Ухвала суду № 99450823, 08.09.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/9638/18

Провадження № 1-кп/0203/438/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Вусик Є.О.;

при секретарі - Залізняк І.С.;

за участю:

прокурора - Михайлюк К.К.;

обвинуваченого - ОСОБА_1 ;

захисника обвинуваченого - адвоката Киричка Г.О.;

представника потерпілого - адвоката Пугача А.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040030001094 04 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2018 року близько 13.00 год. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом, автомобілем марки «БАЗ (А079.32)» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ ВКФ «ІГРЕК», розташований: м. Дніпро вул. Караваєва, буд. 11, рухався в Шевченківському районі м. Дніпро по пр. Дмитра Яворницького з боку вул. Січових стрільців в напрямку вул. Короленко.

Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед відновленням руху керованого ним автомобіля «БАЗ (А079.32)» після тривалої зупинки, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого, в районі електричної опори №187, скоїв наїзд на гр. ОСОБА_2 , яка рухалась справа наліво за напрямком його руху по пішохідному переходу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; саден на тильній поверхні правої кисті в проекції голівки 3-ї п`ясної кістки, на тильній поверхні лівої кисті в проекції голівки 2-ї п`ясної кістки; синця на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині; садна на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки на межі середньої та нижньої третини; тупої травми правої стопи: масивної ділянки осаднення на тильній поверхні правої стопи з переходом на пальці, рваної рани нігтьової фаланги 1-го пальця, відкритого прелому нігтьової фаланги 1-го пальця правої стопи; масивної скальпованої рани лівої стопи по передньо-внутрішній поверхні глибиною до підшкірної фасції, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БАЗ (А079.32)» реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги п. 10. 1 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Вказані обставини з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали для потерпілої.

Дії ОСОБА_1 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керую транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України.

Захисник Киричок Г.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Одночасно із закриттям провадження захисник просив відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до обвинуваченого, судові витрати віднести на рахунок держави.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що йому зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення, підтримав подане захисником клопотання та надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор Михайлюк К.К. у судовому засіданні висловила думку щодо можливості закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з підстав, наведених захисником у клопотанні.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Пугач А.В., зазначив, що потерпіла ОСОБА_2 померла. Щодо клопотання сторони захисту заперечував.

Представник ТОВ ВКФ «Ігрек» Колодочка О.С. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, зазначила, що підтримує клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши клопотання захисника про закриття кримінального провадження, думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1 , вчинено 04 травня 2018 року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на дату скоєння злочину, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України, яка була визначена на момент вчинення кримінального правопорушення, передбачала санкцію у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до класифікації є злочином невеликої тяжкості в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Разом з тим, суд наголошує, що за змістом ст.ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованої у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, віднесене до категорії злочинів невеликої тяжкості, минув визначений законом строк давності, крім того, по справі відсутні обставини, які б зупиняли або переривали його перебіг, клопотання захисника підлягає задоволенню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки за приписом вказаної статті кримінального закону і п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим видом звільнення.

Що стосується цивільного позову, який заявлено представником позивача адвокатом Пугачем А.В. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Тобто, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути прийняте лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи постановлення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. У даному випадку, вирішення цивільного позову при звільнені особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-288 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Киричка Г.О. задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040030001094 04 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.

Цивільний позов представника позивача адвоката Пугача А.В. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Речові докази:

-диск CD-R (DATEX)52x зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12018040030001094;

-автомобіль «БАЗ (А079.32)», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути законному власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Є.О. Вусик