Ухвала суду № 99452973, 08.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 вересня 2021 р. № 400/7617/21 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О., ознайомившись з

адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Національної академії аграрних наук України, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, Конкурсної комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Державне підприємство "Дослідне господарство" Зорі над Бугом" Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України", вул. Центральна, 4, с. Яструбинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 56564, пл. Центральна, 4, с. Яструбинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 56564 Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України, вул. Васильківська, 33, м. Київ, 03022,

про:визнання протиправними та скасування рішення оформлене протоколом від 02.09.21 р. № 3, наказів від 02.09.21 р. № 346, № 345, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство «Дослідне господарство «Зорі над Бугом», Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України про:

1) визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом №3 на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» від 02.09.2021 про визначення переможцем конкурсу ОСОБА_2 ;

2) визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №346-к від 02.09.2021 «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 06 вересня 2021 року;

3) визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №345-к від 02.09.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 звільнено з 03 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України);

4) поновлення на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 03.09.2021 року.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Також КАС України надає визначення публічно-правового спору - як спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1 частини першої статті 4) та адміністративного судочинства - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, встановленому цим законом (пункт 5 частини першої статті 4).

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18 (провадження № 14-576цс18).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII до складу національних галузевих академій наук входить, у тому числі й, НААН України, яка є самоврядною науковою організацією, заснованою на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна» від 07 лютого 2002 року № 3065-III Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України. Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

НААН України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що фінансується з Державного бюджету України.

НААН України здійснює повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Законом України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V, управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до частини 1 статті 4 цього Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом №3 на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» від 02.09.2021 про визначення переможцем конкурсу ОСОБА_2 належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідач наділений повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, спір в цій частині є публічно-правовим.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема з трудових правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Вважаючи своє право порушеним внаслідок незаконного звільнення із займаної посади, позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 03.09.2021 року.

Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а суд зобов`язаний сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, поновлення на посаді стосуються захисту порушених його трудових прав внаслідок незаконного звільнення, тому вони врегульовані нормами КЗпП України і підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 по справі № 557/1986/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, позовні вимоги 2-4 про визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №346-к від 02.09.2021 «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 06 вересня 2021 року; визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №345-к від 02.09.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 звільнено з 03 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України); поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 03.09.2021 року, - не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі по цих позовних вимогах.

Позивач не позбавлений звернутися до місцевого суду в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №346-к від 02.09.2021 «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 06 вересня 2021 року; визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №345-к від 02.09.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 звільнено з 03 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України); поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 03.09.2021 року

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство «Дослідне господарство «Зорі над Бугом», Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №346-к від 02.09.2021 «Про призначення ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 06 вересня 2021 року; визнання протиправним та скасування наказу президента Національної академії аграрних наук України №345-к від 02.09.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 звільнено з 03 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України); поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» з 03.09.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко