідування та наведені у ньому обставини не є належними доказами порушення позивачем вимог законодавства про працю, внаслідок чого оскаржувана постанова та припис, прийняті на підставі акту, не можуть вважатись правомірними.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що інспекційне відвідування позивача, за результатами якого прийнято спірні постанову та припис, проведено за відсутності законодавчо визначених підстав.

Суд зазначає, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу та припису про усунення виявлених порушень є встановлення під час заходу державного нагляду (контролю) порушень, проте враховуючи, що встановлення таких порушень відбулося у спосіб та в порядку не передбаченому чинним законодавством України, суд вважає, що встановлені у ході такого заходу факти не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності та винесення припису.

Суд не приймає до уваги показання свідків, оскільки вони протирічать один одному.

Суд також не приймає до уваги наданий суду та досліджений в судовому засіданні звукозапис розмови, оскільки він не є допустимим доказом в розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (серед інших джерел, рішення від 25.03.1998 у справі «Копп проти Швейцарії», пункт 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

Відповідно до частин першої, другої - четвертої статті 258 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є, зокрема, аудіо-, відеоконтроль особи.

В силу статті стаття 260 Кримінального процесуального кодексу України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень від 22.09.2020 № 25-09-023/0474-0142 та постанова Управління Держпраці у Чернігівській області від 12.11.2020 № 25-09-023/0474/37 про накладення штрафу на Приватне підприємство «Ігіан» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 50000,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Приватного підприємства «Ігіан» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Приватного підприємства «Ігіан» підлягає стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 4540,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства «Ігіан» (вул. Воскресінська, 42/6, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 33190386) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) про визнання протиправними та скасування припису, постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 22.09.2020 за № 25-09-023/0474-0142 на Приватному підприємстві «Ігіан».

Визнати протиправною та скасувати постанову від 12.11.2020 № 25-09-023/0474/37 про накладення штрафу на Приватне підприємство «Ігіан» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 50000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Приватного підприємства «Ігіан» судовий збір в розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.09.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна