Ухвала суду № 99452026, 07.09.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1129/21

Провадження № 2-з/354/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

07 вересня 2021 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого судді – Остап`юк М.В.

за участю секретаря – Савчук М.І.

розглянувши заяву Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що в ході аналізу Публічної кадастрової карти України посадовими особами виконавчого комітету Яремчанської міської ради було встановлено, що в серпні 2021 року, всупереч вимог чинного законодавства, в урочищі «Великий» по вул. Б. Хмельницького в м. Яремче було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415, площею 0,2845 га. Відповідно до рішення Яремчанської міської ради від 13.10.2009 р. № XXVII сесія V-го скликання, земельна ділянка з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415 була виділена по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 . У 2019 році посадовими особами КНПП було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415, згідно даних Публічної кадастрової карти України, накладається на покриту лісову площу Яремчанського ПОНДВ Карпатського Національного природнього парку. За даним фактом слідчим відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області розслідується кримінальне провадження №12019090000000125 від 31.01.2019. В серпні 2021 року було зареєстровано в національній кадастровій системі переміщення земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415 на АДРЕСА_3 та суттєво змінено конфігурацію земельної ділянки, тим самим було здійснено самовільне зайняття земель, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Яремче. Матеріали технічної документації із землеустрою, отримані від сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 підтверджують, що ним в травні 2021 року на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415, яка перебуває у власності замовника на підставі Державного акта серії ЯИ № 007056, виданого 21.12.2009 р. Із зазначеного Державного акта вбачається, що земельна ділянка має форму, близьку до прямокутної, розташована в АДРЕСА_1 та межує із земельними ділянками ОСОБА_3 , КНПП та землями міської ради (дорога). Водночас, з кадастрового плану земельної ділянки, який є складовою документації із землеустрою, виготовленої ФОП ОСОБА_2 в 2021 році вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415 має суттєво відмінну конфігурацію та межує з земельними ділянками іншого суміжного користувача - ОСОБА_4 та землями КНПП, а межа з землями Яремчанської міської ради (дорога) відсутня. З інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що земельні ділянки, які станом на день подання заяви про забезпечення позову межують з земельною ділянкою з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415, знаходяться на АДРЕСА_3 . З наданих Відділом у Надвірнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:0415 вбачається, що розташування земельної ділянки було змінено три рази. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2021 року відчужив земельну ділянку за договором купівлі-продажу гр. ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що виходячи з наведеного, є підстави вважати, що ОСОБА_1 , переміщуючи земельну ділянку на землі комунальної власності із значною зміною її конфігурації, відчужуючи земельну ділянку незадовго після реєстрації речового права на неї, вчиняє дії, спрямовані на ускладнення або унеможливлення ефективного захисту конституційного права територіальної громади на землю. Відтак, за переконанням позивача, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену земельну ділянку та забороною вчиняти ряд дій, земельна ділянка може бути знову відчужена або змінено її функціональне використання, а тому, у випадку задоволення судом позовних вимог, реальне виконання судового рішення може бути істотно утрудненим, або виконання його стане неможливим.

У зв`язку з вищевикладеним, просить суд про задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 цієї статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абзацу 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Судом встановлено, що на даний час виник спір щодо зміни меж та конфігурації земельної ділянки, кадастровий номер: 2611000000:05:008:0415, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площею: 0.2845 га.

Як вбачається, за результатами співставлення Плану меж земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0415 до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 007056, виданого 21.12.2009 р. та викопіюванням з Кадастрової карти і Кадастровим планом земельної ділянки із цим же кадастровим номером, актуальними на даний час, форма та координати поворотних точок меж вказаної земельної ділянки змінені.

Заявник зазначає, що ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку одразу після реєстрації її нової конфігурації та нового місця розташування, а тому невжиття заходів забезпечення позову, в подальшому, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, та може призвести до подальшого незаконного відчуження земельної ділянки.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, а саме арешт вищезазначеної земельної ділянки, яка на праві власності належить ОСОБА_5 в частині заборони її відчужувати та забороною власнику земельної ділянки і органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно вчиняти дії по її відчуженню, в тому числі внаслідок її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, на даному етапі є обґрунтованими, співмірними із заявленими позивачем вимогами, узгоджуються з предметом позову, та не призведуть до порушення прав власника на користування вказаною земельною ділянкою.

З огляду на це, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та уникнення труднощів під час виконання судового рішення в разі задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку, що заява Яремчанської міської ради Івано-Франківської області підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2611000000:05:008:0415, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площею: 0.2845 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , в частині заборони її відчуження.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, державним реєстраторам прав на нерухоме майно) здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером: 2611000000:05:008:0415, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площею: 0.2845 га, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 , в тому числі внаслідок її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Для виконання ухвали надати її копію позивачу.

Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054286, адреса:78500, вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область.

Боржник: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя: М. В. Остап`юк