Рішення № 99451945, 03.09.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/436/21

Провадження № 2/347/321/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року Косівський районний суд, Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Борисової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа: служба у справах дітей Косівської міської ради про визнання батьківства,

в с т а н о в и в :

09.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Косівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа: служба у справах дітей Косівської міської ради про визнання батьківства, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . 17 червня 2005 року шлюб припинено шляхом розірвання, однак, після реєстрації розірвання шлюбу подружжя продовжило спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , в актовому записі про народження якого вказано відомості: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Позивач, як біологічний батько дитини, від дня народження матеріально забезпечував її розвиток та доглядав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у м. Косів Івано-Франківської області. Після смерті ОСОБА_2 , позивач, як батько дитини, звернувся до управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації із заявою про надання державної допомоги на цю дитину, але під час перевірки документів було встановлено, що в актовому записі про народження ОСОБА_3 дані про особу його батька записані зі слів матері - ОСОБА_1 відповідно до положень ст.135 Сімейного Кодексу України. У зв`язку з цим позивачу відмовлено у прийнятті документів як від батька дитини і її законного представника та рекомендовано звернутися до суду про визнання батьківства. ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного відділу ДРАЦС про видачу витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , але видати цей документ не представилось можливим, оскільки позивач не є законним представником дитини за даними ДРАЦСу. Також, ОСОБА_1 звернувся до комісії у справах дітей Косівської міської ради з клопотанням про визнання батьківства дитини, де його звернення підтримали, однак рекомендували звернутися з цього приводу до суду.

15.03.2021 року ухвалою судді вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, а справу просить розглядати без його участі.

Представник Відповідача Косівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву із проханням розглядати справу за його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву із проханням розглядати справу у його відсутності, позов підтримує.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності учасників справи на підставі наявної сукупності доказів, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав:

Так, згідно ч.1 ст.51 Конституції України: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

В силу вимог ст.128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з матір`ю дитини ОСОБА_2 у фактичних сімейних відносинах після розірвання між ними зареєстрованого шлюбу, від яких у них є спільна дитина.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 26.01.2021 року, видно що 17 червня 2005 року ОСОБА_1 розірвав шлюб із дружиною ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно копії актового запису про народження від 25.10.2017 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , прізвище якого вказане « ОСОБА_4 », відомості внесені за заявою матері (а.с.12).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть №17 від 12.01.2021 року (а.с.8).

Згідно довідки про склад сім`ї №83 від 13.01.2021 року (а.с.10) вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_5 , 2001 року народження, входять батько - ОСОБА_1 , 1978 року народження, брат - ОСОБА_3 , 2004 року народження, та брат - ОСОБА_3 , 2017 року народження.

Згідно довідки №82 від 13.01.2021 року, виданої виконкомом Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 1978 року народження: його син - ОСОБА_3 , 2017 року народження, проживає в АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно акту обстеження матеріально побутових умов сім`ї від 25.02.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але фактично проживає з трьома дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3: спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.п.2.1, 2.8 розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затвердженого наказом МЮУ від 12.01.2011 року № 96/5, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

А згідно п.2.13.1: підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За правилами ч.4 ст.29 ЦК України: місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків або одного з них.

Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

У справі «Хант проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Визнання батьківства за рішенням суду (примусовий порядок) визначено у ст. 128 СК. Відповідно до якої за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Верховний Суд роз`яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Також Верховний Суд зазначив, що хоча судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю (постанова від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Варто зазначити, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, а саме: при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина.

Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 02.06.2021 року (а.с.30) ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом із дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ; після розірвання шлюбу із дружиною продовжував проживати із нею однією сім`єю та під час цього проживання у них народився син - ОСОБА_3 , 2017 року народження, якого батько доглядав, допомагав в організації лікування в м.Івано-Франківськ. ОСОБА_1 разом із колишньою дружиною (матір`ю ОСОБА_3 , 2017 року народження) проживали до смерті останньої, після чого батько продовжив до обстеження дитини ОСОБА_3 , який отримав статус дитини-інваліда, продовжив лікування сина. ОСОБА_1 здійснює догляд за сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , влаштував у дитячий садок при Костелі в м.Косів.

Факт лікування ОСОБА_3 після смерті матері останнього батьком ОСОБА_1 підтверджується також медичним висновком №26/21 від 05.03.2021 року (а.с.31).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що її батько з мамою проживали разом постійно, батько підтримував маму та брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і морально і матеріально. Хоча документально батьки були розлучені - фактично вони проживали однією сім`єю: ОСОБА_1 лежав із мамою в роддомі, допомагав при народженні сина.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, він знайомий із сім`єю ОСОБА_4 близько двадцяти років - дружать сім`ями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом повноцінною сім`єю, ОСОБА_1 забирав дружину з роддому з сином ОСОБА_7 , мати якого не заперечувала батьківство ОСОБА_1 стосовно їх сина ОСОБА_7 . Про те, що вони розлучились йому не було відомо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що її син хрестив сина ОСОБА_1 ОСОБА_7 , вони знайомі з 2006 року - були першими сусідами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, проживали разом, старша їх дочка ОСОБА_9 дружила із її сином. Завжди думала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - подружжя. ОСОБА_2 не заперечувала батьківство відносно сина ОСОБА_10 і сумнівів у його батьківстві не виникало.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що понад двадцять років він знає сім`ю ОСОБА_1 та постійно із ними спілкувався, знав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були у зареєстрованому шлюбі, потім розлучились та нетривалий час жили окремо, але дітей виховували вони разом.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вони із дружиною ОСОБА_2 постійно жили разом як сім`я та розлучились лише формально. Дізнався, що він не зареєстрований батьком сина ОСОБА_7 лише після смерті дружини. Позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Крім того, позивач надав суду фотографії його сімейного життя із ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які підтверджують факт його участі у вихованні дитини.

З урахуванням вище наведених обставин, згоди служби у справах дітей на задоволення всіх позовних вимог, а також в інтересах як сторін, так і дитини, суд вважає за доцільне визнати батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_1 та включити останнього як батька дитини в актовий запис про народження дитини. А в зв`язку із цим слід зобов`язати Косівський районний відділ ДРАЦСу ГТУЮ в Івано-Франківській області внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та видати відповідне нове свідоцтво про народження дитини.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 126, 128-134 СК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису № 140, складеного 25 жовтня 2017 року Косівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про народження ОСОБА_3 та вказати інформацію про батька дитини: прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_1 », число місяць і рік народження - « ІНФОРМАЦІЯ_7 », громадянство «громадяни України» та видати нове свідоцтво про народження.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.С. Драч