Рішення № 99449320, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/12569/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у листі № 20346-15242/П-01/8-0400/21 від 24.06.2021 року про перерахунок пенсії за вислугою рокув;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Нікополь, проспект Трубників, 11Б, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплатиту пенсії мені, ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаю в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітньої плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області №21-244вих.21 від 18.03.2021 року без обмеження граничного розміру;

перерахунок пенсії здійснити з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто 01.04.2021 року.

виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018р. «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та йому призначено відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1798-ХІІ від 05 листопада 1991 року пенсію за вислугу років у розмірі 80 % від сум заробітку. У зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури позивач звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 18.03.2021 року №21-244 вих21. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 20346-15242/П-01/8-0400/21 від 24.06.2021 року позивачу проведено перерахунок його пенсії з 01 квітня 2021 року, однак з урахуванням 60 % сум заробітку та з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії. Позивач вважає, що дії відповідача, які виразились у перерахунку пенсії на 60% від розміру заробітної плати, обмеженням її максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і які оформлені рішенням від 24.06.2021, є протиправними та такими, що порушують його соціальні права, суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, а також відповідно до частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, посилаючись на постанову Верховного суду справі № 580/234/19, зазначили, що на осіб яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3368-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Вказана норма статті встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, увстановленими для осіб, які втратили працездатність. Положення Закону № 3368-VІ не конституційними невизнанні, є чинними, а відтак вимоги позивач щодо перерахунку пенсії без обмежень максимальним розміром не відповідають чинному законодавству.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.12.2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури.

У зв`язку з початком роботи окружних прокуратур згідно наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40, з 15.03.2021 року підвищено посадові оклади прокурорів за відповідною (прирівняною) посадою.

На підставі зазначеного, Полтавська обласна прокуратура 18 березня 2021 року видала позивачу довідку № 21-244вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

19.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, додавши до цієї заяви необхідні документи, в тому числі довідку Полтавської обласної прокуратури від 18.03.2021 року за №21- 244вих-21.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 24.06.2021 року № 20346-15242/П-01/8-0400/21 повідомило позивача про те, що йому здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2021 року. Зокрема, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 60% від заробітної плати, вказаної у довідці Полтавської обласної прокуратури від 18.03.2021 року, основний розмір пенсії від середнього заробітку складає 43680,00 грн., та обмежено її виплату десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а саме встановлений максимальний розмір пенсії 17690,00 грн.

Позивач, вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 80 відсотків до 60 відсотків грошового забезпечення та обмеження виплати максимальним розміром, врахованого для обчислення пенсії, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-XII.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1 Закону №1789-XII).

Відповідно до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

До статті 50-1 Закону № 1789-XII вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-XII з 01.10.2011 стала вісімнадцятою. Тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Щодо умов та порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у новій редакції відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), на підставі якого частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність.

Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону № 1697-VII. Відповідно до частини двадцятої цієї статті (у редакції Закону №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Однак Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Рішенням від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13.12.2019 норм частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Тобто, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення їхньої заробітної плати.

Отже, з 13.12.2019 у працівників прокуратури, у тому числі позивача, виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог частини 20 статті 86 Закону № 1697-VIІ, згідно з якою призначенні працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

27 лютого 2021 року набув чинності наказ Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 "Про день початку роботи окружних прокуратур", відповідно до якого днем початку роботи окружних прокуратур встановлено 15 березня 2021 року. З 15.03.2021 року підвищено посадові оклади прокурорів за відповідною (прирівняною) посадою.

Полтавська обласна прокуратура 18 березня 2021 року видала позивачу довідку № 21-244вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Отже, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі статті 81 Закону № 1697-VII, позивач, якому пенсію призначено відповідно до Закону № 1789-ХІІ, у силу вимог частини двадцятої статті 86, у редакції згідно з рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури.

Судом встановлено, що з 01.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провело перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури № 21-244вих-21 від 18.03.2021 року у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, із застосуванням обмеження її виплати десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

На думку позивача, рішення суб`єкта владних повноважень є противоправним щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Позивач набув право на пенсію у 2008 році.

Відповідно до частини другої статті 50-1 Закону №1789-XII, що діяв на час набуття права позивача на пенсію, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

При цьому, суд зауважує, що постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року, яка набрала законної сили 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 до Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: зобов`язано Нікопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 16.08.2016 року № 18-453/вих.-16, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Згідно із статтею 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відтак, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 рок є преюдиційним для застосування пенсійним органом при перерахунку пенсії позивача, а саме згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на час призначення йому пенсії, та із розрахунку - 80 % із середнього заробітку з суми, визначеної у відповідних довідках з місця роботи.

В силу частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, підлягає врахуванню та застосуванню викладене вище рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) та рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону №1789-XII, із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 310/6638/16-а (2-а/310/652/16), від 19.07.2021 у справі № 752/17381/16-а.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 22 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, при перерахунку пенсії позивача має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у даному випадку 80 відсотків.

Суд зазначає, що внесені зміни до Закону України "Про прокуратуру" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Для належного та повного захисту прав позивача, відповідно до завдань Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення викладене у формі листа № 20346-15242/П-01/8-0400/21 від 24.06.2021 року, та зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій без обмеження її максимального розміру, виходячи з розрахунку 80 відсотків розміру заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, та здійснити виплату з урахуванням отриманих пенсійних виплат.

Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром суд зазначає наступне.

Абзац 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України № 1697-VII встановлює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Пунктом 13-2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Враховуючи вищевказане, чинним законодавством встановлено лише тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії по 31.12.2017.

Відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана норма також введена до Закону №1697-VII пунктом 15 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII (далі - Закон № 213-VIII).

Відповідно п. 1 Прикінцевих положень вказаного закону, пункт 15 розділу I Закону набирає чинності з 25 квітня 2015 року.

Тобто, з 25.04.2015 року діють обмеження максимального розміру пенсії розміром десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом першим частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VІ (далі Закон №3668-VІ) передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

У контексті викладеного слід зазначити, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України.

Тобто, безпідставним, на переконання суду, є застосування до правовідносин норм Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року №1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Натомість, позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ.

Таким чином, до розміру пенсії позивача не могли застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ, на час прийняття спірних рішень відповідачем.

Аналогічна позиція щодо правозастосування даної правової норми викладена у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021р. по справі № 540/3192/20 та від 07.04.2021р. у справі № 540/3888/20, від 07.04.2021р. у справі № 540/4095/20.

Суд вважає помилковим посилання відповідача як на правомірність обмеження суми пенсії позивача на абзац другий частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ з огляду на наступне.

Абзацом другим частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ передбачено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Із аналізу даної правової норми слідує, що пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Тобто дана норма стосується фактично осіб, яким пенсія призначена до 01.10.2011 року та її розмір перевищував максимальний розмір пенсії, встановлений Законом №3668-VІ - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак до позивача не може бути застосований абзац другий частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ, а підлягає застосуванню абзац перший частини другої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ, яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 листопада 2019 року в справі № 360/1428/17, від 19.07.2021 у справі № 752/17381/16-а.

Із урахуванням наведеного суд приходить до висновку про безпідставність обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд з цим, суд зазначає, про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018р., оскільки належним виконанням судового рішення про зобов`язання пенсійного органу перерахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 01.04.2021 буде вважатися як перерахування нарахованої суми одним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні, повний текст судового рішення складено – 06 вересня 2021 року.

Керуючись ст. ст 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 263, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у формі листа № 20346-15242/П-01/8-0400/21 від 24.06.2021 року про перерахунок пенсії за вислугою рокув.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-21910427) здійснити перерахунок та виплатиту пенсії, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітньої плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури № 21-244вих-21 від 18.03.2021 без обмеження граничного розміру з 01 квітня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев