
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 вересня 2021 року Справа №160/12586/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану у справі №160/12586/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач (в т.ч. з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 30.07.1980 по 02.09.1987 до страхового стажу та відмови у призначенні пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 30.07.1980 по 02.09.1987 до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня набуття ОСОБА_1 права на пенсію, а саме: з 13.05.2021;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 29.08.2006; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею витрати в розмірі 1816,00 грн. (судовий збір), 713,70 грн. (судовий збір за подачу заяви про забезпечення доказів) та 4200, 00 грн. (витрати на правову допомогу).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/12586/21, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Разом із адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення доказів по справі (вх. №73555/21), в якій заявник просить витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву від 13.05.2021 про призначення ОСОБА_1 пенсії, шляхом витребування означеної заяви для огляду в судовому засіданні та долучення належним чином засвідченої копії заяви від 13.05.2021 до матеріалів справи.
В обгрунтування означеної заяви ОСОБА_1 зазначила, що 13.05.2021 вона звернулася до відповідача із заявою про призначення позивачу пенсії за віком, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 17.05.2021 було відмовлено у призначенні пенсії. Заявник зазначає, що копію заяви їй не було видано, у зв`язку з чим, на думку заявника, існує вірогідність, що така заява взагалі може бути знищена або втрачена, що в свою чергу унеможливить подальший розгляд даної справи та єдиним підтвердженням подання нею цієї заяви є лише розписка про одержання заяви від 13.05.2021 (реєстраційний номер - 04575-2854, код заяви - 3890830492). Заявник зауважує, що у разі знищення або втрати цієї заяви неможливо буде суду встановити суть заяви, її зміст і додані до неї документи, у зв`язку з чим оригінал цієї заяви слід витребувати у відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №160/12586/21 заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2021 о 14:30.
Заявник або її уповноважений представник, як і представник відповідача у судове засідання від 06.09.2021 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
У частині 4 статті 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов`язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв`язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, визначений частиною четвертою цієї статті, а також у разі відмови у позові (ч. 5 ст. 114 КАС України).
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
У відповідності до положень статті 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Статтею 117 КАС України встановлено, що заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.
Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:
1) у невідкладних випадках;
2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;
3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суд зазначає, що інститут забезпечення доказів в адміністративному процесі дозволяє створити умови для ефективної реалізації процесу доказування в разі неможливості одержання (потенційної можливості втрати, знищення, псування засобів доказування, загрози смерті свідка тощо) чи виникнення ускладнень у разі надання відповідних доказів (через обставини, які потребуватимуть додаткових людських, економіко-майнових, часових ресурсів та ін.) під час судового розгляду справи.
Аналізуючи наведені вище положення у зіставленні з вимогами заявника суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
В даному ж випадку, заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, яке й одразу також було подано позивачем, адже обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що позивач не може отримати копії документів, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, а не у тому, що такі документи в майбутньому не вдасться отримати взагалі.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення доказів слід відмовити, адже останнім не наведено жодних обставин, які б свідчили про можливу втрату чи/або неможливість отримання таких документів в майбутньому.
Водночас, згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі №160/12586/21 судом вже витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 13.05.2021 для залучення до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, суд дішов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення доказів у справі №160/12586/21.
Керуючись ст.ст. 114-117, 248, 256 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №160/12586/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.В. Царікова
Судове рішення № 99449405, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 06.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/12586/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: