Рішення № 99449278, 13.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року Справа № 160/9131/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00049, оформлену 27.05.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання зовнішньоекономічного контракту АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова» здійснило на адресу позивача поставку товару (металопрокат) походженням Російська Федерація, за кодом згідно УКТЗЕД 7228306900 та 7214997900. До митного оформлення надані відповідні сертифікати, однак, оскільки даний код УКТЗЕД товару є в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, то за наслідками консультацій з інспектором митниці єдиною умовою прийняття до оформлення митної декларації була сплата позивачем антидемпінгового мита, яке включається до бази оподаткування ПДВ при імпорті товарів в Україну. При цьому, позивач зазначає, що товар імпортований позивачем, не підпадає під дію рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-390/2018/4411-05 від 20.04.2018 р., яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 р. №АД-382/2017/4411-05. Позивач посилається на лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 22 серпня 2018 р., в якому вказано про те, що на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 27 грудня 2017 митом оподатковується лише продукція, яка підпадає не тільки під код УКТЗЕД, але й під опис, наведений у цьому рішенні. Оскільки товар заявлений до митного оформлення не відповідає опису, визначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 р. №АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 20.04.2018 р. №АД-390/2018/4411-05) до такого товару не застосовується антидепінгове мито у розмірі 15,21 %. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач також зазначає, що згідно висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби від 20.05.2021 р. №1420003700-0365, згідно якого проведено дослідження за органолептичним методом (зовнішній вигляд, фізичний стан), елементарний склад визначався рентгенофлюоресцентним методом та визначення діаметру проб (штангенциркулем). Висновком встановлено, що надані на дослідження проби «1 товару під назвою товару під назвою «прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої сталі марки 25 ХГТ. Пруток 33-ВІ-ІV-ГОСТ 2590-2006/25ХГТ-2ГП-вар.1-КМС2-ГОСТ 4543-2016» ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром (33.00+/-0.02) мм., проба №2 товару під назвою «прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45. Пруток 33-В1-ІV-ГОСТ 2590-2006/45-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ 1050-2013» ідентифікована як пруток круглого перерізу із сталі нелегованої, діаметром (35.10+/-0.02) мм. Вміст вуглецю не визначався через відсутність необхідного обладнання.

Позивач вважає рішення відповідача про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів незаконним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси, оскільки позбавило права та обов`язку сплачувати податки (антидемпінгове мито та ПДВ) у випадках та у розмірі передбачених митним законодавством та призвело до сплати їх за відсутності для цього законних підстав.

Також позивач зазначив, що експертне дослідження є неповним, що унеможливлює відмову у митному оформленні з підстав, які не встановлені експертом митниці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

05.07.2021р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що товар заявлений до митного оформлення за МД не підпадає під жоден виняток та відповідає опису, визначеному у рішенні Комісії №АД-390/2018/4411-05 від 20.04.2018, та до такого товару застосовується антидепінгове мито у розмірі 15,21 %. Відтак, графа 47 МД заповнена невірно, а саме: невірно заповнено спосіб розрахунку щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидепінгового мита. З урахуванням зазначеного, графа 47, додаткової МД заповнені невірно, що і було підставою для складання картки відмови.

13.07.2017 р. представником позивача було направлено на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якої позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» (код ЄДРПОУ 21858879) 05 липня 1995 року зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів економічної діяльності підприємства (за КВЕД) належить: 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №СТАР/ОЕ-008270 від 26.10.2020р., згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю металопрокат (Товар) , найменування, технічні вимоги, кількість, ціна та строки поставки якого викладені в додатках (специфікаціях) , які являються невід`ємною частиною контракту, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором. 25.03.2020р. сторонами була підписана специфікація № 1 до вказаного контракту. На підставі рахунку № 1 від 25.03.2021р. позивач оплатив товар за цією специфікацією згідно платіжного доручення № 16 від 29.03.2021р., копія якого міститься в матеріалах справи. 07.05.2021р. на виконання вказаної специфікації до станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці залізничним транспортом прибув товар у вагоні № 55389126 згідно накладної № 30750279. В підтвердження означеного позивачем надано: копію пакувального листа, сертифікату входження товару, рахунку-фактури, митної декларації країни відправлення № М131010/070421/0219058 від 07.04.2021р., накладної, сертифікатів якості на товар № 0766493 він 30.04.2021р., № 0766494 від 30.04.2021р., № 0766495 від 30.04.2021р., № 0766496 від 30.04.2021р., які містяться в матеріалах справи. 11.05.2021р. з метою митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою декларанта (позивача) було подано відповідачу митну декларацію №UА110240/2021/001711 в якій не було вказано про нарахування на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %. Співробітниками митниці були відібрані зразки товару для проведення експертизи з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Після отримання висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень реалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби від 20.05.2021 №1420003700-0365 відповідачем була прийнята картка № UA10240/2021/00047 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації. Причинами для складання цієї картки відмови в прийнятті митної декларації відповідач вказав (мовою оригіналу): невірно заповнена графа 44 митної декларації: відсутня інформація про результати лабораторних досліджень: Висновок СЛЕД від 20.05.2021 року № 1420003700-0365. За результатами лабораторних досліджень: до товару 1 та 2 застосовуються остаточні демпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації. Порушені вимоги наказу Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа", Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 54 та статті 269 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495.

З метою недопущення простою вагону під час проведення вказаної експертизи та випуску ту у вільний обіг, 11.05.2021р. уповноваженою особою декларанта також було подано відповідачу тимчасову митну декларацію № UА110240/2021/001713 для митного оформлення отриманого товару, а саме: товар № 1, заявлено в гр. 31 МД як: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромомарганцевої сталі марки 25 ХГТ, діаметром 33 мм, довжиною 4000-6200мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхів, одержаних в процесі прокатування. Прутки є прокатом сортовим сталевим гарячекатаним. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 33-В1-ІV-ГОСТ 2590-2006 / 25ХГТ-2ГП-вар.1-КМС2-ГОСТ /4543-2016; Точність виготовлення прокату; В1; Кривизна, радіус кривизни: IV; Група якості поверхні: 2ГП; Варіант механічних властивостей: 1. З хімічним складом згідно сертифікатів якостей виробника: С - 0,27-0,28%; Sі - 0,21-0,25%; Мп - 0,98%; S - 0,008-0,010%; Р - 0,008-0,010%; Сг - 1,08-1,11%; Ni - 0,03%; Си - 0,02-0,03%; Ті - 0,034- 0,044%; Мо - 0,003-0,004%; V – 0,005%; W - 0,002%; N - 0,008%. Номер партії для діаметру 33мм: 11, 36069, 21, 84955, 1 1, 46811. Виготовлені згідно ГОСТ 2590-2006/. Виробник АО "Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова", країна виробництва RU». (гр. 33 МД 7228306900).

Товар № 2, заявлено в гр. 31 МД як: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 35 мм, довжиною 4000-6200мм, без подальшої обробки, для виготовлення запчастин для с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних в процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 33-В1-ІV-ГОСТ 2590-2006 / 45-2ГП- МІ-ТВ1-ГОСТ 1050-2013; точність виготовлення прокату: В1; Кривизна, клас кривизни: IV; Група якості поверхні: 2ГП; Механічні властивості: М1; Твердість: ТВ1. З хімічний складом відповідно сертифікатів якості виробника: С - 0.46%; Sі - 0.26%; Мn - 0.58%; S -0.008%; Р - 0.007%; Сг -0.04.; Ns - 0.02%; Сu – 0,03%; N - 0.009%; Аs - 0.001%. Номер партії для діаметру 33мм: 24,46938. Виготовлені згідно ГОСТ 2590-2006...». Виробник АО "Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова", країна виробництва RU». (гр. 33 МД 7214997900). В п. 47 декларації зазначено про нарахування на вказаний товар елінгового мита у розмірі 15,21 % з вартості товару вказаного в контракті (специфікації). Плата за митне оформлення була сплачено 11.05.2021р., що підтверджується копією платіжного доручення, яка міститься в матеріалах справи.

Зазначена тимчасова митна декларація UА110240/2021/001713 була подана позивачем з метою проведення експертизи щодо ідентифікації товару та визначення законності нарахування та сплати на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %. 11.05.2021р. за ініціативою позивача, в порядку передбаченому п. 6 ст. 356 МК України, за участі уповноважених представників позивача, ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» та митного поста "Мелітополь" Дніпровської митниці Держмитслужби були відібрані проби (зразки) вказаного товару з метою його ідентифікації та визначення чи є цей товар арматурою, катанкою. 24.05.2021р. позивачем було отримано від Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько - технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» висновок № 15 з протоколами випробувань №524-242 затверджений 17.05.2021 року, №525-242 затверджений 17.05.2021 року, №526-242 затверджений 17.05.2021 року, №527-242 затверджений 17.05.2021 року, №534-244 затверджений 17.05.2021 року, №535-244 затверджений 17.05.2021 року, №536-244 затверджений 17.05.2021 року, №537-244 затверджений 17.05.2021 року, у яких зазначено, що надані на дослідження зразки металопродукції, а саме: круг діаметром 33 мм із сталі марки 25ХГТ мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою; круг діаметром 35 мм із сталі марки 45 мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050-2013 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.

З урахуванням отриманого висновку і протоколів випробування отриманих від Державного підприємства «Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» для остаточного митного оформлення вказаного товару, 27.05.2021р. уповноваженою особою декларанта була подана додаткова митна декларація № UА110240/2021/001946 (копія додається), де митні платежі було розраховано з митної вартості за ціною контракту (специфікації).

В п. 47 цієї декларації було зазначено суму мита у розмірі 15,21 %, що була сплачена за декларацією № UА 110240/2021/001713 (код способу розрахунку - 70 «Сума податку, що була сплачена за попередньою, тимчасовою, періодичною декларацією, або декларацією, явленою у звичайному порядку»). Ця ж сума мита була вказана, як така, що підлягає поверненню (код способу розрахунку - 99 «Сума податку, що підлягає поверненню»).

27.05.2021 року відповідачем було прийняте рішення про відмову в митному оформленні та надіслано картку № UА110240/2021/00049 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, якій було присвоєно № UА110240/2021/001946, відповідно до якої відмовлено у йому оформленні (випуску) товарів.

Причинами для прийняття рішення та видачі картки відмови в прийнятті митної грації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110240/2021/001946 відповідач вказав: невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по товару № 1 код товару 7228306900 та товару № 2 код товару 7214997900 опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 № АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита. Порушені вимоги Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених ст. 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 Митного кодексу України.

З метою завершення митного оформлення, 27.05.2021 р. уповноваженою особою декларанта щодо цього товару була подана додаткова митна декларація, який було присвоєно №UA110240/2021/001948, копія якої міститься в матеріалах справи.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 27.12.2017 року було прийняте рішення АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» яким визначено, що «протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар...існує причинно-наслідковий зв`язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику...» та застосовані «остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213100000, 7213911000, 7213912000, 7213914100, 7213914900, 7213917000, 7213919000, 7213991000, 7213999000, 7214200000, 7214991000, 7214993900, 7214995000, 7214997900, 7214999500, 727200000, 7227901000, 7227905000, 7227909500, 7228209100, 7228209900, 7228302000, 028306900 та 7228308900».

Міжвідомчою комісією рішенням від 20.04.2018 року № АД - 390/2018/4411-05 були несені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: «застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару сходженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані річним волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших хованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вмятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної елі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, сонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00,7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

Таким чином, рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 р. № АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчою комісією з народної торгівлі 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411-05), встановлені остаточні антидемпінгові заходи виключно для арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм включно) та катанки діаметром від 5.5 до 14 мм (включно).

В поданій до відповідача митний декларації позивачем було вказано код товару згідно УКТ ЗЕД - 7228306900 та 7214997900.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд приходить до наступного.

У відповідності до частини першої та другої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Частина четверта статті 275 МК України визначає, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

У відповідності до частини дев`ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Пунктом 2 статті першої Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» №330-XIV від 22 грудня 1998 року антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Згідно частин шостої та восьмої статті 16 вищевказаного Закону остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 27.12.2017 прийняте рішення №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту в Україну арматури та катанки походженням з Росiйської Федерацiї», яким визначено, що «протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар…існує причинно-наслідковий зв`язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику…» та застосовані «остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

20.04.2018 Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05, яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 АД-382/2017/4411-05, а саме: викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: «Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».

Рішення Комісії №АД-390/2018/4411-05 є нормативно правовим актом, а нормативно-правові акти діють у часі та просторі відповідно до Конституції та законів України про митну справу.

Згідно з ч. 1 ст. 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МКУ у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

До внесення змін до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі стосовно визначення основних характеристик товару за державними стандартами, відповідач керується виключно Рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 та від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411-05.

Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов`язковими для суб`єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи ст. 266, ст. 268 Господарського кодексу України.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч. 1 ст. 266, 268 ГК України).

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У митній декларації зазначені номери державних стандартів яким відповідає товар, а саме ГОСТ 1050-2013, ГОСТ-2590-2006, зазначена марка сталі 20 та 45. При цьому ГОСТ 2590-2006 визначає геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматури.

При цьому, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що рішенням Комісії не містять посилань на ГОСТи, ДСТУ, ТУ, ISO, марки сталі, цільове використання товару. А у листах, на які посилається ТОВ «ТАКТ» також немає жодних посилань на ГОСТи та стандарти виробництва. Відсутні посилання на ГОСТи і в описах товарної позиції 7213. До товарної позиції 7213 УКТЗЕД відносяться інші прутки та бруски з інших легованих сталей.

Також суд дійшов висновку про те, що висновок № 1420003700-0365 від 20.05.2021, складений Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Державної митної служби України є неповним, оскільки експерт митниці не встановив невідповідність, недостовірність заявлених позивачем відомостей в графі 31 митної декларації та доданих до неї супровідних документів.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Відповідно до п.26 ст.1 цього Закону товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.

Відповідно до листа від 22.08.2018 № 4413-06/37204-03 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством наголошено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Таким чином, вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2021 № UA110240/2021/00049 відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 31.05.2021 р.; акт про прийняття послуг від 02.06.2021р.; ордер про надання правничої (правової) допомоги від 31.05.2021р., платіжне доручення №1659 від 01.06.2021 року про сплату коштів в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного КАС України, так і доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №280/2635/20 та встановив, що відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.

ВС зазначив, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З огляду на висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв`язку із чим присуджує на користь позивача суму судового збору, сплаченого за подання цього позову у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00049, оформлену 27.05.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова