Постанова № 9945256, 25.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 р. Справа № 15/29-10

за заявою : Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Приватного підприємства "Егідагранд", м. Вінниця

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя

          При секретарі судового засідання

          За участю представників :

          ДПІ у м. Вінниці, Федорченко Р.О., довіреність № 471/10/10 від 15.01.10 р.

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/29-10 про банкрутство Приватного підприємства "Егідагранд", м. Вінниця в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В поданій до суду заяві повідомлено, що Приватне підприємство "Егідагранд" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської радиі 27.09.2007 року.

Станом на 27.04.2010 року заборгованість Приватного підприємства "Егідагранд" перед бюджетом становить 11130328,88 грн., а саме: податок на додану вартість - 7907686,88 грн., з них: основне зобов"язання - 5271748,88 грн., фінансова санкція - 2635938,00 грн.; податок на прибуток - 3222642,00 грн., з них: основне зобов"язання - 1632331,00 грн., фінансова санкції - 1590311,00 грн.

Згідно довідок Державтоінспекції; БТІ, інспекції Державного технічного нагляду, майно за боржником не зареєстровано.

Представник кредитора 25.05.2010 р. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала.

          Боржник відзив на заяву та інших витребуваних судом документів не надав, в судове засідання не прибув. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, що направлялась господарським судом боржнику, повернута відділенням зв’язку з причин відсутності адресата за вказаною адресою.

Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб’єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб’єктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб’єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 29), в якій зазначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу, визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": (Податковий борг - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання). Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов’язання.

Заборгованість боржника Приватного підприємства "Егідагранд" перед кредитором в сумі 11130328,88 грн. вважається узгодженою і безспірною, а саме:

Дані нарахування були узгоджені в судовому порядку. Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято ухвалу № 2-а-3470/09/0270 від 30.09.2009 р. якою позов Приватного підприємства "Егідагранд" до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду (податкові повідомлення-рішення № 0001962310/0 від 19.01.2009 р.; № 0001952310/0 від 19.01.2009 р.).

Згідно п. 5.2.2 ст. 5 та п. 16.2 ст. 16 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Ознаками, що свідчать про припинення підприємницької діяльності є: відсутність майна (капіталу) - основи для господарської діяльності; відсутність майнової діяльності з виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт; відсутність економічних зв’язків з іншими суб"єктами господарювання; несплата податків, зборів (обов’язкових платежів), заборгованість перед іншими кредиторами, в тому рахунку по заробітній платі, відсутність прибутку чи інших результатів господарської діяльності; "нульова звітність", не проведення операцій на рахунках в банку, тощо.

Кредитором надано до суду докази припинення боржником підприємницької діяльності. Такими доказами є: довідки Державтоінспекції (від 19.01.2010 р.); Вінницького ОБТІ (№ 38 від 18.01.2010 р.), Вінницького міського БТІ (№ 6 від 04.01.2010 р.),; Інспекції Державного технічного нагляду (№ 753 від 30.12.2009 р.), що свідчать про відсутність реєстрації майна за боржником.

В матеріалах справи міститься довідка ДПІ у м. Вінниці № 2344/10/2а від 16.04.2010 р. із якої вбачається факт неподання боржником звітності до податкового органу більше року.

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем знаходження, про що свідчить Акт тематичної перевірки щодо знаходження суб’єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 04.03.2010 року складений комісією в складі старшого державного податкового ревізора-інспектора Леонтьева В.В. та старшого о/у ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Махині О.П. та Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, де зазначено про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Отже, одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи боржник не має активів для погашення боргу, припинив свою господарську діяльність, заборгованість перед ДПІ не сплачує, не звітує до податкового органу більше року, відсутній за місцем знаходження. Вказані ознаки є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

В судовому засіданні представником кредитора подано клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Калініна П.О. Клопотання розглянуто судом і підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій України", ст. 1, 3-1, ч. 3 ст. 6, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 93 ЦК України, ч. 2, 3 ст. 209 ГК України, ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Вінниці в сумі 11130328,88 гривень.

          Визнати боржника Приватне підприємство "Егідагранд" (21003, м. Вінниця, вул. Гліба Успенського, 91-Г, код 35445917) банкрутом.

          Відкрити ліквідаційну процедуру.

          Призначити ліквідатором арбітражного керуючого Калініна Паавло Олексійович (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, к. 411, ліцензія Серія АБ № 176087 від 25.06.2005 р.).

          Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

          Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

- Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

          Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук 7 прим.:

1 - до справи

2 - ДПІ у м. Вінниці

3 - ПП "Егідагранд" - 21003, м. Вінниця, вул. Гліба Успенського, 91-Г

4 - Державний реєстратор Вінницької міської ради

5 - Староміський відділ ДВС Вінницького МУЮ

6 - Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області

7 - арбітражний керуючий Калінін П.О. - м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, к. 411