Ухвала суду № 99454743, 08.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

. 08 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/952/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву про заміну сторони виконавчого провадження № 66603877, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2021 до суду надійшла заява про заміну боржника у виконавчому листі № 440/952/21 від 29 липня 2021 року, в якому ініціатор звернення просить замінити Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ЄДРПОУ 39767930) його правонаступником Полтавською міською радою (ЄДРПОУ 24388285).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року заяву про заміну боржника у виконавчому листі призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28 серпня 2021 року до суду надійшов лист позивача, у якому повідомляється, що 26 серпня 2021 року на підставі вищевказаного виконавчого документа відкрито виконавче провадження, а відтак наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження № 66603877.

У судове засідання заінтересована особа, яка звернулась із заявою, та учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, не з`явились.

Положеннями частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати заяву в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходив з наступного.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 529-СГ від 16 січня 2021 року "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки"; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324085200:00:008:0078) у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 11 червня 2021 року.

29 липня 2021 у справі № 440/952/21 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

26 серпня 2021 року Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східнгого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на підставі вищевказаного виконавчого документа відкрито виконавче провадження № 66603877.

Судом також встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 5324085200:00:008:0078 розташована за межами населеного пункту на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 Кодексу адміністративного судочинства України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року (справа № 812/1408/16).

Крім того, суд звертає увагу на такий правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 826/14670/16: "Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції".

У випадку, що розглядається, заявник просить замінити боржника у виконавчому листі, посилаючись на відсутність у останнього права розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради".

З аналізу вищевикладеного випливає, що з 27 травня 2021 року Головне управлінню Держгеокадастру у Полтавській області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

На переконання суду, у дослідженому випадку наявні ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею земельної ділянки у комунальну власність відбулось часткове передання (набуття) адміністративної компетенції (щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування) одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) внаслідок часткового припинення адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та передані до Полтавської міської ради.

У свою чергу обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. У розглянутому випадку таким органом є Полтавська міська рада.

Так, доказів того, що земельна ділянка за кадастровим номером 5324085200:00:008:0078 наразі належить до земель комунальної власності відповідачем до суду не надано. Натомість у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23 жовтня 2020 року № 26488/82-20 значиться, що форма вказаної земельної ділянки - державна /а.с. 91/.

Суд також звертає увагу на те, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5324085200:00:008:0078 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 жовтня 2020 року НВ-6812623132020 /а.с. 48/, що також свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою".

Реєстрація права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Полтавською міською радою жодним чином не спростовує тверджень заявника про необхідність заміни сторони виконавчого провадження із ГУ Держгеокадастру в Полтавській області на Полтавську міську раду не зважаючи на підставу такої реєстрації, оскільки пункту 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України не містить таких обмежень, а в імперативному порядку крім іншого визначає, що "Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради".

З огляду на те, що ГУ Держгеокадастру в Полтавській області не було своєчасно виконано рішення суду від 19 березня 2021 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки за кадастровим номером 5324085200:00:008:0078 розташованої на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, зокрема, станом на день набрання чинності пунктом 24 розділу Х Прикінцеві положення Земельного кодексу України, то обов`язок щодо прийняття рішення про затвердження такої документації, згідно вказаного пункту 24, станом на момент розгляду вказаної заяви, покладено в даному випадку на Полтавську міську раду.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження № 66603877.

Керуючись частиною 3 статті 243, статтями 248, 374, 379 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву про заміну сторони виконавчого провадження № 66603877 задовольнити.

Допустити заміну боржника у виконавчому провадженні № 66603877 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324085200:00:008:0078) у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) на Полтавську міську раду (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 24388285)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова