Рішення № 99449424, 09.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Справа № 160/5208/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/000111/1 від 06.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/000156/1 від 10.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною контракту). Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 відкрито провадження у справі № 160/5208/21 та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.04.2021.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.04.2021 підготовче засідання по справі № 160/5208/21 відкладено на 17.05.2021.

13.05.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2.ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Рішення містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 рішень також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

14.05.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в адміністративному позові та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

17.05.2021 підготовче засідання по справі № 160/5208/21 відкладено до 24.05.2021.

18.05.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано аналогічну правову позицію, що і у відзиві та зазначено, що до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішень про коригування митної вартості призвела відсутність документального підтвердження числових значень заявленої митної вартості товарів.

24.05.2021 судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

20.08.2019 між позивачем та YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO. LTD. (Китай) укладено контракт № KL/2, у відповідності до умов якого YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO. LTD. (Китай) зобов`язався поставити товар, а позивач зобов`язався його оплатити.

Кількість, асортимент, ціна товару, умови поставки вказуються сторонами у специфікаціях.

Відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, Специфікації № 2020-3 від 24.06.2020, рахунків-фактур: № KL2020-3A від 15.07.2020, № KL2020-3A від 29.07.2020, було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партії товарів (мотоблоків та грунтофрез), загальна вартість якої склала 265 920,00 дол.США.

Вартість транспортних витрат до кордону України склала 4 280 дол.США.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB-Циндао, Китай, згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».

Також, сторони погодили умови оплати за специфікацією № 2020-3 від 24.06.2020 протягом 90 днів з моменту поставки товару.

У специфікації № 2020-3 від 24.06.2020 сторони погодили умови поставки FOB, найменування товару та умови оплати, а також строк поставки.

Позивачем були оформлені електронні митні декларації зареєстровані за № UA110150/2020/016101 від 30.09.2020 та № UA110150/2020/01891 від 09.11.2020.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу його визначення позивач разом із митними деклараціями подав митному органу наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір;

- специфікацію;

- рахунки фактури;

- пакувальні листи;

- сертифікат країни походження;

- технічні характеристики;

- заявки на перевезення, інвойси на фрахт, акти виконаних робіт, довідки про вартість транспортних витрат;

- коносаменти.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею були додатково витребувані у позивача наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка); 3) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначення договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивач листами від 05.10.2020 № 815 та від 10.11.2020 № 890 надав додаткові пояснення та прайс-листи виробника/постачальника, комерційні пропозиції виробника/постачальника.

06.10.2020 та 10.11.2020 митницею прийняті Рішення про коригування митної вартості № UА110150/2020/000111/1 та № UА110150/2020/000156/1 (далі - Рішення), якими була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

У відповідності до ст. 52 МК України 07.10.2020 та 09.11.2020 товар випущено у вільний обіг за МД № UА110150/2020/016536 та № UА110150/2020/018491.

Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 1 833 778,56 грн.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товарів на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, щодо спірних ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

1. Не надані до митного оформлення товару документи, що підтверджують оплату вартості товару відповідно до Специфікацій;

2. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікації, інвойси) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару;

3. Неподання декларантом ТОВ «ПК «ДТЗ» експортних декларацій свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових; перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копій декларацій країни відправлення;

4. Декларантом не надано документального підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості транспортної складової;

5. Не надано до митного оформлення документів, що підтверджують оплату за перевезення вантажу;

6. Прайс-лист компанії YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO. LTD. від 17.06.2020 та комерційна пропозиція від 17.06.2020, надані декларантом, містять цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД від 09.11.2020 № UA110150/2020/018491.

Щодо вказаних обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

По-перше, митниця визнає той факт, що на момент декларування обох спірних партій товарів та винесення обох спірних рішень, термін для оплати вартості товар відповідно до умов Специфікацій не сплинув. У зв`язку з цим оплата товариством здійснена не була, банківський платіжний документ, підтверджуючий її здійснення був відсутній у товариства, тому надати його митному органу не надавалось можливим, про що товариство повідомило митницю листами в процесі консультацій щодо декларування спірних партій задекларованих товарів.

Відповідно до п. 4 ст. 2 ст. 53 МКУ, платіжний документ, на підтвердження здійсненого розрахунку митної вартості товару, надається митниці декларантом виключно у разі якщо оплачено рахунок.

Більш того, у будь-якому випадку умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються і митниця мала можливість визначити ціну товару, як складову митної вартості на підставі інших поданих до митного оформлення документів: зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього, рахунку на оплату, прайс-листі, комерційній пропозиції, відомості у яких повною мірою кореспондуються між собою, піддаються обчисленню, не містять розбіжностей, тобто дозволяли митному органу здійснити перевірку розрахунку митної вартості задекларованих товарних партій.

По-друге, в обох зазначених випадках партії товарів поставлялись на умовах FОВ - Циндао, Китай згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».

Базис поставки FОВ «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Відповідно до п. 3.1.1. Контракту, його сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов`язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, час прибуття судна.

Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, наряду з витратами на включення вартості пакування та маркування у фактурну вартість товару (п. 4.2. Контракту), до неї також включені витрати на завантаження на борт судна, що прямо передбачено п. 3.1.1. Контракту та відноситься до його основних умов.

Верховний Суд, в постановах від 02.03.2018 по справі № 804/2997/17, від 12.03.2019 по справі № 817/604/17 висловив наступний правовий висновок: «Згідно базису поставки FОВ Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FОВ складається зі: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику і транспортуванні до складу або магазину.

Отже, зазначені митницею витрати на завантаження товару на борт судна включені до фактурної ціни товару та не потребують додаткового підтвердження.

По-третє, щодо тверджень митниці про неподання декларантом копій декларацій країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається за його наявності на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності , які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом № KL-2 (п. 3.5, 3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України ні КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення .

Підприємством митниці надані документи (контракт, специфікація, інвойси, пакувальні листи, коносаменти), які не мають розбіжностей у числових значеннях і у своїй сукупності підтверджують ціну товару, що підлягала сплаті.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копій митних декларацій суперечать положенням Митного кодексу України.

По-четверте відповідно до пунктів 1.2, 4.3 договору перевезення вантажу морським транспортом № 1510/912/2019 від 15.10.2019, детальні умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

У разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

У поданих декларантом для здійснення митного оформлення обох спірних випадках документах: заявках на перевезення вантажу морським транспортом до Договору перевезення, інвойсах на оплату фрахту, актах виконаних робіт, довідках про вартість транспортних витрат зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами Контракту і не потребує додаткового відображення в окремих комерційних документах.

Надані товариством митниці первинні документи підтверджують факт включення перевантаження у загальну вартість фрахту та відсутність у підприємства додаткових витрат.

Перевезення вантажу в усіх спірних випадках здійснювалось відповідно до коносаментів компанією - Перевізником, як мультимодальне, тобто здійснюване декількома видами транспорту, відповідальність за яке несе один перевізник.

З наведеного вбачається, що Коносамент, за яким здійснювалось морське перевезення спірних партій товарів по кожній з означених вище поставок, є єдиним та достатнім документом, що підтверджує здійснення такого перевезення - надано до митного оформлення.

Вимога митного органу про надання іншого транспортного документу посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується виключно на припущеннях. Факт наявності такого документу нічим не підтверджується.

Твердження митниці щодо наявності різних відомостей про включення додаткових витрат в пункті 11 Заявок на здійснення міжнародного морського перевезення є помилковим, оскільки у п. 11 обох заявок зазначена вартість перевезення включаючи, а не виключаючи (як зазначає митниця) додаткові витрати.

Щодо зауважень митниці відносно невідповідності маршруту перевезення у заявках та рахунках на оплату послуг морського перевезення спірної партії товару - вони також є помилковими, оскільки Заявки на здійснення міжнародного морського перевезення укладені сторонами в рамках договору № 1510/912/2019 і є його невід`ємною частиною.

У п. 1 обох Заявок зазначено маршрут проходження, а не перевезення вантажу: порт Циндао, Китай - порт Південний, Україна - місто Дніпро, Україна. В той же час, у пункті 11 Заявок чітко визначено, що оплата здійснюється за перевезення вантажу за межами території України - з порту Циндао до порту Південний. Таким чином, компанія «Global Container Lines Latvija SIA» надала послуги з перевезення виключно за межами України, про що свідчать зазначені вище документи. По території України нею не здійснювалось перевезення і саме тому у рахунках про оплату перевезення, в актах виконаних робіт наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) за межами України і будь-яких інших відомостей у цих документах не може бути зазначено.

Відповідно до ч. 11 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Таким чином, зазначеною правовою нормою визначено, що витрати на транспортування після ввезення на територію України не включаються до митної вартості задекларованих товарів, тому документи, їх підтверджуючі не повинні були подаватись митниці декларантом.

По-п`яте, на момент декларування обох спірних партій товарів та винесення обох спірних рішень, термін для оплати вартості перевезення товарів відповідно до рахунків на їх оплату не сплинув. У зв`язку з чим, оплата позивачем здійснена не була, тому надати банківські платіжні документи, підтверджуючі їх здійснення, не було можливим.

По-шосте, прайс-лист та комерційна пропозиція не є первинними документами, а тому їх відсутність, в жодному разі не може свідчити про не підтвердження митної вартості товару та відповідно стати додатковою підставою для коригування митної вартості товару у бік збільшення.

Крім викладеного, суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 року справа № 815/6827/17, від 22.04.2019 року справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 року справа № 815/3400/17.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/000111/1 від 06.10.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/000156/1 від 10.11.2020.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) сплачений судовий збір у розмірі 22 700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 09.07.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко