Рішення № 99449684, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/7654/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, 53), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 156 від 23.03.2021 року про не зарахування ОСОБА_1 окремих періодів стажу;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1923 від 25.02.2021 року та зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року до страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в лютому 2021 року вона звернулася до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії по інвалідності. Позивачу була призначена пенсія, але разом з тим, рішенням № 156 від 23.03.2021 року відповідач відмовив останній в зарахуванні певних періодів роботи до страхового стажу. Як зазначено в спірному рішенні, відповідач не врахував до страхового стажу періоди роботи з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року, оскільки ім`я позивача в паспорті " ОСОБА_1 ", а в трудовій книжці російською мовою - " ОСОБА_1 ". Вважає, що відповідач порушив права позивача на належне державне утримання. Також позивач надала документи, що підтверджують зміну її прізвища, зокрема, свідоцтво про шлюб і відповідний запис також містить у трудова книжка, тобто позивач надала достатньо документів на підтвердження того, що вона є власницею трудової книжки. Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 28.07.2021 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк - 5 днів з дня отримання ухвали надати суду документи, на підставі яких до нього перейшли функції відповідача у справі.

Ухвалою суду від 28.07.2021 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача у справі №200/7654/21.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав незважаючи на те, що отримав позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу про відкриття провадження від 23.06.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

27.07.2021 року засобами електронного зв`язку Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначило, що позивач 25.02.2021 року звернулася до управління із заявою № 1923 про призначення пенсії по інвалідності. За підсумками перевірки змісту та належного оформлення наданих документів встановлено, що вказаний ПІБ позивача у трудовій книжці НОМЕР_2 від 13.09.1989 року не відповідає паспортним даним, а саме у трудовій книжці ім`я російською мовою записано " ОСОБА_1 ", а в паспорті - " ОСОБА_1 ". Таким чином, період роботи з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року не враховано до страхового стажу позивача при обчисленні розміру пенсії.

У зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ у Донецькій області статусу відповідача по справі даний відзив не може вважатися заявою сторони по суті справи.

З 30.07.2021 року по 28.08.2021 року суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з відпустки.

Дослідивши подані позивачем документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є громадянкою України, згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

25.02.2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою № 1923 про призначення пенсії по інвалідності згідно ст. 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням відповідача № 156 від 23.03.2021 року до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період роботи з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року при обчисленні розміру пенсії. Рішення мотивовано тим, що ПІБ ОСОБА_1 у трудовій книжці НОМЕР_2 від 13.09.1989 року не відповідає паспортним даним, а саме у трудовій книжці ім`я російською мовою записано " ОСОБА_1 ", а в паспорті - " ОСОБА_1 ".

Не погодившись із даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося відповідач в обґрунтування не зарахування позивачу окремих періодів стажу посилається на те, що ПІБ позивача у трудовій книжці НОМЕР_2 від 13.09.1989 року не відповідає паспортним даним, а саме у трудовій книжці ім`я російською мовою записано " ОСОБА_1 ", а в паспорті - " ОСОБА_1 ".

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85) (далі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дату народження, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412, не застосовується.

Відповідно до п. 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за №58 (далі-Інструкції №58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

За приписами п.4.1 ч.1 Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У зв`язку із викладеним, суд критично оцінює твердження пенсійного органу як підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії, оскільки Інструкція №58 у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає її недійсності або нікчемності окремих записів, тобто настання наслідків саме для особи, щодо якої вона складена.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Більше того, органи Пенсійного фонду наділені правом звернення до підприємств із відповідними запитами щодо підтвердження певних відомостей щодо особи, яка звертається за призначенням пенсії, проте, доказів використання такого права відповідачем суду не надано.

Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року, внесений до трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення - 13.09.1989 року, оскільки трудова книжка позивача містить необхідні записи про спірний період роботи:

13.09.1989 року - прийнята на посаду касира-експерта І розряду в Агропромбанк СРСР;

01.12.1990 року - призначену на посаду касира-експерта відділення касового обслуговування відділу Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" м. Артемівська;

01.07.1995 року - переведена на посаду старшого касиру відділення касового обслуговування;

17.02.1999 року - переведена на посаду старшого касиру.

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином вчинені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для зарахування вищевказаного періоду роботи до страхового стажу, тому рішення відповідача № 156 від 23.03.2021 року про незарахування окремих періодів стажу є протиправним і підлягає скасуванню.

З метою сприяння зрозумілості, ефективності, а також повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає визнанню протиправним та скасування рішення відповідача № 156 від 23.03.2021 року про незарахування позивачу окремих періодів стажу, а порушені права захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 1923 від 25.02.2021 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із включенням до страхового стажу періоду роботи з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 156 від 23.03.2021 року про незарахування ОСОБА_1 окремих періодів стажу.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, 53) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за № 1923 від 25.02.2021 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із включенням до страхового стажу періоду роботи з 13.09.1989 року по 31.03.1999 року.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, 53) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.