Рішення № 99449481, 30.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року Справа № 160/8739/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати рішення № 20 від 04.03.2021 року та дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області, які полягають в не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за пунктом 4 розділу XV “Металообробка” Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, в ливарному виробництві право на пільгову пенсію мають кранівник формовочних, стержневих, землеприготувальних, обрубних і очисних відділень., періоду роботи машиністом мостового крану ливарної дільниці, механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю з 16.06.1987 по 04.02.1991 - противоправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах згідно із Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, період роботи з 16.06.1987 по 04.02.1991 на посаді машиніста мостового крану ливарної дільниці, механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 20 від 04.03.2021 року про відмову в підтвердженні періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також відмову у призначенні пенсії. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має стаж у період з 16.06.1987 по 04.02.1991 на посаді машиніста мостового крану ливарної дільниці, механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю, який дає право на прищзначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 06.08.2021 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 67320/21), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що, враховуючи той факт, що позивачка звернулась до органу Пенсійного фонду України у віці 53 роки, необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 складає 10 рокі, необхідний страховий стаж — 23 роки. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працювала у районах Крайньої Півночі: з 17.04.1987 — “принята в цех 13 транспортной рабочей по второму розряду на Северный судоремонтный завод г. Советская Гавань Хабаровського края” (мовою оригіналу); 04.02.1991 - “уволена по собственному желанию по уходу за ребенком дошкольнего возраста ст. 31 КзоТ РСФСР”. Отже, відповідно до наданих документів стаж зараховано за час безпосередньої роботи у районі Крайньої Півночі. Таким чином, у ОСОБА_1 право для призначення пільгової пенсії за роботу у районах Крайньої Півночі відсутнє, оскільки не відпрацьовано 15 календарних років на роботах у районах Крайньої Півночі. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зарахування до стажу роботи періоду з 16.06.1987 по 04.02.1991 на посаді машиніста мостового крану ливарної дільниці, механічного цеху в Північному судноремонтному заводі м. Советская-Гавань Хабаровського краю є безпідставними.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , працювала, зокрема у періоди:

- 17.04.1987 року прийнята в цех 13 транспортной рабочей по второму розряду на Северный судоремонтный завод г. Советская Гавань Хабаровського края” (мовою оригіналу) (наказ № 121 від 22.04.1987 р.),

- 16.06.1987 року переведена машиністом мостового крану на ливарну дільницю механічного цеху (наказ № 197 від 25.06.1987 р.),

- 04.02.1991 року звільнена за власним бажанням (наказ № 16 від 28.01.1991 р.).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 20 від 04.03.2021 року встановлено, що наданими документами не підтверджено, що заявниця працювала на умовах, зазначених в Списках № 1 та № 2, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах. За таких обставин комісією прийнято рішення, що підтвердження періоду роботи з 20.04.1987 по 04.02.1991 року для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 не має підстав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” необхідним є: 1) не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і посад із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Також пунктом 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою НОМЕР_1 , підтверджено, що позивач у період з 16.06.1987 року по 04.02.1991 року працювала машиністом мостового крану на ливарній дільниці механічного цеху в Северный судоремонтный завод г. Советская Гавань Хабаровського края” (мовою оригіналу).

Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, до якого віднесена посада «Машиніст завалочних машин, завалочних кранів и шаржир-машин» (розділ ХІ Металообробка, підрозділ Ливарне виробництво).

Таким чином, професія позивача, яку вона займала у період з 16.06.1987 року по 04.02.1991 року, згідно записів у трудовій книжці, віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо наявності у трудовій книжці позивача даних про те, що посада позивача відноситься до професій, посад та робіт за Списком № 1 та № 2, суд також вказує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Також частиною 6 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” вказано, що контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

На підставі викладеного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 20 від 04.03.2021 року щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, періоду роботи машиністом мостового крану ливарної дільниці механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю з 16.06.1987 р. по 04.02.1991 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи машиністом мостового крану ливарної дільниці механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю з 16.06.1987 р. по 04.02.1991 р.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2128381057.1 від 18.05.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 20 від 04.03.2021 року щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, періоду роботи машиністом мостового крану ливарної дільниці механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю з 16.06.1987 р. по 04.02.1991 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи машиністом мостового крану ливарної дільниці механічного цеху в Північного судноремонтного заводу м. Советская-Гавань Хабаровського краю з 16.06.1987 р. по 04.02.1991 р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 серпня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков