Рішення № 99449871, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/6600/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької, в якому просив суд:

визнати протиправними дії щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2021 року по теперішній час та до пільгового стажу роботи періоди: з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року,

зобов`язати повторно розглянути заяву від 01 березня 2021 року №354 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2021 року по теперішній час та до пільгового стажу роботи періоди: з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року, та зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати її призначення, тобто і 07.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 березня 2021 року звернувся до відповідача із заявою №354 про призначення пенсії на що отримав рішення №34 від 04.03.2021 року про відмову. Після надання додаткових документів відповідачем призначено пенсію.

Під час перегляду особового кабінету на веб-порталі ПФУ, позивач дізнався про не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року та до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2021 року по теперішній час. На звернення до відповідача отримав відповідь про незарахування періодів роботи в зв`язку з відсутністю атестації робочих місць, ненаданням уточнюючої довідки та несплати страхових внесків.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки спірні періоди трудової діяльності підтверджуються записами у трудовій книжці та наданими довідками, Посилання відповідача на відсутність підтвердження пільгового характеру роботи даними в спеціальному стажі в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) та наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії. На підставі наведеного просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 04 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін.

Ухвалою від 06 серпня 2021 року замінено відповідача у справі правонаступником.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив викладені позивачем обставини звернення з заявою про призначення пенсії, зазначив про таке. Позивач перебуває на обліку у відповідача з 07.03.2021 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує відсутністю протиправності в своїх діях, оскільки згідно з наданими наказами про проведення атестації робочих місць, дія наказу №157 від 06.05.1995 року втратила чинність 06.05.2000 року, а наступна атестація робочого місця була проведена, згідно з наказом №299 від 03.12.2001 року, дія наказу №830 від 01.12.2011 року втратила чинність 01.12.2016 року, а наступна була проведена 01.02.2018 року. Тому, періоди з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року та з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача, оскільки порушено порядок проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Документів (уточнюючих довідок, копій наказів про проведення атестації робочих місць, довідок та інше), підтверджуючих пільговий стаж роботи за період з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року до управління не надавалось.

Період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по теперішній час буде зараховано до пільгового стажу після надходження податкового розрахунку сплати страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру за звітний квартал.

З огляду на зазначене, керуючись положеннями Закону № 1058-ІV, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав заперечення на відзив, в якому зазначив, що відповідач безпідставно не включив спірні періоди до стажу, так як позивачем при зверненні за пенсією надано всі необхідні документи, в тому числі трудова книжка та відповідні довідки. Несвоєчасне проведення підприємством атестації робочих місць не є провиною робітника. Окрім того, підприємством стабільно нараховується заробітна плата та відповідні внески. Позивач послався на доводи позовної заяви та просив її задовольнити.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з копією паспорта позивача серії НОМЕР_2 (а.с.9-11).

Відповідно до рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №34 від 04.03.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.12-13).

В рішенні зазначено, що заявник має загальний стаж роботи 35 років 05 місяців 03 дні, а пільговий стаж за Списком №1 становить 05 років 08 місяців 00 днів. Право на призначення пенсії заявник набуде після досягнення 55 років.

У листі від 17.05.2021 року №193-208/11-3/8-0582/21 (а.с.15-16) відповідач, на звернення позивача від 07.05.2021 року, повідомив, що до пільгового/страхового стажу при призначенні пенсії не враховані такі періоди:

з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року в зв`язку з відсутністю наказу про атестацію робочих місць,

з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року в зв`язку з відсутністю довідки про пільговий характер роботи та обліку стажу в цей період за Списком №2 згідно індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб,

з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року в зв`язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб,

з 01.01.2021 року по теперішній час в зв`язку з відсутністю податкового розрахунку сплати страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру за звітний квартал.

Судом досліджена трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 від 17.07.1989 року (а.с.17-21), згідно з якою позивач працював у спірні періоди:

з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року та з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання за професією слюсаря-ремонтника ВАТ Авдіївський коксохімічний завод (записи під №№16-17 з 23.04.1996 року по 15.11.2002 року),

з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання за професією слюсаря-ремонтника ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (записи під №№37-38 з 18.02.2014 року по 31.07.2018 року),

з 01.01.2021 року у спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання за професією слюсаря-ремонтника в ТОВ «Метінвест-Промсервіс» філія №4 у м. Авдіївка (запис під №№41-42 з 01.08.2018 року).

Всі записи в трудовій книжці містять відповідні посилання на номери наказів, печатки підприємств та підписи відповідальних осіб.

Позивач надав довідки з підприємства про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії Списком № 1 за періоди (а.с.22-25, 32):

з 31.01.1992 року по 18.08.1992 року,

з 23.04.1996 року по 28.02.2002 року,

з 18.02.2014 року по 30.11.2016 року,

з 01.02.2018 року по 31.07.2018 року,

з 01.08.2018 року по теперішній час.

Позивачем також надані копії наказів про атестацію робочих місць №157 від 06.05.1995 року, №299 від 03.12.2001 року, №830 від 01.12.2011 року, №136 від 01.02.2018 року, №68 від 28.01.2019 року (а.с.27-31).

З наданого індивідуального розрахунку пенсії ОСОБА_1 , випливає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи:

з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року,

з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року,

з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року,

та до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2021 року (а.с.26).

Отже, відповідачем не заперечується проведення розрахунку виплат пенсії ОСОБА_1 без зарахування спірних періодів роботи, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Окрім того, відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1) визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з пунктом 4.2. Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу наданому підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Як випливає із зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Проте, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах та не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 працював в спірні періоди в спеціалізованому цеху з ремонту коксохімічного обладнання дільниці з ремонту дверей коксових печей коксових цехів за професією слюсаря-ремонтника, що відноситься до Списку №1.

При цьому, відповідачем не заперечується факт віднесення вищевказаної професії до пільгової за Списком №1, оскільки підприємством видані відповідні довідки на уточнення пільгового стажу та накази про атестацію робочих місць.

Однак, як випливає із змісту виданих довідок підприємства, пільгові періоди роботи позивача вказані з врахуванням проведення атестації робочих місць, в зв`язку з чим в довідках не було зазначено періоди роботи позивача з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року та з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року, тоді як інші періоди роботи за тією ж професією зазначені як пільгова.

Таким чином, враховуючи, висновки Постанови Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року та ненаданням доказів щодо змін умов праці позивача під час роботи з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року та з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року, суд вважає що відповідач протиправно відмовив позивачу у підтверджені спірного періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1 без врахування всіх обставин.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що у державному реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про спеціальний стаж та обліку стажу в період з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року за Списком №2. Вказані доводи суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Вказаний Порядок такого поняття як «спеціальний стаж» не містить, тому посилання відповідача на необхідність наявності в реєстрі застрахованих осіб відомостей про спеціальний стаж не ґрунтується на вимогах законодавства.

Доводи відповідача про відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2021 року також не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу.

Оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії позивача періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 44 Закону № 1058-IV та статті 101 Закону № 1788-XII закріплено право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу того, що він скористався наданими повноваженнями щодо перевірки достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема, відносно позивача у цій справі. Незважаючи на те, що вищезазначене підприємство зареєстровано на підконтрольній Україні території, відповідачем не підтверджено, що він направляв на адресу вказаного підприємства будь-які запити щодо зміни умов праці позивача у спірні періоди роботи.

Отже доводи позивача щодо неналежного виконання обов`язків відповідачем щодо розгляду наданих документів при призначені пенсії знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи з 01.01.2021 року по теперішній час та до пільгового стажу роботи періоди: з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу за Списком №1 та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з дати її призначення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., наведена сума відповідно до положень статті 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01.01.2021 року та до пільгового стажу роботи періоди: з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року,

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01 березня 2021 року №354 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.01.2021 року та до пільгового стажу роботи періоди: з 06.05.2000 року по 02.12.2001 року, з 01.03.2002 року по 15.11.2002 року, з 01.12.2016 року по 31.01.2018 року, та зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати її призначення, тобто з 07.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 вересня 2021 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов