Ухвала суду № 99455792, 30.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2021 року справа № 580/6312/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії податкового органу, що полягають у проведенні перевірки з порушенням строків на її проведення;

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №2/23-00-13-0317 від 05.03.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027451303 від 05.03.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027521303 від 05.03.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027481303 від 05.03.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027431303 від 05.03.2018.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Як вбачається з позовної заяви, оскаржена перевірка проведена з 02.01.2018 по 09.01.2018 та за результатами її проведення складено акт №21/23-00-13-0214/1753619950 від 16.01.2018.

Отже, у разі незгоди із строками проведення перевірки позивач мав право у шестимісячний строк звернутись за судовим захистом, тобто до 16.07.2018, однак позовна заява до суду фактично подана 25.08.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

З аналогічних підстав позивач мав право звернутись в шестимісячний строк до суду про оскарження рішення щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з того, що за наслідками касаційного перегляду справи №500/2486/19 у своїй постанові від 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду про скасування податкового повідомлення-рішення, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулювала такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

За наведеного правового тлумачення строк звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень становить 6 місяців з дати коли особа дізналась про їх існування.

У своєму позові позивач не просить поновити строк звернення до суду щодо усіх позовних вимог.

За ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Всупереч наведених вимог Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не додано до позовної заяви її копії з додатками для відповідача.

Окрім цього, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Натомість, в адміністративному позові позивач не зазначив конкретних пояснень в чому полягає його порушене право відповідачем з огляду на ту обставину, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, однак до адміністративного позову не додано доказів на підтвердження обставин викладених в адміністративному позові.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: «*;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2270 грн.

Позивачем заявлено до суду позов майнового характеру, оскільки відповідачем нараховано грошові зобов`язання в сумі 790823,15 грн. з чим не згоден позивач. Отже, зазначене рішення безпосередньо впливає на майновий стан позивача, тому позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 7908,23 грн. (790823,15х1%).

Крім того, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, тому судовий збір за дану вимогу становить 908 грн.

Отже, розмір судового збору, який повинен сплатити позивач становить 8816,23 грн. (7908,23+908).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вищенаведених недоліків позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гаращенко