Рішення № 99449348, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/8006/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Щадила Анатолія Антоновича про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2021 року до Дніпропетровского окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Щадила Анатолія Антоновича, в якій позивач просить:

- визнати дії начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Щадило Анатолія Антоновича по порушенню та не виконанню вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині де зазначено, що у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та на вимогу пред`явити службове посвідчення, протиправними.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач, перебуваючи 22.04.2021р. біля будівлі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі – ГУ НП в Дніпропетровській області), звернувся до особи з запитанням чи є вона поліцейським та після отримання позитивної відповіді на це питання попрохав цю особу пред`явити своє службове посвідчення, на що, в супереч приписам ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», отримав відмову, з посиланням на відсутність такого посвідчення при собі, при цьому, вищевказана особа представилася, що вона є начальником ГУ НП в Дніпропетровській області. Наведені обставини підтверджуються відеозаписом, який розміщено на сторінці позивача у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/profile.php?id=100008647566584. Таким чином, при зверненні позивача, як громадянина, начальником ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 порушено вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: відповідачем не було названо своє прізвище, посаду, спеціальне звання та на вимогу позивача не пред`явлено службове посвідчення, у зв`язку із чим такі дії відповідача є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року від 24 травня 2021 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 908,00грн.; належним чином засвідчених копій електронних доказів, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, а саме: відповідного відеозапису, засвідченого електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", для суду та для відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 24 травня 2021 року, позивачем 01.06.2021р. усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8006/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 30.07.2021 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

28 липня 2021 року до суду надійшов відзив представника ГУ НП в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що викладені у позові доводи не відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, суд не бере до уваги вищевказаний відзив, позаяк, як вказано вище, він підписаний представником ГУ НП в Дніпропетровській області Полівчуком Д.П., який відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має повноваження вчиняти дії саме від імені юридичної особи - ГУ НП в Дніпропетровській області (в порядку самопредставництва юридичної особи), проте, документів на підтвердження повноважень Полівчука Д.П. на представництво інтересів саме начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Щадила Анатолія Антоновича, який є відповідачем у цій справі, до матеріалів справи не надано, у зв`язку із чим не можна вважати поданий цієї особою відзив документом по суті справи, поданим повноважним представником.

При цьому, станом на 06.09.2021р. відповідач – начальник ГУ НП в Дніпропетровській області Щадило А.А. своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, від нього до суду не надходили будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати відзив на позовну заяву в більш пізній термін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258-262 КАС України, а також з урахуванням того, що з 16.08.2021р. по 03.09.2021р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22.04.2021р. ОСОБА_1 , перебуваючи біля адміністративної будівлі ГУ НП в Дніпропетровській області, яка розташована за адресою: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, звернувся до начальника ГУ НП в Дніпропетровській області Щадила А.А., який йшов до цієї будівлі, з питанням чи є останній поліцейським та після отримання на це питання позитивної відповіді попрохав відповідача пред`явити своє службове посвідчення, з посиланням на те, що в нього (у позивача) наявна інформація, яка відповідає вимогам ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: повідомлення про події, які загрожують публічній безпеці.

Після цього ОСОБА_2 представився позивачеві, зазначивши, що він є начальником ГУ НП в Дніпропетровській області, та запропонував ОСОБА_1 пройти до його службового кабінету в будівлі ГУ НП в Дніпропетровській області, на що позивач погодився.

У службовому кабінеті ОСОБА_2 пред`явив ОСОБА_1 своє службове посвідчення та заслухав наявне у позивача повідомлення про події, які, на думку останнього, загрожують публічній безпеці.

Всі вищевказані обставини підтверджені відеозаписом, що розміщений на сторінці позивача у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 наявність якого визнається самим позивачем, про що він і зазначає у власному позові.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Основні обов`язки поліцейського визначено у ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За приписами ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Стверджуючи про порушення відповідачем вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», позивач посилався на те, що начальником ГУ НП в Дніпропетровській області Щадилом А.А. при зверненні позивача, як громадянина, не було пред`явлено службове посвідчення, а також не було названо своє прізвище, посаду, спеціальне звання.

Разом з тим, дослідженими судом доказами, а саме відеозаписом, що розміщений на сторінці позивача у соціальній мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/profile.php?id=100008647566584(https://www.facebook.com/100008647566584/videos/2639320069699553/), спростовано вищевказані доводи ОСОБА_1 , позаяк цим відеозаписом зафіксовано, що одразу після звернення позивача до відповідача останній представився, назвавши свою посаду, та запропонував ОСОБА_1 пройти до свого службового кабінету, де ОСОБА_2 було пред`явлено своє службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук, а ОСОБА_1 його оглянуто. Також після пред`явлення свого службового посвідчення відповідач заслухав наявну у позивача інформацію, яка, на думку останнього, свідчить про наявність подій, що загрожують публічній безпеці.

Пред`явлення відповідачем свого службового посвідчення у своєму службовому кабінеті, а не одразу на вулиці жодним чином не порушило прав позивача та не перешкодило останньому переконатися перед викладенням ним наявної у нього інформації в тому, що така інформація отримується саме поліцейським, особу якого підтверджено відповідним службовим посвідченням, тим паче, що службове посвідчення пред`явлене відповідачем протягом нетривалого часу з моменту вимоги позивача його пред`явити (11 хвилин після вимоги позивача його пред`явити), що підтверджено вищевказаним відеозаписом.

Таким чином, вищевказаним відеозаписом підтверджено реалізацію позивачем свого права на звернення до поліцейського, особу якого підтверджено відповідним службовим посвідченням, пред`явленим позивачеві, з інформацією, яка, на думку останнього, свідчить про наявність подій, що загрожують публічній безпеці.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідачем було дотримано вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» при зверненні до нього 22.04.2021р. позивача, а тому позовні вимоги останнього є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, тим більше, що позивачем не надано жодних доказів того, що оскаржуваними діями відповідача були порушені його права, свободи чи інтереси.

Водночас, суд зазначає, що згідно зі статтею 5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.

Системний аналіз зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

Вказані правові позиції містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 167/592/17, від 31 липня 2018 року по справі №348/9/17, від 23 жовтня 2018 року по справі №344/4560/17, від 14 лютого 2019 року по справі №362/7962/15-а.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені останнім при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Щадила Анатолія Антоновича (адреса: вул. Троїцька, 20-А м. Дніпро, 49101) про визнання дій протиправними - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.09.2021 року.

Суддя: О.М. Турова