Рішення № 99449865, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/7487/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини 3057 Національної гвардії України в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 13.08.2015 року по 20.04.2017 року,

зобов`язати здійснити нарахування та виплату грошової компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 13.08.2015 року по 20.04.2017 року, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу за контрактом у Військової частини 3057 Національної гвардії України в період з 13.08.2015 року по 20.04.2017 року. Проте на час звільнення відповідач протиправно не провів всі необхідні розрахунки щодо нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що і спричинило звернення до суду.

Ухвалою від 22 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач під час проходження служби з відповідною заявою грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не звертався, як це передбачено пунктом 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 Березня 2016 року № 178. Звернення ж позивача відбулось після звільнення, після втрати статусу військовослужбовця, тому не має підстав для її задоволення. В рапорті про звільнення ОСОБА_1 не вимагав виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Відповідач також надав клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати позивачем судового збору та порушенням строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.10-13).

Наказом командира Військової частини А3283 від 20.01.2020 року № 23 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.7).

Згідно витягу з наказу командира Військової частини 3057 Національної гвардії України від 20.04.2017 року № 82 солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за станом здоров`я (а.с.7).

14.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини 3057 Національної гвардії України з заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно (8).

18 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою в тому числі про виплату компенсації вартості за неотримане речове майно та надання довідки про його вартість (а.с.4).

Відповідачем 19.05.2021 року надано відповідь про відсутність підстав для грошової компенсації в зв`язку з не поданням відповідного рапорту під час звільнення (а.с.9).

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішуючи адміністративний спір, суд дійшов таких висновків.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху в зв`язку з несплатою позивачем судового збору суд залишає без розгляду, оскільки від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Даний спір виник із правовідносин під час проходження позивачем військової служби та є результатом порушення права позивача на отримання винагороди як учасника бойових дій.

Щодо суті спірних відносин суд вказує, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону № 2011).

Згідно зі статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9-1 цього Закону №2011-XII встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 24 Закону України №2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 Березня 2016 року №178 (далі - Порядок № 178), виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно з пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 Порядку №178 установлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордон служби, Адміністрацією Держспецтранс служби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 (далі - Інструкція №232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З огляду на наведені приписи діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, військовослужбовці мають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке зберігається і після звільнення їх з військової служби.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №803/774/17 та від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18.

Таким чином, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Зазначені правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають до застосування при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення військовослужбовцям.

З матеріалів справи випливає, що позивача виключено зі списків особового складу Військової частини та всіх видів забезпечення з 20.04.2017 року, тоді як грошової компенсації за недоотримане речове майно не було проведено.

Так, застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Таким чином, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Порядок № 178 не містить обмежень щодо строків звернення з заявою (рапортом) про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

У зв`язку з тим, що з позивачем не було проведено повного розрахунку, позивач звернувся до відповідача про розрахунок вартості не отриманого речового майна та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Пунктом 4 Порядку № 178 передбачено, що застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки в даній справі позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини 3057 Національної гвардії України (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 186, код ЄДРПОУ 23313948) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3057 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313948) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 13.08.2015 року по 20.04.2017 року.

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313948) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 13.08.2015 року по 20.04.2017 року, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2017 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 вересня 2021 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов