Рішення № 99453836, 07.09.2021, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1351/21

Провадження № 2/715/448/21

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, Сучевенська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вони із відповідачкою перебували в цивільному шлюбі під час якого у них народилася донька: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на його утриманні.

Вказує на те, що відповідачка з січня 2020 року не тільки не виконує материнського обов`язку, але і не дбає про матеріальне утримання дитини, зовсім не цікавиться життям доньки. На даний час проживає в м. Чернівці та з січня 2020 року жодного разу не відвідала доньку.

Просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, проте направив до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити, справу розглядати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч.3, ч.4 ст.155 Сімейного Кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається одинакові відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні встановлено, що Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в цивільному шлюбі, під час якого в них народилася неповнолітня дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

З моменту народження дитина зареєстрована та проживає в с. Корчівці разом із позивачем ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні. До січня 2020 року допомога при народженні дитини отримувала ОСОБА_2 , проте вона залишила дитину та переїхала жити в м. Чернівці мотивуючи тим, що в неї там робота, повністю припинивши спілкування та участь у вихованні дитини. З 14 січня 2020 року ОСОБА_1 переоформив допомогу на себе і самостійно займається вихованням дочки.

ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами , станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Як вбачається з довідки №2-139 від 05 травня 2021 року та акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї виданих Сучевенською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: мати ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матеріальний стан сім`ї задовільний, є всі умови для проживання.

Згідно довідки-характеристики №01 від 12 липня 2021 року виданої житлово-будівельним кооперативом №23 ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 . Квартира знаходиться на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, є всі зручності: водопостачання, каналізація, світло, теплопостачання, газ, але мешканка квартиру у належному стані не утримує, затоплює сусідів, газ відключено за борги. Борг за утримання будинку, світло, воду, опалення, вивіз сміття станом на 12.07.2021 року складає 10 304,89 грн. У квартирі постійно шумно, ходять різні компанії, зауваження голови ЖБК та звернення сусідів ігнорує або бурхливо негативно реагує.

Відповідно до відповіді служби у справах дітей Чернівецької міської ради №1/1166 від 14 липня 2021 року, ОСОБА_2 не пускає працівників органу опіки та піклування до квартири де вона мешкає у зв`язку із чим надати акт обстеження житлово-побутових умов не представилось можливим.

Орган опіки та піклування Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області надав висновок № 55 від 27 липня 2021 року про те, що вважає за доцільне позбавлення в судовому порядку батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не надає майнову допомогу на утримання дитини, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з п. 2 ст.166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років з 01 липня 2021 року становить 2013 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, розміру мінімальної заробітної плати та обставини, які зазначені в ст. 182 СК України, а саме те, що відповідачка є здоровою, може надавати утримання своїй дитині, розмір аліментів слід визначити у розмірі 1 700 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Як передбачено ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,19,76-81,89,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити часково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительку АДРЕСА_2 відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 700 (тисячу сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 14 червня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 мешканця АДРЕСА_1 908,00 гривень у відшкодування сплаченого ним судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 908,00 гривень.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: