Рішення № 99454638, 08.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7652/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-464-23 від 17 травня 2021 року у розмірі 23 225 грн.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваної вимоги. Зазначив, що з оскаржуваної вимоги неможливо встановити за який період нараховано заборгованість. Крім того, стверджував, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі № 440/7494/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу в розмірі 17 811,66 грн від 12 червня 2020 року № Ф-464-23. Наполягала на тому, що з 26 квітня 2018 року є інвалідом II групи, а тому взагалі звільнена від сплати єдиного внеску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення ГУ ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 28).

За результатами розгляду вищевказаних заперечень, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, останні залишено без задоволення.

21 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф-464-23 від 10 червня 2021 року на суму 23 225 грн (а.с. 61-63).

В обгрунтування заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначив, що після подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-464-23 від 17 травня 2021 року на суму 23 225 грн, від ГУ ДПС у Полтавській області отримано ще одну вимогу про сплату боргу № Ф-464-23 від 10 червня 2021 року на ту ж суму 23 255 грн.

02 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов (а.с. 96-97). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність нарахування позивачу боргу зі сплати єдиного внеску та винесення оскаржуваних рішень. Зазначив, що оскільки в інтегрованій картці платника єдиного внеску за кодом платежу 71040000 станом на 30 квітня рахувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 13 660,50 грн, в автоматичному режимі сформовано вимогу. Крім того, станом на 30 квітня 2021 року за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному внеску по коду платежу 71010000 в сумі 9564,50 грн.

09 серпня 2021 року та 16 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог та стверджував, що відповідачем нараховано повторно борг по єдиному внеску, правова оцінка, якому надавалася в судовому порядку (а.с. 118-126).

18 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення ГУ ДПС у Полтавській області на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач наполягав на правомірності нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску (а.с. 128-129).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06 серпня 2003 року зареєстрована, як фізична особа-підприємець, номер запису 25880170000008060 (а.с. 10).

З 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності (а.с. 20).

Як випливає із матеріалів справи 12 червня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області складено вимогу №Ф-464-23, якою ФОП ОСОБА_1 нараховано суму боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 17 811,66 грн.

Не погоджуючись із даною вимогою ФОП ОСОБА_1 оскаржила її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі № 440/7494/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 12 червня 2020 року №Ф-464-23 (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reestr.court.gov.ua/Review/97066617).

17 травня 2021 року ГУ ДПС у Полтавській області складено вимогу №Ф-464-23, якою від ФОП ОСОБА_1 вимагається сплати заборгованість в загальному розмірі 23 225 грн, в тому числі на рахунок НОМЕР_1 (код 71010000) всього 9 564,50 грн, в тому числі недоїмка - 9 564,50 грн, нтраф - 0 грн, пеня - 0 грн; UA098999980000355609204021631 (код 71040000) всього - 13 660,50 грн, в тому числі недоїмка - 4 488,22 грн, штрафи - 3 822,31 грн, пеня - 5 349,97 грн (а.с. 18).

10 червня 2021 року ГУ ДПС у Полтавській області складено вимогу №Ф-464-23, якою від ФОП ОСОБА_1 вимагається сплати заборгованість в загальному розмірі 23 225 грн, в тому числі на рахунок НОМЕР_1 (код 71010000) всього 9 564,50 грн, в тому числі недоїмка - 9 564,50 грн, нтраф - 0 грн, пеня - 0 грн; UA098999980000355609204021631 (код 71040000) всього - 13 660,50 грн, в тому числі недоїмка - 4 488,22 грн, штрафи - 3 822,31 грн, пеня - 5 349,97 грн (а.с. 64).

Позивач, вважаючи, що оскаржувані вимоги є протиправними, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

За пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аргументуючи вищевикладене, суд зазначає, що фізичні особи-підприємці, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу з часу досягнення ними віку з якого призначається пенсія за віком або за умови якщо вони є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу - з моменту настання вказаних обставин.

Принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1 якого визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається, зокрема, такий вид пенсії як пенсія по інвалідності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу встановлено другу групу інвалідності.

Таким чином, у позивача настали обставини за якими останній, звільняється від сплати за себе єдиного внеску, окрім випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового страхування.

Порядок нарахування, обчислення i добровільної сплати єдиного внеску, врегульований статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, частиною першою статті 10 Закону № №2464-VI визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною сьомою статті 10 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа: підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті; подала неповні або недостовірні відомості; раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови; бажає укласти договір на строк менше одного року. В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

Позивач стверджує, що заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не подавала, договір не укладався. Відповідач зазначене не спростовує, доказів інших обставин до справи не надав.

Тобто, позивач у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебував, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок у нього був відсутній.

Водночас, подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та не створює для пенсіонера жодних обов`язків перед фіскальним органом.

Отже, подання особою звітності про нарахування єдиного внеску не є визначальним для прийняття податкової вимоги, оскільки добровільна участь у сплаті єдиного внеску підтверджується не шляхом подання звітності, а шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та сплати коштів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2020 року у справі №806/1503/16.

11 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 подано "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" Форми № Д5 (річна), в якому самостійно визначила суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 9 828,72 грн.

Правомірність визначення суми єдиного внеску в сумі 9 828,72 грн на підставі вищевказаного Звіту була предметом дослідження при розгляді справи № 440/7494/20.

Так, суд при розгляді справи № 440/7494/20 встановив, що "... позивач звертався до відповідача із заявою про анулювання помилково поданого звіту по нарахуванню ЄСВ за 2018 рік, оскільки він є пенсіонером і не зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Відповідачем, в свою чергу, повідомлено, що позивачем подано звіт за 2018 рік, в якому самостійно визначено базу нарахування та суму сплати єдиного внеску, тому відсутні підстави для зняття нарахування самостійно визначених позивачем зобов`язань зі сплати ЄСВ.

... Враховуючи відсутність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску та відповідно обов`язку щодо подання звітності з єдиного внеску щодо себе, суд погоджується із твердженням позивача про помилковість подання ним Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 за 2018 рік із визначенням до сплати єдиного внеску в сумі 9828,72 грн.

Суд зазначає, що способи та порядок виправлення помилок у Звіті визначений Розділом V Порядку №435. Разом з тим, суд зазначає, що даний Розділ Порядку №435 взагалі не містить механізму виправлення помилок у Звіті згідно із додатком 5 (форма №Д5) до цього Порядку.

Розділом І Порядку № 435 визначено, що початковий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "початкова", на підставі якого створюється відповідний електронний звіт у базі даних органу доходів і зборів; скасовуючий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "скасовуюча", який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі "початкова".

Разом з тим, із додатку 5 до Порядку № 435, суд вбачає, що Звіт форми №Д5 містить типи форми як "початкова", "ліквідаційна", "призначення пенсії" та не містить такої форми як "скасовуюча".

Суд зазначає, що відсутність механізму виправлення помилок або скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі Звіту №Д5 не може бути підставою для фактичного позбавлення позивача пільг, що гарантовані йому законодавством ...".

Як випливає із розрахунку наданого відповідачем разом із відзивом на позов заборгованість по єдиному внеску за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) станом на червень 2021 року становить 13 660,50 грн, в тому числі станом на 01 січня 2019 року - 2253,01 грн, донараховано 8 190,60 грн (згідно Звіту № 28057 від 11 лютого 2019 року) та згідно Рішення № 0020272405 від 12 квітня 2021 року нараховано штраф в розмірі 3 822,31 грн та пеню в розмірі 5 349,97 грн (а.с. 96 зворотній бік).

З вищевикладеного випливає, що позивачу нараховано суму заборгованості зі сплати єдиному внеску за кодом платежу 71040000 станом на червень 2021 року в розмірі 13 660,50 грн, як по періодах коли позивач не мав пільг визначених частиною четвертою статті 4 Закону №2464-VI так і по періодах коли позивач набув такі пільги.

Так як було зазначено вище правомірність відмови відповідача врахувати відкликання ФОП ОСОБА_1 . Звіту форми Д5 за 2018 року була надана під час розгляду справи № 440/7494/20.

Крім того, як випливає із Рішення № 0020272405 від 12 квітня 2021 року позивачу нараховано штраф та пеню за період з 21 квітня 2015 року по 27 червня 2019 року, при цьому, як випливає із розрахунку штрафних санкцій штраф та пеня, зокрема, розраховувалися і в періоди коли позивач набув право на пільги щодо сплати єдиного внеску (а.с. 69-70).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Полтавській області визначаючи ФОП ОСОБА_1 суму боргу зі сплати єдиного внеску на суму 13 660,50 грн, діяло не у спосіб та порядок визначений чинним законодавством України.

Згідно оскаржуваних вимог про сплату боргу № Ф-464-23 за позивачем рахується також заборгованість по єдиному внеску за кодом платежу 71010000 в сумі 9564,50 грн.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України № 2464-VI, нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (абз.1 частини п`ятої статті 9 Закону України № 2464-VI).

Відповідно до абзацу 1, 2 частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ФОП ОСОБА_1 14 серпня 2017 року, згідно платіжного доручення № 31, сплачено 1 606 грн; 31 липня 2017 року, згідно платіжного доручення № 26, сплачено 2 365 грн та 03 серпня 2018 року; згідно платіжного доручення № 83, сплачено 5 593,50 грн (а.с. 80-81).

Згідно відомостей з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 дані кошти сплачено та зараховано на бюджетний рахунок НОМЕР_2 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність).

Суд при розгляді справи № 440/7494/20 встановив, що " ... за позивачем рахується борг зі сплати єдиного внеску на суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб за 2017 рік та згідно поданого звіту за липень 2018 року, всього на суму 9564,50 грн.

Згідно відповіді на відзив на позовну заяву, позивачем сплачувався ЄВ в розмірі 9564,50 грн, згідно платіжних доручень від 31.07.2017 № 26 на суму 2365,00 грн, від 14.08.2017 №31 на суму 1606,00 грн, від 03.08.2018 №83 на суму 5593,50 грн., який помилково перераховано ФОП ОСОБА_1 на бюджетні рахунки, призначені для обліку зобов`язань з ЄСВ для фізичних осіб-підприємців (у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування) за кодом бюджетної класифікації 71040000.

Відповідно до листа Управління у м. Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області від 22.01.2020 №ФОП/Ч/397/16-31-50-33-22 позивачу відмовлено у перерахунку коштів в сумі 9564,50 грн., з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 , оскільки відповідно до баз даних ДПІ у м. Полтаві в ІКП єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 станом на 20.01.2020 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в ІКП 71040000 для фізичних осіб-підприємців в сумі 6502,58 грн.

Водночас, суд враховує, що у зв`язку зі помилковою сплатою єдиного внеску в сумі 9564,50 грн. по коду класифікації доходів бюджету 71040000, позивачем сплачено борг по сплаті єдиного внеску, який нею нараховано у 2017 році та не оплачено в сумі 6509,64 грн., тобто до набуття статусу особи з інвалідністю та відсутністю пільг щодо сплати єдиного внеску.

Отже, внаслідок помилкової сплати позивачем єдиного внеску нарахованого на заробітну плату найманих працівників не на той розрахунковий рахунок, за ФОП ОСОБА_1 рахується борг по єдиному внеску (код платежу 71010000) в сумі 9564,50 грн.

Разом з тим, вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2020 року №Ф-464-23, нараховано ФОП ОСОБА_1 суму боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 17811,66 грн, в тому числі недоїмку в сумі 17811,66 грн., як за порушення сплати єдиного внеску за себе, як пенсіонера по інвалідності, так і сплати єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату найманих працівників, без розподілу її по коду класифікації доходів бюджету.

Враховуючи те, що суд не наділений повноваженнями щодо порядку застосування фінансової відповідальності, визначення розміру штрафних санкцій, а також не має права і повноважень самостійно, на власний розсуд, поділити суми нарахованої недоїмки, то, встановивши часткову протиправність вимоги від 12.06.2020 року №Ф-464-23, зобов`язаний поновити порушене право позивача, скасувавши зазначену вище вимогу повністю ...".

Таким чином судом при розгляді справи № 440/7494/20 встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 рахується борг по єдиному внеску (код платежу 71010000) в сумі 9564,50 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 17 травня 2021 року та від 10 червня 2021 року № Ф-464-23 на суму боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 13 660,50 грн (код бюджетної класифікації доходів 71040000).

В решті позовних вимог відмовити.

При цьому, суд зазначає, що визнання протиправними та скасування в частині вищевказаних вимог не позбавляє право ГУ ДПС у Полтавській області на вчинення, в межах визначених чинним законодавством України, дій щодо перевірки порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїдки) з єдиного внеску від 17 травня 2021 року № Ф-464-23 в розмірі 13 660,50 грн (код бюджетної класифікації доходів 71040000).

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїдки) з єдиного внеску від 10 червня 2021 року № Ф-464-23 в розмірі 13 660,50 грн (код бюджетної класифікації доходів 71040000).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко