Рішення № 99449543, 08.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Справа № 160/11149/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просив:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) в розмірі 4746 грн. 00 коп. (чотири тисячі сімсот сорок шість гривень, 00 коп.).

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 до 31.10.2017 (включно) в розмірі 3375 грн. 17 коп. (три тисячі триста сімдесят п`ять гривень, 17 коп.);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень, 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює з 19.05.2016 на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

За період служби з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року відпрацював 904 годин нічних змін. Разом з тим, в супереч постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відповідачем не було здійснено виплату доплати за службу в нічний час в розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час в повному обсязі. Крім того, позивач вказує, що відповідач в супереч положень статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" не здійснив індексацію його грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року.

Ухвалою суду від 14.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03.08.2021 року Департамент патрульної поліції надав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що виплата грошового забезпечення позивача здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 року "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання". Також вказує, що при розрахунку заборгованості по доплаті за службу в нічний час позивачем не враховано положення п. 11 Розділу ІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", яким передбачено двохгодинну перерву для відпочинку поліцейським, які несуть службу в нічний час, яка не включається в службовий час. Щодо індексації грошового забезпечення вказав, що таке право, на переконання відповідача, виникло після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 782 від 18.10.2017, якою доповнено "Порядок проведення індексації грошових доходів населення" та передбачено право на індексацію особам, що проходять службу в лавах Національної поліції. З огляду на викладене, на думку відповідача, правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, а тому просить в його задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 працює з 19.05.2016 року на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

В період служби позивачем, відповідно до розстановок несення служби, фактично відпрацьовано 904 годин нічних змін.

При цьому, як зазначає позивач, відповідачем неправомірно не доплачено грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 4764,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 цієї Постанови, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260).

Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з травня 2016 по грудень 2017 року включно, позивач відпрацював в загальній кількості 904 години нічних зміни, що підтверджується наявним матеріалами адміністративної справи.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що позивачеві виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів такого грошового забезпечення, зокрема, здійснено виплату посадового окладу, доплату за спеціальне звання, за вислугу років, а решту грошового забезпечення до граничних його розмірів компенсувалось щомісячною премією, адже у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та положень Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260) - доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений п.п. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988.

Крім того, посилання представника відповідача на можливість двохгодинної перерви для відпочинку поліцейським, які несуть службу в нічний час, яка не включається в службовий час, на переконання суду, в даному випадку не спростовують обґрунтованість розрахунку заборгованості за службу в нічний час, оскільки доказів надання такого часу відпочинку не надано. До того ж, п. 11 Розділу ІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", передбачає право, а не обов`язок поліцейського на перерву для відпочинку під час служби в нічний час до двох годин.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року становить 4746,00 грн.

Даний розрахунок проведений, виходячи з розміру посадового окладу 2400,00 грн.

Для розрахунку доплати позивачу за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року суд витребував у Департаменту патрульної поліції довідки обліку несення позивачем служби в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року, в якій повинно було бути зазначено кількість годин фактичного часу служби за кожний місяць спірного періоду при 40 годинному робочому тижні для обрахунку годинної ставки за службу в нічний час.

Втім, суд зауважує, що згідно листа відповідача від 10.06.2021 року, зокрема вказано, що ОСОБА_1 здійснено доплату за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.05.2021 на загальну суму 9588,53 грн, у тому числі:

за січень 2018 року (48 год) - 240,00 грн, за лютий 2018 року (32 год) -168,00 грн, за березень 2018 року (64 год) - 321,92 грн, за квітень 2018 року (32 год)Ц 176,84 грн, за травень 2018 року (159 год) - 804,58 грн, за 2018 року (26 год) - 137,36 грн, за серпень 2018 року (62 год) - 297,6( вересень 2018 року (64 год) - 336,00 грн, за жовтень 2018 року (64 305,45 грн, за листопад 2018 року (32 год) - 152,73 грн, за грудень 20р. 8 року (58 год) - 308,35 грн,

за січень 2019 року (56 год) - 280,00 грн, за лютий 2019 року (30 год) -157,50 грн, березень 2019 року (64 год) - 338,11 грн, за квітень 2019 року (48 год) - 252,00 грн, травень 2019 року (42 год) - 202,76 грн, червень 2019 року (22 год) - 129,23 грн, за липень 2019 року (32 год) - 146,09, грн, за серпень 2019 року (48 год) - 241,44 грн, за вересень 2019 року (481 год) -1 240,00 грн, за жовтень 2019 року (16 год) - 76,36 грн, за листопад 2019 року (32 год) - 160,00 грн, за грудень 2019 року (48 год) - 242,89 грн, за січень 2020 року (64 год) - 321,92 грн, за лютий 2020 року (40 год) 210,00 грн, за березень 2020 року (42 год) - 210,00 грн, за квітень 2020 року (54 год) - 271,62 грн, за травень 2020 року (64 год) - 356,03 грн, за червень 2020 року (48 год) - 252,00 грн, за липень 2020 року (64 год) - 292,17 серпень 2020 року (64 год) - 336,00 грн, за вересень 2020 року (18 год) -85,91 грн, за жовтень 2020 року (46 год) - 231,38 грн, за листопад 2020 року (32 год) - 160,00 грн, за грудень 2020 року (40 год) - 193,10 грн, за січень 2021 року (64 год) - 356,03 грн, за лютий 2021 року (48 год) -252,00 грн, за березень 2021 року (16 год) - 76,36 грн, за квітень 2021 року (56) - 268,80 грн.

Таким чином, суд зауважує, що докази на підтвердження виплати позивачу доплату за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 року в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не вказано доводів, не зазначено обґрунтувань та не надано доказів, які б ставили під сумнів розрахунок позивачем недоплаченої йому суми доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року, яка становить 4746,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, суд вказує, що відповідачем не доведено тих обставин, на які вони посилаються у своєму відзиві на позов.

Відтак, суд вказує, що не виплативши позивачу у повному обсязі доплату за службу в нічний час за вищевказаний період, яка становить 4746,00 грн., відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить у загальній сумі 4746,00 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по індексації грошового забезпечення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Вказана норма Закону є чинною з моменту прийняття Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

При цьому, суд вказує, що виходячи з аналізу норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення.

Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості.

Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 року у справі №420/1207/19.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року (включно) задоволенню не підлягає, оскільки така вимога є передчасною.

Щодо клопотання про стягнення з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом між позивачем та Адвокатським бюро «Юлії Крат» укладено Договір про надання правової допомоги №26/04/2021/204 від 26.04.2021 року.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро, в якості оплати послуг за Договором, грошові кошти у національній валюті – гривні, у розмір 30% від суми, що стягнута на користь Клієнта у зв`язку з виконанням договору.

Втім, як встановлено судом позивач у своєму позові просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

При цьому, суд зауважує, що такий розрахунок суперечить умовам Договору та є непідтвердженим жодним розрахунком щодо такої суми.

Отже, суд доходить висновку про необґрунтованість витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Крім того, суд вказує, що клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро, в якості оплати послуг за Договором, грошові кошти у національній валюті – гривні, у розмір 30% від суми, що стягнута на користь Клієнта у зв`язку з виконанням договору.

Втім, позивачем до суду не було надано доказів фактичного виконання договору, як умови для визначення розміру та оплати послуг за цим Договором.

Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн. є необґрунтованою та безпідставною.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем непідтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про стягнення заробітної плати – задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) в розмірі 4746 грн. 00 коп. (чотири тисячі сімсот сорок шість гривень, 00 коп.).

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський