
Справа № 418/1557/21
1-кп/418/82/21
В И Р О К
іменем України
01.09.2021 року Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді: Гуцола М.П.;
за участі: секретаря: Вороніної І.О.;
прокурора: Зиско Н.С.;
захисника: Оробцова М.Ю.;
обвинуваченої: ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 12021131490000037 від 01.05.2021 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Макіївка Донецької області, громадянки України, яка має середньо спеціальну освіту, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
із обвинувального акту та угоди про визнання винуватості слідує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 30.04.2021, приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на території міждержавного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Мілове», маючи злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, надала службовій особі Державної прикордонної служби України - інспектору прикордонного контролю 3-ї категорії відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса - старшому сержанту ОСОБА_2 , під час виконання останнім службових обов`язків в прикордонному наряді «Адміністративно - оперативна група» неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів НБУ в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а саме дві купюри номіналом 500 гривен кожна, за не притягнення останньої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто запропонувала та надала неправомірну вигоду службовій особі, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
10.06.2021 року, між виконувачем обов`язків начальника Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Зиско Н.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 було досягнуто угоду про визнання винуватості, згідно якої вони дійшли згоди щодо врегулювання кримінального провадження шляхом використання права передбаченого ст.ст. 468, 469, 472 КПК України та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.369 КК України.
Істотними обставинами для данного кримінального провадження є: повне і безумовне визнання винуватості ОСОБА_1 .
Сторони погоджуються на призначення обвинуваченой ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень.
Прокурор Зиско Н.С. в судовому засіданні зазначила, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК та КК України та просила дану угоду затвердити, призначивши обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання і вирішити інші, передбачені угодою питання.
Обвинувачена ОСОБА_1 та захисник Оробцов М.Ю. просили вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваної на відповідність вимогам, встановленим ст. 472 КПК України, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди, виходячи з наступного.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме, запропонувала та надала неправомірну вигоду службовій особі, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Прокурор та підозрювана добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
При цьому, судом з`ясовано, що підозрювана ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, ч. 2 ст. 473 КПК України, а прокурор розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд у ході розгляду угод перевіряє їх на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 471, 472 КПК України, при цьому суд не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення або визнання вини.
Відповідно до пояснень обвинуваченої, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між виконувачем обов`язків начальника Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Зиско Н.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, та на даний час таке клопотання від прокурора не надійшло.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
Витрати на проведння експертизи відсутні.
Керуючись ст. ст. 371, 374,394,395, 468, 469, 472, 473- 476 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
угоду про визнання винуватості укладену 10.06.2021 року між виконувачем обов`язків начальника Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Зиско Н.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 - затвердити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід не обирати.
Речові докази :
- грошові кошти на загальну суму 1 000 гривень, номіналом 500 гривень серії АЄ 8423407 та 500 гривень серії ХД 3189006, які упаковано до спеціального пакету НПУ серії INZ 2009759 - конфіскувати в дохід держави.
- оптичний DVD-RW диск, загальним об`ємом 4.37 GB, на якому міститься відео файли, що мають істотне значення для кримінального провадження, який поміщений до паперового конверту з пояснювальним надписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Міловський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності з вимогами ч.3 ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: М.П. Гуцол
Судове рішення № 99452454, Міловський районний суд Луганської області було прийнято 01.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 418/1557/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: