Ухвала суду № 99451428, 06.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 280/2978/21 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40116086)

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України задоволено частково.

16.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

26.08.2021 на адресу суду надійшла заява про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 27.08.2021 призначено розгляд заяви на 06.09.2021.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника відповідача 03.09.2021 до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що 22.01.2019 між позивачем (Клієнт) та Адвокатом Вишняковою Іриною Олександрівною (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до Акту від 16.08.2021 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 22.01.2019 вказана професійна правова (правнича) допомога полягала у нижченаведеному:

попередня консультація клієнта з приводу спірних правовідносин -1 год.-1000 грн.;

складання позовної заяви та подача її до канцелярії суду- 3 год- 3000 грн.;

участь у судовому засіданні 17.05.2021-1 судодень- 2000грн.;

ознайомлення з матеріалами адміністративної справи -2 год - 2000 грн.;

складання відповіді на відзив та направлення документу стороні та суду - 3 год-3000 грн.;

участь у судовому засіданні 09.08.2021-1 судодень -2000 грн.;

участь у судовому засіданні 16.08.2021 - 1 судодень – 2000 грн.

Загальний розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом Адвокату становить 15000,00 грн.

Позивачем на підтвердження оплати послуг Адвоката надана довідка про отримання грошових коштів від 16.08.2021.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Так, попередня консультація клієнта з приводу спірних правовідносин є складовою підготовки позовної заяви, у зв`язку із чим відшкодування витрат у цій частині не підлягають задоволенню. Крім того, суд зазначає, що судове засідання 17.05.2021 не проводилося, ухвалою суду постановленою в порядку письмового провадження продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/2978/21 строком на 30 днів, підготовче засідання відкладено. Відтак, заявлені витрати у розмірі 2000,00 грн. є необґрунтованими. Отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 12000,00 грн.

Щодо зазначення відповідачем, що позивачем не надано до суду квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки про оплату таких послуг, суд зазначає наступне.

Статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду на підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, а саме відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі свої» клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також; не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати фант отримання коштів від клієнта.

Таким чином, видана довідка від 16.08.2021 про отримання грошових коштів від позивача за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги від 22.01.2019, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.08.2021 є належними доказами для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 379/1418/18 від 30.09.2021 не відноситься до предмету спору у цій справі, оскільки, предметом дослідження суду касаційної інстанції було питання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, переїздом представника до іншого населеного пункту.

Обставини справи викладені у Постанові Верховного Суду у справі № 638/7748/18 від 23.11.2020 також відрізняються від обставин даної справи. Так, у справі № 638/7748/18 інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість, позивачем було надано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у якому детально описано характер наданої правової допомоги, кількість витраченого на неї часу та ставку за годину роботи.

Отже, з огляду на викладене та врахувавши надані документи на підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового судового рішення у справі – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40116086).

В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 06.09.2021.

Суддя О.В. Конишева