Ухвала суду № 99455562, 08.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/4958/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради, у якому просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505, за період з 02.06.2020 по 02.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради від 16 червня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні державної адресної допомоги з 02.06.2021 року, згідно п.3.5 та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради (ідентифікаційний код 37542197), місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Суворова, буд.29) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", на період з 02.06.2020 по 02.12.2020., а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Заявляючи вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги за період з 02.06.2020 по 02.12.2020, позивач не наводить жодних обставин та обґрунтувань такої вимоги, як і не надає жодних доказів на підтвердження наявності обставин порушення його прав оскаржуваними діями. Натомість позовна заява містить виклад обставин та обґрунтування щодо протиправності рішення відповідача від 16.06.2021 про відмову у розрахунку щомісячної адресної допомоги.

Окремо слід звернути увагу на строки звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги за період з 02.06.2020 по 02.12.2020.

Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, оскаржуючи дії щодо відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги за період з 02.06.2020 по 02.12.2020, позивач звертається до суду у вересні 2021 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У порушення вказаних норм, до позовної заяви не додані заява про поновлення строку звернення до суду з таким позовом та докази поважності причин його пропуску.

Окремо суд звертає увагу, що позивачем не обрано спосіб захисту та поновлення порушеного права в наслідок протиправності дій відповідача та не сформульовано відповідну позовну вимогу.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому відповідно до положень ст.5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, слід звернути увагу на таке.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 202 року у розмірі 2270,00 грн.

Позивач, заявляючи клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилається на те, що він є внутрішньо переміщеною особою, а тому має спеціальні, додаткові права. Крім того, позивач посилається на скрутне матеріальне становище, яке пояснює відсутністю у його власності об`єктів нерухомого майна, що розташоване на підконтрольній території, у зв`язку з чим вимушений проживати в орендованому житлі та позбавлення його права отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Слід звернути увагу, що позивачем не надано до суду жодного доказу тяжкого матеріального становища позивача, що позбавляє суд можливості встановити наявність підстав для звільнення від сплати судового збору. Окремо суд звертає увагу на те, що позивач офіційно працевлаштований та має дохід із заробітної плати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відповідно до положень Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу позивача на те, що не надання таких доказів позбавляє суд можливості оцінити і встановити наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі “Княт проти Польщі” (“Kniat v. Poland”), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі “Єдамскі та Єдамска проти Польщі” (“Jedamski and Jedamska v. Poland”), заява № 73547/01)."

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України "Про судовий збір", станом на день постановлення даної ухвали відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у зв`язку з не наданням останнім будь-яких доказів на підтвердження фінансового становища.

Отже, з огляду на викладене позивачу слід подати до суду або документи на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або документ про сплату судового збору у сумі 1816,00 грн за дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій та визнання протиправним рішення від 16.06.2021).

Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду оформленої належним чином позовної заяви з наведеними обставинами порушення прав позивача діями відповідача щодо відмови йогму у призначенні щомісячної адресної допомоги за період з 02.06.2020 по 02.12.2020 та із сформульованими позовними вимогами відповідно до положень ст.5, 245 КАС України. До такої позовної заяви мають бути додані докази на підтвердження обставин, наведених у позові щодо порушення прав позивача оскаржуваними діями; заява про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у призначенні щомісячної адресної допомоги за період з 02.06.2020 по 02.12.2020 з доказами поважності причин пропуску такого строку та документ про сплату судового збору у сумі 1816,00 грн., або документів, які підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/4958/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя А.С. Пекний