Рішення № 99454762, 17.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4559/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Нестеренко А.В.,

представника Державної казначейської служби України - Ткаченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області про скасування наказу Державної казначейської служби України від 15.08.2019 №449-0 та наказу управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області від 16.08.2019 №32-0 про припинення проходження ОСОБА_1 державної служби і звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління-начальника відділу надходжень та видатків Управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 04 червня 2021 року рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

07 червня 2021 року дана справа направлена Верховним Судом до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 10 червня 2021 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 липня 2021 року (т.2 а.с.54).

Ухвалою від 19 липня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначаючи, що жодних протиправних дій щодо позивача не здійснювало та законних прав не порушувало, пояснює, що до Управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області 31 липня 2019 року надійшло подання від Управління захисту економіки в Полтавській області та 02 серпня 2019 року надійшло подання Кременчуцької місцевої прокуратури, щодо необхідності проведення службового розслідування по факту вчинення заступником начальника управління - начальником відділу надходжень та видатків ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією та вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на підставі чого Управлінням державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області видано наказ від 02.08.2019 року № 30-о про проведення службового розслідування, на підставі чого звернулося до Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області про надання копій судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, після отримання постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.06.2019 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, яка набрала законної сили 05 липня 2019 року, на підставі чого 13 серпня 2019 року складений Акт службового розслідування, який направлений голові Казначейства України для прийняття відповідного рішення. Головою казначейства України видано наказ від 15.08.2019 №449-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », про що оголошено в наказі Управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області від 16.08.2019 №39-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, наполягаючи на тому, що він діяв виключно керуючись Законом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 25.06.2015 наказом ДКСУ № 574-0 та наказом УДКСУ № 22-0 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Управління Державної казначейської служби у Кременчуцькому районі.

17.06.2016 наказом ДКСУ № 374-0 та наказом УДКСУ № 24-0 її переведено без проведення конкурсу на рівнозначну посаду заступника начальника управління - начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області.

Наказом ДКСУ № 449-0 та наказом УДКСУ № 32-0 припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області 16.08.2019 у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення відповідно до пункту 3 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу" ( т.1 а.с.8-13).

ОСОБА_1 не погодилася із наказами про звільнення та оскаржила їх до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 38 Конституції України, громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» (тут і далі в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну службу», цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Підстави для припинення державної служби визначені ст. 83 Закону України «Про державну службу».

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу», державна служба припиняється у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону).

Водночас, порядок та підстави припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження визначається ст. 84 Закону України «Про державну службу».

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» однією з підстав для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Згіно з ч. 2 ст. 84 Закону України «Про державну службу», у випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2019 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП у тому, що обіймаючи посаду заступника начальника - начальника відділу доходів та видатків управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області, будучи відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно, без поважних причин, а саме 12.04.2018 о 23 год. 07 хв., подала на офіційний веб - сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2017 рік та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 850 гривень на користь держави. Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2019 року постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 04.06.2019 залишено без змін, тобто вказана постанова районного суду набрала законної сили 05 липня 2019 року (т.1 а.с.13-14).

На підставі вищезазначеної постанови, наказом Державної казначейської служби від 15.08.2019 №449-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління- начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» (т.1 а.с.29).

На виконання прийнятого наказу Державної казначейської служби від 15.08.2019 №449-о, управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області видало наказ від 16.08.2019 №32-о про припинення проходження державної служби ОСОБА_1 та її звільненням з проведенням розрахунків при звільненні.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних наказів суд приходить до висновку про його законність та обґрунтованість, оскільки вчинення позивачем правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлене рішенням суду, яке набрало законної сили, та яким його притягнуто до адміністративної відповідальності, є самостійною і достатньою правовою підставою для звільнення державного службовця згідно з пунктом 3 частини першої статті 84 Закон України «Про державну службу».

Відповідно до статті 84 Закону України про державну службу» чітко визначено порядок звільнення з посади державного службовця у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, тобто в даному випадку не передбачено проведення службового розслідування щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, в тому числі і відібрання будь-яких пояснень з цього приводу, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, яким доведено вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 172-6 КУпАП, що згідно із вимогами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства унеможливлює подальше перебування на державній службі.

Крім того, суд наголошує, що наявність такої підстави втрати права на державну службу як набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення не надає суб`єкту призначення (роботодавцю) права діяти на власний розсуд, а передбачає, винятково, звільнення, згідно з вимогами статті 84 Закону України «Про державну службу»

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 17.07.2019 у справі №140/1966/18, від 10.10.2019 у справі №813/933/18 та від 12.02.2020 у справі №809/1612/17.

Щодо доводів позивача про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності іншого виду, а не до найсуворішого у вигляді звільнення, суд вважає помилковими, оскільки настання такого факту як втрата державним службовцем права на державну службу або його обмеження не є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності у розумінні статті 65 Закону України «Про державну службу».

Звільнення на підставі пункту 3 частини 1 статті 84 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з припиненням державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу не є наслідком дисциплінарного провадження.

Водночас, на момент звільнення позивача п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» визначав однією з підстав для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 24.02.2020 у справі № №1340/3970/18, адміністративне провадження №К/9901/21936/19.

Посилання позивача на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02 жовтня 2019 року № 140-IX внесено зміни до Закону України «Про державну службу» відповідно до яких до позивача не може бути застосовано стягнення у вигляді звільнення, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані зміни набрали чинності лише 18.10.2019, тобто вже після прийняття оскаржуваних наказів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, управління державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2021 року.

Суддя С.С. Бойко