Ухвала суду № 99455431, 08.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

йХарківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

08 вересня 2021 р. Справа № 520/9703/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, що подана порядку ст., 383 КАС України по адміністративній справі №520/9703/2020,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови в перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2020 року на підставі визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Визнано протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не складання та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді діючого військовослужбовця із зазначенням надбавок із сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Харківським окружним адміністративним судом у даній справі видано виконавчий лист.

До суду від представника позивача надійшла заява в порядку 383 КАС України, в якій останній просить суд: визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність які вчинені Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 520/9703/2020, а саме неналежне оформлення довідки про розмір грошового забезпечення від 12 жовтня 2020 року № ФХ-105468 станом на 01 січня 2020 року без урахування при оформленні довідки розмірів усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії.

Зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки: - виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 520/9703/2020, а саме: оформити належним чином та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, а також з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються в залежності від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та які встановлювалися і фактично виплачувалися на відповідній або аналогічній посаді начальника 1 відділення-мобілізаційного і обліку – заступника військового комісара, з якої він був звільнений, станом на 01 січня 2020 року на підставі пункту 5 статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статей 43, 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: - надбавки за вислугу років - 45 % (в процентному відношенні до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням); - надбавки за особливості проходження служби - 65% (в процентному відношенні до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років); - надбавки за службу в умовах режимних обмежень за роботу з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно» - 15% (в процентному відношенні до посадового окладу - згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414); - премії - 35% (в процентному відношенні до посадового окладу) (тарифний розряд - 25, вислуга років - 23 роки). Копію вищевказаної оновленої довідки також направити позивачу.

Подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 382 КАСУ.

В разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено частиною 2 статті 382 КАСУ.

За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч.4 ст. 383 КАС України.

Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).

В силу вимог ч.5 ст. 383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Тому суд зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення представника позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправна бездіяльність відповідача щодо невиконання рішень суду.

Керуючись статтями 248, 256, 382,383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача, що подана порядку ст., 383 КАС України по адміністративній справі №520/9703/2020 - залишити без задоволення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складено 08 вересня 2021 року.

Суддя Сагайдак В.В.