Рішення № 99449727, 07.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 р. Справа№200/6537/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача 1. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/9369/19-а від 17.09.2019, позовні вимоги позивача щодо обчислення його пенсії були задоволенні. Після виконання відповідачем рішення суду 12.12.2019, позивачу було сплачено заборгованість з пенсії з 01.01.2018. Позивач вважає, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду здійснювався з порушеннями його прав на раніше призначену пенсію. На чисельні звернення позивача, відповідач надавав відповіді, що пенсію нараховано згідно рішення суду і здійснюється доплата до суми зазначеної в рішенні. Також зазначив, що його пенсія повинна виплачуватись в раніше встановленому розмірі. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на пенсійне забезпечення.

Відповідач 1 відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Представник відповідача 2 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач порушив строк звернення до суду. Також зазначив, що управління при обчисленні пенсії позивача діяло в межах своїх повноважень та на підставі діючого законодавства України, не порушуючи прав позивача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії по інвалідності, що сторонами не спростовується.

Відповідачі в даних правовідносинах є суб`єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 07.07.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове Державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року в розмірі 12282,95 грн. (за віком), враховуючи розмір пенсії по інвалідності 90% - розмір пенсії по інвалідності склав 11054,66 грн.

У зв`язку із набранням чинності з 01.01.2017 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, розмір пенсії позивача обмежено до 10740,00 грн.

З 01.10.2017 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсію ОСОБА_1 перераховано із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, в результаті чого розмір пенсії за віком позивача було зменшено до 9030,45 грн., розмір пенсії по інвалідності (90%) - 8210,06 грн., а оскільки розмір пенсії позивача в результаті перерахунку було зменшено, то відповідач призначив пенсію позивачу в раніше встановленому та обмеженому розмірі, а саме 10740,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 №200/9369/19-а, адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними щодо зменшення виплати пенсії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії по інвалідності в розмірі 11054,66 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Пенсійного органу з питанням щодо правильності обчислення його пенсії.

У відповіді Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 24.12.2020 № 32229-30524/К-03/8-2800/20 на скаргу ОСОБА_1 від 10.11.2020, останнього було повідомлено, що на виконання рішення суду від 17.09.2019 №200/9369/19-а, з 01.01.2018 виплату пенсії по інвалідності встановлено у розмірі 11054,66 грн. (тобто встановлено доплату станом на 30.09.2017 до розміру 11054,66 грн.) та проведено всі перерахунки пенсії. Однак, проведення з 01.01.2018 перерахунки пенсії не збільшили вказаний вище розмір пенсії, оскільки відбувся перерозподіл складових пенсійної виплати (основний розмір пенсії збільшився, розмір доплати станом на 30.09.2017 зменшився). Підстави для встановлення доплат після проведення перерахунку пенсії понад розмір 11054,66 грн. відсутні.

З наявного матеріалах справи листа Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.04.201 №1430-1395/К-02/8-0580/21 вбачається, що 12.12.2019 Маріупольським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було виконано рішення суду від 17.09.2019 №200/9369/19-а, а саме здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.01.2018 в розмірі 11054,66 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним, вважаючи, що він має отримувати, як особа з інвалідністю пенсію в розмірі 90% із первинно призначеної пенсії за віком - 12282,95 грн., звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 9 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до положень п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповіднодо цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

На виконання вказаної норми законодавства відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, та в результаті розмір пенсії за віком позивача було зменшено до 9122,29 грн., розмір пенсії по інвалідності - 2529,94 грн., який в свою чергу став меншим ніж попередньо встановлений позивачу, у зв`язку з чим, відповідач залишив незмінним розмір пенсії позивача в розмірі 10740,00 грн., який йому було встановлено в результаті виконання Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI щодо обмеження розміру пенсії.

З 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії було зменшено та встановлено на рівні 13730,00 грн., що значно перевищує розмір встановленої позивачу суми пенсії по інвалідності на момент призначення, а саме 11054,66 грн.

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Закону в разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Згідно з приписами ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд наголошує, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 №200/9369/19-а, судом було встановлено, що провівши перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір якої внаслідок перерахунку зменшився, враховуючи збільшення граничного розміру пенсії з 01.01.2018 до 13730,00 грн., відповідачу слід було повернути виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності позивачу в розмірі 11054,66 грн., оскільки вказана сума з 01.01.2018 жодним нормами законодавства не обмежувалась.

Відповідачем не було враховано, що на момент призначення позивачу пенсії за віком її розмір складав 12282,95 грн., розмір пенсії по інвалідності - 11054,66 грн. і лише в силу встановлених законодавством тимчасових обмежень щодо розміру пенсії її розмір було зменшено до 10740,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності розміру призначеної пенсії позивача з зарахуванням визначених судом обставин.

На переконання суду, відповідач при виконання рішення суду від 17.09.2019 №200/9369/19-а, підійшов формально щодо його виконання, зробивши перерахунок пенсії, при цьому не збільшивши вищевказаний розмір пенсії позивача, оскільки фактично відбувся лише перерозподіл складових пенсійної виплати ОСОБА_1 .

Так, відповідачем не були взяті до уваги висновки зроблені у рішенні суду від 17.09.2019 щодо наявності розміру призначеної пенсії позивача та не враховані визначені судом обставини.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, на переконання суду при обчисленні пенсії позивача, відповідач мав розраховувати її з того, що розмір пенсії за віком мав складати - 12282,95 грн., де 90% від обчисленні пенсії по інвалідності становило би - 11054,66 грн.

За частиною другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16.09.2015.

У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" з 01.06.2021 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником відповідача 1 по справі.

Таким чином, з урахуванням висновків суду про протиправність дій відповідача, необхідним способом захисту позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при її обчисленні з 12.12.2019 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 12.12.2019 перерахунок пенсії по інвалідності виходячи з первинно призначеної пенсії за віком в розмірі 12282,95 грн.

Суд не приймає твердження відповідача щодо пропуску строку позивачем на подання даної позовної заяви, оскільки фактично позивачу було роз`яснено про обчислення його пенсії в листі Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 24.12.2020 № 32229-30524/К-03/8-2800/20.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААБ № 581444, позивач є інвалідом ІІ групи, а отже звільнений від сплати судового збору, таким чином відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 14 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову було надано договір про надання професійної правничої допомоги від №4224, укладений між адвокатським об`єднанням "Перша колегія адвокатів" в особі голови об`єднання Калініченко А.В. та позивачем ОСОБА_1 та акт прийняття-передачі наданої професійної правничої допомоги, відповідно до якого вартість наданої правової допомоги в загальному розмірі складає 5000,00 грн.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи всі зазначені обставини суд дійшов висновку щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ: 42171861), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо зменшення раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) при її обчисленні з 12.12.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(ЄДРПОУ: 13486010) здійснити з 12.12.2019 перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності виходячи з первинно призначеної пенсії за віком в розмірі 12282,95 грн. з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.. 00 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 вересня 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець